Визначення основних понять

Аналітичний і синтетичний облік, відображення у звітності

Документування господарських операцій

Характеристика рахунків 36, 37

Визначення основних понять

Лекція №13 Облік товарних та нетоварних операцій

В лекції розглядаються наступні питання:

Низька платоспроможність підприємств викликає створення великих обсягів дебіторської заборгованості на балансі виробників.

Облік розрахунків з покупцями і замовниками регламентується П(С)БО 10 "Дебітори".

Дебіторська заборгованість включає всі вимоги підприємства до інших юридичних і фізичних осіб щодо грошей, товарів чи послуг. У більшості випадків можна визначити два головних види дебіторської заборгованості: товарну і нетоварну (неопераційну).

Операції називаються товарними, якщо мова йде про оплату продукції (яка має натурально-речову форму), робіт та послуг. Тобто товарна дебіторська заборгованість виникає внаслідок звичайної операційної діяльності підприємства, яке може передбачати продаж товарів, виконання робіт чи (та) надання послуг.

Розрахунки з покупцями та замовниками відносяться до товарних у відповідності до визначення.

Покупці - це фізичні або юридичні особи, які купують товари (роботи, послуги).

Замовники - це учасники договору, на підставі замовлення яких виготовляється конкретна продукція, надаються послуги, виконуються роботи іншим учасником договору.

Товарна і нетоварна дебіторська заборгованість може бути довгостроковою або короткостроковою (поточною).

Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає під час нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточну дебіторську заборгованість можна класифікувати в трьох напрямках:

1. Дебіторська заборгованість, за якою існує впевненість у погашенні її боржником;

2. Дебіторська заборгованість, за якою існує невпевненість у погашенні її боржником;

3. Дебіторська заборгованість, за якою немає впевненості у погашенні її боржником або закінчився строк позовної давності.

Перехід у другу групу пов'язаний зі створенням на балансі резерву сумнівних борів, оскільки сумнівним є стягнення дебіторської заборгованості з платника;

Перехід у третю групу пов'язаний із списанням з балансу дебіторської заборгованості, оскільки вона перестає відповідати визначенню активу.

За строками платежу дебіторська заборгованість класифікується на відстрочену (строк здійснення обов'язків по якій ще не настав) і прострочену (строк здійснення обов'язків по якій вже наступив).

Безнадійна дебіторська заборгованість також відноситься до поточної дебіторської заборгованості (п. 4 П(С)БО 10).

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції. товарів, робіт і послуг і оцінюється за первісною вартістю (п. 6 П(С)І,С) 10).

На сьогоднішній день в Україні розповсюджений такий вид розрахунків, як бартерні операції.

Товарообмінна (бартерна) операція -це господарська операція суб'єкта підприємницької діяльності, яка передбачає розрахунок за продану продукцію (роботи, послуги) в іншій, ніж грошовій формі, включаючи різні види погашення (заліку) взаємозаборгованості між сторонами господарської операції без проведення грошових розрахунків, тобто розрахунок між суб'єктами товарообмінної операції передбачає еквівалентний за вартістю обмін одних товарів (робіт, послуг) на інші.

Нетоварна (або неопераційна) дебіторська заборгованість виникає від іншої діяльності підприємства (тобто операцій інших, ніж продаж товарів, виконання робіт або надання послуг). Нетоварна дебіторська заборгованість відображається в обліку під відповідними назвами і не входить до складу товарної дебіторської заборгованості.

До нетоварних операцій відносяться розрахунки за виданими авансами, розрахунки з підзвітними особами, розрахунки за нарахованими доходами, розрахунки за претензіями, розрахунки за відшкодуванням завданих збитків, розрахунки за позиками членам кредитних спілок, розрахунки з іншими дебіторами.

Підзвітні особи - це працівники даного підприємства, які отримали грошові суми в підзвіт для майбутніх витрат згідно наказу (розпорядження) керівника підприємства.

Претензія - вимога кредитора до боржника про сплату боргу, відшкодування збитків, сплату штрафу, усунення недоліків поставленої продукції або виконаної роботи.

Позика - це договір, коли одна сторона (позикодавець) передає іншій стороні (позичальнику) у власність гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошей чи рівну кількість речей того ж роду і якості.

Видача позики робітникам і службовцям підприємства:

=> оформлюється в письмовій формі;

=> здійснюється як готівкою, так і шляхом безготівкових перерахувань, згідно заяви працівника;

=> не є цільовою. Проте, таке обмеження може бути встановлене статутом підприємства, колективним договором або безпосередньо договором позики;

=> може видаватись на будь-який термін. На практиці дотримуються терміну не більше 10 років, оскільки він передбачений для банків щодо видачі споживчих кредитів громадянам. Можлива ситуація, коли працівник звільняється з місця роботи до погашення позики. В такому випадку слід звернутися до тексту договору позики та визначити, коли працівник зобов'язаний повернути гроші та яким чином. Відповідальність працівник може нести за несвоєчасне або не в повному розмірі погашення позики. Якщо повернення відбувається шляхом утримання із зарплати працівника, то підписується додаткова угода, в якій передбачено зобов'язання працівника повернути гроші;

=> видається на безпроцентній та поворотній основі.

Дата добавления: 2014-01-04