Біологічне значення кон’югації: відбувається обмін спадковим матеріалом між особинами, що сприяє комбінативній мінливості

1.

План

Особливості використання земель для загального і спеціального лісокористування на землях лісового фонду

Правове регулювання використання земель лісового фонду

Умови і порядок надання земель лісового фонду

Поняття і загальна характеристика правового режиму земель лісового фонду

РОЗДІЛ 18. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ ЛІСОВОГО ФОНДУ

1 Земельний кодекс України. //Відомості Верховної Ради України. - 2002. - №3-4. - Ст. 27; Лісовий кодекс України. //Відомості Верховної Ради України. - 1994. - №17. - Ст. 99.

1 Див.: Крассов О.И. Земельное право: Учебник. - М.: 2002. - С. 459.

1 Див.: Про затвердження Порядку поділу лісів на групи, віднесення їх до категорій захисності та виділення особливо захисних земельних ділянок лісового фонду. Постанова Кабінету Міністрів України № 557 від 27 липня 1995 року.

1 Див.: Крассов О.И. Земельное право: Учебник. - М.: 2002. - С. 467.

1 Офіційний вісник України. - 1999. - № 49. - С. 11.

1 Див.: Про затвердження Інструкції про механізм справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів і користування земельними ділянками лісового фонду. Наказ Державного комітету лісового господарства України, Міністерства фінансів, Міністерства економіки, Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України, Державною податковою адміністрацією України № 91/241/129/236/565 від 15 листопада 1999 року. //Офіційний вісник України. - 1999. - № 46. - С. 131.

1 Офіційний вісник України. - 2002. - №14. - С. 221.

¹ Слід звернути увагу на те, що тепер оренда земельної ділянки за Земельним кодексом може бути короткостроковою - не більше 5 років, і довгострокової - не більше 50 років. У зв’язку з цим виникла певне протиріччя між положеннями Земельного і Лісового кодексів, яке може бути вирішено шляхом внесення відповідних змін до Лісового кодексу.

1 Див.: Про затвердження Правил заготівлі живиці в лісах України. Постанова Кабінету Міністрів України № 185 від 8 лютого 1998 року.

1. Нестатеве розмноження.

2. Статеве розмноження.

3. Будова і утворення статевих клітин.

Література

1.Кучеренко М.Є., Ю.Г.Вервес та ін. Загальна біологія: Пробн. підруч. Для

11 кл. серед. загальноосвіт. навч. закл.- К.: Генеза, 2001, ст. 5-18.

2. Бригідир Г.З., Гайда Г.В. та ін. Біологія. 10-11 клас. Поурочне планування.

Конспекти уроків. – Т.: Навчальна книга – Богдан, 2000, ст. 112-119.

3. Стахурська В.П., Слабіцька Н.П. Біологія: Посібник-конспект 11 клас.- Т.:

Навчальна книга – Богдан, 2000, ст.46-53.

4. Тагліна О.В. Загальна біологія. 11 клас: плани-конспекти уроків. – Х.:

Ранок, 2001, ст. 83-95.

Розмноження – притаманна всім живим істотам властивість відтворювати собі подібних, завдяки чому забезпечується безперервність і спадковість життя. В результаті розмноження особини батьківського покоління передають дочірнім особинам спадкову інформацію. Існують два основні типи розмноження:

Нестатеве – бере участь одна особина, гамети не утворюються, ділення мітозом, утворюються особини, ідентичні материнському організму, сприяє підтриманню найбільшої пристосованості до умов існування.

Статеве – приймають участь дві особини, утворюються гамети, головний клітинний поділ – мейоз, проявляється комбінативна мінливість, яка призводить до різноманіття нащадків, забезпечує генетичну різноманітність і створює передумови для освоєння різних середовищ існування.

Нестатеве розмноження властиве для одно- і багатоклітинних рослин, грибів, деяких тварин. Його типи:

1)поділ – тіло батьківської особини просто ділиться на дві більш менш однакові частини, які стають новими особинами (найпростіші тварини, деякі рослини). Дочірні клітини ростуть, живляться і починають розмножуватися (амеба, інфузорія). Органоїди материнської клітини розподіляються між дочірніми пополам, якщо органела лише одна, тоді вона йде в одну дочірню, а в другій утворюється заново.

2)брунькування – коли невелика частина батьківського організму відділяється і розвивається в новий організм (гідра, дріжджі).

3)множинний поділ – спочатку багаторазово ділиться ядро материнської клітини, яка стає багатоядерною, а потім цитоплазма, і утворюється багато одноядерних дочірніх клітин (малярійний плазмодій).

4)спороутворення – гриби, водорості, мохи, плауни, хвощі, папороті, у рослин і грибів спори утворюються всередині спеціальних органів – спорангіїв. Спороутворенню у рослин і грибів часто передує статевий процес (із заплідненої яйцеклітини утворюється спорангій). У деяких водоростей спори утворюються із джгутиками (зооспори), які здатні рухатися. Тривалість їх життя незначна (кілька годин), тоді як нерухомі, вкриті щільною оболонкою, можуть зберігатися і кілька десятків років. Спори – не тільки форма розмноження, а й спосіб переживання несприятливого періоду та зараження хазяїв.

5)вегетативне розмноження – відокремлення від організмів порівняно великих диференційованих частин (вегетативних органів), які розвиваються у самостійні особини. У багатоклітинних водоростей, грибів, лишайників вегетативне розмноження здійснюється фрагментацією – за допомогою відокремлення певних ділянок тіла. Вищі рослини можуть розмножуватися вегетативними органами або їх частинами (коренями, листками, пагонами: вусами, живцями, відсадками, бульбами, цибулинами, кореневищами). У тварин вегетативне розмноження може бути: невпорядкованим поділом (кількість і розміри частин, на які розпадається організм, непостійні – губки, кишковопорожнинні, плоскі, кільчасті черви), впорядкованим поділом (медузи, поліпи, морські зірки) і брунькуванням (від материнського організму відокремлюється одна чи кілька багатоклітинних бруньок, з яких потім розвиваються дочірні особини (кільчасті черви); якщо бруньки залишаються зв’язаними з материнським організмом протягом життя, то виникає колонія – коралові поліпи.

Біологічне значення нестатевого розмноження: для деяких груп організмів це єдиний спосіб розмноження, цим способом розмножуються ізольовані особини, нова особина розвивається швидше, ніж при статевому, нащадки генетично подібні до батьків. Людина використовує цю властивість під час розмноження культурних рослин, підтримуючи з покоління в покоління властивості певних сортів.

Статеве розмноження – поєднання в одній клітині генетичного матеріалу двох різних особин. При такому розмноженні потомство з’являється внаслідок злиття генетичного матеріалу двох гаплоїдних ядер. Статеве розмноження зустрічається у представників всіх типів рослин і тварин. Є такі форми розмноження:

1)кон’югація – загальна назва кількох форм статевого процесу, відомих у бактерій, водоростей, грибів, найпростіших. Під час кон’югації бактерій за умови тимчасового контакту дві клітини обмінюються фрагментами своїх молекул ДНК через цитоплазматичний місток. У зелених і діатомових водоростей та грибів зливається вміст двох подібних клітин. Так, у зеленої нитчастої водорості спірогіри дві нитки розташовуються паралельно одна одній, у сусідніх клітинах з різних ниток утворюються цитоплазматичні вирости, що ростуть назустріч один одному, з’єднуються і створюють цитоплазматичний канал, по якому вміст однієї, чоловічої, переходить в іншу, жіночу. В результаті злиття клітинних ядер утворюється зигота, яка ділиться мейозом.

У інфузорій кон’югація – це статевий процес, під час якого дві клітини тимчасово сполучаються між собою і в певних ділянках цитоплазми з’єднуються. Після цього відбувається обмін генетичним матеріалом: одне із гаплоїдних ядер кожної клітини (мігруюче, чоловіче) по цитоплазматичному містку переходить в іншу клітину, і там зливається з іншим гаплоїдним, жіночим ядром. Після цього в результаті кількох поділів кожної з цих клітин відновлюється нормальний ядерний набір.

2)копуляція – злиття двох статевих клітин, яке може бути:

а)ізогамія – злиття двох однакових за будовою статевих клітин (у водоростей,

найпростіших).

б)анізогамія – злиття гамет, які відрізняються за формою, розмірами, будовою,

в т. ч. оогамія – якщо яйцеклітина велика і нерухома, а сперматозоїд дрібний

і рухливий (деякі гриби, вищі рослини, тварини).

Поліембріонія – процес розвитку кількох зародків з однієї заплідненої яйцеклітини (поширене у риб, птахів, ссавців, війчастих і кільчастих червів, у людини – однояйцеві близнята, як постійне явище зустрічається у комах, рослин).

Партеногенез – розвиток організму з незаплідненої яйцеклітини, коли нове покоління має батьківський незмінний генотип. Для деяких партеногенез – єдиний спосіб розмноження (комахи паличники, дибки), у рослин цей спосіб властивий кульбабі, нечуйвітру, у тварин коловерткам, дафніям, попелицям, бджолам, ящіркам. У попелиць і дафній статеві і партеногенетичні покоління змінюються закономірно, у ящірок існують партеногенетичні і двостатеві популяції. Партеногенез займає ніби проміжне положення між нестатевим і статевим способом розмноження.

Устатевому процесі беруть участь дві особини. У них в особливих статевих залозах формуються статеві клітини – чоловічі або жіночі.

Роздільностатеві тварини – тварини, які мають тільки один вид статевих залоз (сім’яники або яєчники) і утворюють тільки один вид статевих клітин.

Статевий диморфізм – явище, за якого особини різних статей певного виду відрізняються між собою зовні. Він проявляється в період статевої зрілості і пов’язаний з розбіжностями у будові статевих органів та з розвитком вторинних статевих ознак (формуються під впливом статевих гормонів, деякі – пропорції тіла, забарвлення, розміри – зберігаються постійно, а деякі проявляються лише під час парування – шлюбне забарвлення у птахів, риб, що допомагає розпізнати один одного, стимулює шлюбну поведінку). Деякі (медузи, двостулкові молюски, багатощетинкові черви) не мають виявленого статевого диморфізму, але є роздільностатевими.

Герматофродитизм – явище розвитку та утворення і чоловічих, і жіночих статевих клітин в одному організмі. У людини це аномалія, але у багатьох кишковопорожнинних, плоских червів, п’явок, деяких молюсків, ракоподібних, риб це нормальне явище. У гермафродитів (у грецькій міфології двостатева істота, син бога Гермеса і богині Афродити) є механізми, які запобігають самозаплідненню – неодночасне дозрівання чоловічих і жіночих гамет, особливості будови статевої системи. Біологічне значення гермафродитизму полягає у підвищенні ймовірності залишити нащадків, зменшенні витрат енергії на пошуки партнера, особливо для глибоководних видів, тих, що ведуть прикріплений спосіб життя.

Однодомні рослини – рослини, у яких органи, що формують чоловічі і жіночі статеві клітини, розташовані на одній особині (кукурудза, береза, дуб, грецький горіх, каштан, гарбузові)

Дводомні рослини – у них такі органи розхташовані на різних особинах (зозулин льон, верба, обліпиха, осина, тополя, щавель, кропива).

Дата добавления: 2014-01-04