Інформаційні технології в операційному менеджменті нафтогазових підприємств

Останнім часом інноваційний розвиток підприємств супроводжується впровадженням комп'ютерних систем та інформаційних технологій.

Інформаційні технології служать важелем розвитку стратегічно важливих галузей, засобом підвищення ефективності управління підприємствами, особливо їх операційної діяльності. Вони роблять вагомий внесок у підвищення продуктивності праці і водночас забезпечують створення нових робочих місць. Тому у багатьох компаніях 25-50% інноваційних вкладень спрямовуються на прикладне програмне забезпечення. Стратегічна мета ІТ сприяти операційному менеджменту, реагувати на динаміку ринку, створювати, підтримувати й збільшувати конкурентні переваги.

Необхідно підкреслити, що не слід намагатися впровадити комп'ютерну систему за відсутності чітко сформульованої системи управління. Тобто система управління первинна, а її реалізація у вигляді комп'ютерного забезпечення вторинна.

Інформаційні системи умовно поділяються на дві основні групи: виробничі та перспективного управління.

Виробничі інформаційні системи забезпечують даними, які використовуються у підприємницькій діяльності.

Інформаційні системи перспективного управління надають фактичну інформацію та підтримку прийняття рішень менеджеру.

Типи інформаційних систем відповідно до характеру обробки інформації в на різних рівнях управління (оперативному, тактичному і стратегічному) поділяються на:

- системи обробки даних (EDP);

- економічні інформаційні системи (ЕІС);

- інформаційні системи управління (MIS);

- системи підтримки прийняття рішень (СППР).

Системи обробки даних призначені для обліку та оперативного регулювання операцій основних та допоміжних бізнес-процесів, що відповідають одному циклу їх виконання, і служать для підготовки форм стандартних документів для зовнішнього середовища та вхідних оперативних облікових (звітних) документів (рахунків, накладних, платіжних доручень).

Економічні інформаційні системи є сукупністю організаційних, технічних, програмних та інформаційних засобів, об'єднаних у єдину систему з метою збирання, зберігання, обробки та видачі необхідної інформації, призначеної для виконання функцій управління бізнес-процесами підприємства.

Особливістю економічних інформаційних систем є те, що вони динамічні, постійно розвиваються, можуть бути піддані аналізу, а також при їх проектуванні використовується принцип системного підходу, що передбачає наявність і облік великої кількості пов'язаних між собою системних елементів.

Економічні інформаційні системи є невід’ємними складовими елементами загальної інформаційної системи управління підприємством.

Інформаційні системи управління орієнтовані на класи задач операційного рівня управління, для яких характерні:

Ø регламентованість (періодична повторюваність) формування результуючих документів (звітів);

Ø чітко визначені моделі та алгоритми розв'язання задач (складання зведення замовлень для подальшого формування виробничої програми і визначення потреби у комплектуючих деталях);

Ø автоматизація операцій середньострокового планування, аналіз і організація робіт протягом декількох тижнів або місяців (наприклад, аналіз та планування поставок, збуту, складання виробничих програм);

Ø вирішення задач, призначених для керівників різних служб підприємства (носять дорадчий характер);

Ø вирішення інших задач на основі накопиченої бази оперативних даних.

Системи підтримки прийняття рішень застосовуються на вищому рівні управління фірмою (топ-менеджмент), де приймаються стратегічні (довгострокові – від року до декількох років) рішення, для задач автоматизації процесів формування стратегічних цілей – планування залучення ресурсів, джерел фінансування, бізнес-планування підприємств та ін.

Система підтримки прийняття рішень допомагає прийняти рішення у конкретному випадку в режимі діалогового спілкування. Вона базується на комп’ютерних інформаційних системах, які використовують моделювання рішень та спеціальні бази даних (рис. 16.4).

Рис. 16.4. Функціональна схема СППР

Структурно всі типи СППР мають три головних компоненти: підсистему інтерфейсу користувача, підсистему управління базою даних і підсистему управління базою моделей (знань).

Система містить базу знань (БЗ) і базу даних (БД), підсистеми спілкування, інтерпретації та здобуття знань. Через підсистему спілкування (інтерфейс користувача) з СППР зв'язані: кінцевий користувач (фахівець – не програміст); експерт (кваліфікований фахівець або група фахівців, досвід і знання яких набагато перевищують знання і досвід кінцевого користувача); інженер знань, який володіє мовами опису. Експерт та інженер знань працюють з СППР на етапі накопичення знань, а кінцевий користувач працює з СППР на етапі експлуатації та використання знань.

Знання, якими заповнена СППР, містять знання першого роду (декларативні) та знання другого роду (процедурні). До декларативних знань віднесені загальновідомі закономірності і факти, визнані спеціалістами з організації і управління підприємством, зафіксовані в довідниках, книгах, нормативних документах, статтях.

Системи підтримки прийняття рішень широко застосовуються в управлінні підприємствами у багатьох країнах світу. На рівні стратегічного управління СППР вони використовуються для довгострокового, середньострокового, короткострокового та фінансового планування. При операційному управлінні СППР застосовуються в галузях маркетингу (прогнозування та аналіз збуту, дослідження ринку і цін), науково-дослідних та конструкторських роботах, в управлінні кадрами. Операційно-інформаційні СППР також використовуються у виробництві, для обліку придбаних товарів та бухгалтерського обліку. Звичайно складні СППР можуть інтегрувати кілька названих функцій. До пріоритетних галузей використання СППР належать: виробничий сектор, гірнича справа, транспорт, фінанси, урядова діяльність

На стратегічному рівні управління визначаються місія організації, цілі управління, довгострокові плани, стратегія їх реалізації тощо. Оскільки більшість стратегій за своєю природою нові і неструктуровані, формально інформаційні системи стратегічного рівня управління відіграють обмежену роль при обробці інформації. Вони використовують інформацію про зовнішнє середовище шляхом збору різних даних для визначення потенційних небезпек і можливостей.

Інформаційні системи стратегічного рівня управління повинні виконувати три основні завдання: покращити ефективність виробництва; сприяти інноваціям на підприємстві; створити стратегічні інформаційні ресурси.

На даний час найбільш популярними новими видами інформаційних систем є системи стандарту ERP – Enterprise Resource Planning. Відповідно до Словника товариства APICS (American Production and Inventory Control Society) термін „ERP-система” може вживатися у такому значенні: ERP – це методологія ефективного планування та управління ресурсами підприємства, які необхідні для здійснення продажів, виробництва, закупівель і обліку при виконанні замовлень клієнтів у сферах виробництва, дистрибуції і надання послуг.

До кола завдань, розв'язуваних системами (підсистемами) даного классу, можна віднести:

Ø аналіз діяльності підприємства на основі даних та інформації, що надходить із систем тактичного рівня управління;

Ø планування діяльності підприємства;

Ø регулювання глобальних параметрів роботи підприємства;

Ø планування і розподіл ресурсів підприємства;

Ø підготовка виробничих завдань і контроль за їх виконанням;

Ø наявність взаємодії з керуючим суб'єктом (персоналом) при виконанні поставлених перед ним завдань;

Ø інтерактивність обробки інформації.

Системи ERP є верхнім рівнем в ієрархії систем управління підприємством, що стосуються головних аспектів його виробничої та комерційної діяльності.

Основними перевагами ERP-систем є:

- зниження собівартості продукції за рахунок підвищення ефективності виконання господарських операцій,

- зменшення часу виходу продукції на ринок;

- зниження витрат виробничих ресурсів і браку;

- підвищення якості продукції.

Зауважимо, що концепція ERP постійно розвивається, і ще на початку нового тисячоліття міжнародна компанія Gartner Group (GG) запропонувала нову ідеологію – ERPII (Enterprise Resource & Relationship Processing) – управління ресурсами й зовнішніми зв'язками підприємства. ERPII – це розвиток концепції ERP, спрямований у такий спосіб, щоб було зручно використовувати породжену нею інформацію у зовнішньому середовищі для забезпечення співпраці з іншими корпораціями в межах спільних інтересів. Розширення сфери застосування ERPII порівняно з ERP проявляється в тому, що нова концепція охоплює й невиробничі сфери діяльності. Притаманні їй функції виходять за межі традиційних виробничих, дистриб'юторських і фінансових завдань і відображають специфіку окремого промислового сектору або унікального напряму діяльності. Дані, які необхідно використовувати у ERPII, відрізняються від внутрішніх даних систем ERP, що зберігаються й використовуються лише в межах підприємства.

На сьогодні свої корпоративні програмні рішення на українському ринку пропонують більше десятка західних компаній (різного масштабу і популярності на світовому ринку), а також кілька десятків російських фірм. Можна відзначити наступні програмні продукти, присутні на українському ринку: SAP R/3, Baan IV, Renaissance CS, Syte Line, Concorde XAL, Oracle Applications, Microsoft Dynamics AX, „1С: Предприятие 8.0”, „Галактика ERP”, „Паpус-Пpедпpиятие 8.xx”, „БОСС-Корпорация”, NS 2000 та інші.

Ринок інформаційних технологій у нафтогазовій галузі України і країн СНД (оптимізація виробничих і бізнес-процесів у вертикально інтегрованих компаніях нафтогазового сектору, економне й ефективне облаштування родовищ нафти і газу, забезпечення надійності функціонування систем трубопровідного транспорту тощо) поки що досить консервативний. Автоматизація нафтогазових підприємств суттєво відрізняється від інших галузей бізнесу. У найближчому майбутньому вітчизняну галузь чекають зміни, пов'язані з впровадженням ERP-систем у сегменті великого бізнесу. Шанс завоювати довіру в ефективних власників мають тільки ті IT-технології, які можуть виправдати очікування керівництва підприємств нафтогазового сектору щодо отримання чіткого управлінського контролю за конкретними бізнес-процесами. Одним із таких шляхів застосування IT-технологій може бути формалізація бізнес-процесів із закономірним підвищенням прозорості компанії, збільшенням її вартості та інвестиційної привабливості, але вже сьогодні IT-технології є потужним інструментом, що впливає на формування відповідного рівня компанії і максимально забезпечує стратегічні інтереси власника.

Дата добавления: 2014-01-04