Тема: Організація інформаційного, технічного та ергономічного забезпечення обліку, контролю і аналізу

3.

2.

1.

У рамках стійкого розвитку суспільства вирощування с/г продукції, лісових насаджень, здійснення еклгічної та природоохоронної діяльності не можливе без інформаційної підтримки, основною складовою якої є картографування і моніторинг грунтів.

Грунтове картографування -це комплекс робіт, пов’язаних із дослідженням грунту з метою складення грунтової карти.

Перші примітивні карти грунтів були складені Докучаєвим і його учнями ще в 1879р.

На протязі 1957-1961 рр. було проведене суцільне великомасштабне дослідження грунтів тер. України.

Пізніше проводились корегування цих карт. На сьогодні гостро стоїть питання повторного великомасштабного обстеження грунтів України.

Грунтовий моніторинг -це система спостережень, кількісної оцінки та контролю за використанням грунтів і земельу часі з метою організації управління їх продуктивності.

Фахівці лісового та садово-паркового господарства у своїй професійній діяльності використовують при закладці розсадників, підборі асортименту садивного і посівного матеріалу, прогнозу змін стану грунтів на майбутнє, оцінки зміни стану грунтів та його показників, для наукових досліджень.

Моніторинг грунтів у ЛГ використовується для:

1) Вивчення зміни грунтового покриву у процесі ведення господарства.

2) Спостереження за міграцією шкідливих речовин, радіоактивних сполук у лісових грунтах.

3) Обгрентування проектних рішень.

4) Наукових цілей.

Польове дослідження грунтів складається з підготовчого, польового періоду і камеральних робіт.

1) У підготовчий період знайомляться з існуючими картографічними матеріалами, довідниками, визначають клімат, рельєф, грунтоутвор. породи, рослинність. Готують матеріали та обладнання: лопати, ножі, грунтові бури, рулетки, геодезичні прилади, реактиви, мішечки для відбору грунтових зразків.

2) Польовий період включає закладення грунтових розрізів: основних(стандартні розміри), контрольних(до 120см глибиною) та прикопки(до 50см-на 2 горизонти). Грентові розрізи закладають методом ключів або мережевим методом.

Визначають місця закладки грунтових розрізів у місцях імовірної зміни грунту. Між ними для встановлення межі грунтавих ареалів копаються контрольні розрізи та прикопки.

Відбираються зразки для аналітичних робіт, результати опису грунтових профілів заносять до польового журналу, встановлюється назва грунту.

3) Камаральний період включає в себе проведення аналітичних робіт, узагальнення результатів польового дослідження та складання карти грунтів.

Розвиток інформац. технологій дав змогу прискорити, покращити якість, зменшити трудомісткість та здешевити виконання грунтово-картографічних робіт.

Сьогодні для потреб грунтового моніторингу використовують:

1) Матеріали дистанційного зондування землі (ДЗЗ), аерофотознімки та космічні супутникові знімки.

Використовують для отримання загальної інформації про стан грунтового покриву, рослинності та окремих властивостей грунтів. Різнотимчасові знімки однієї території є дуже корисними для потреб моніторингу.

2) Геоінформаційні системи (ГІС) -програмно-апаратний комплекс для збору, обробки, аналізу та представлення картографічної інформації.

3) Пристрої глобального позиціонування (GPS)-пристрої для отримання інформації про місце знаходження(географічні координати) об’єкту. Використовують для прив’язки місць закладки грунтових розрізів.

4) Компютерні технології, цифрова техніка та глобальна мережа інтернет-дають змогу швидко опрацьовувати отриману інформацію, зберігати та передавати її.

1. Суть і зміст інформаційного забезпечення обліку, контролю і аналізу

Дата добавления: 2014-01-04