КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Повноваження роботодавців та їх організацій і об’єднань у колективно-договірному регулюванні
Метою участі організацій роботодавців та їх об’єднань у соціальному партнерстві є договірне регулювання та удосконалення соціально-трудових відносин, досягнення взаєморозуміння, компромісів між сторонами соціального партнерства, запобігання виникненню та розв’язання колективних трудових спорів (конфліктів). Сторону роботодавців у соціальному партнерстві представляють: на всеукраїнському рівні об’єднання організацій роботодавців з всеукраїнським статусом в особі уповноважених ними органів; на республіканському рівні – організації роботодавців та їх об’єднання в особі уповноважених ними органів, що об’єдналися в межах Автономної Республіки Крим; на галузевому (міжгалузевому) рівні – організації роботодавців та їх об’єднання в особі уповноважених ними органів, що об’єдналися в межах відповідної галузі (кількох галузей); на місцевому й обласному рівнях – організації роботодавців та їх об’єднання в особі уповноважених ними органів, що об’єдналися в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць (ст. 17). Суб’єктами колективно-договірного регулювання на стороні роботодавця є: - роботодавець (окремий роботодавець), - організації роботодавців, - об’єднання організацій роботодавців. Закон України «Про організації роботодавців» у своїй назві та й у змісті скеровує до другого й, відповідно, до третього рівня суб’єктів. При цьому безпідставно оминається рівень окремого роботодавця як суб’єкта колективно-договірного регулювання. Між тим, якщо профспілка як суб’єкт такого регулювання завжди є колективним утворенням, то на виробничому рівні суб’єктом виступає окремий роботодавець, отже, визначення на рівні закону його юридичного статусу є необхідним і надзвичайно важливим. Водночас слід констатувати, що у трудовому законодавстві правовий статус роботодавця спеціально не визначено. Повноваження, права та обов’язки останнього лише випливають з інших норм, сформульованих у цілому, зокрема у Законі «Про колективні договори та угоди», у главі II «Колективний договір» КЗпП.
На виробничому рівні окремий роботодавець виступає стороною соціально-партнерських відносин. У КЗпП і в Законі «Про колективні договори і угоди» роботодавець визначений як власник або уповноважений ним орган. Роботодавець укладає колективний договір та інші акти соціального партнерства на рівні підприємства. Такими актами можуть бути положення про преміювання, положення у питаннях охорони праці, виробничого навчання працівників, додаткового соціального забезпечення (заводські пенсії, соціальні допомоги, медичне забезпечення для працівників підприємства та членів їхніх сімей тощо). Узагальнено актами соціального партнерства на підприємстві можна вважати усі локальні нормативно-правові акти, які ухвалюються спільним рішенням роботодавця і профспілковим виборним органом, або роботодавцем і безпосередньо трудовим колективом даного підприємства. Згідно зі статтею 15 Закону «Про організації роботодавців» організації роботодавців та їх об’єднання мають право в порядку, передбаченому їх статутами, представляти і захищати свої права і законні інтереси, а також права і законні інтереси своїх членів у відносинах з профспілками, їх об’єднаннями та іншими організаціями найманих працівників, органами державної влади та органами місцевого самоврядування у сфері регулювання соціально-трудових та економічних відносин; вносити до органів державної влади та органів місцевого самоврядування пропозиції з питань, пов’язаних з їхньою статутною діяльністю. Організації роботодавців та їх об’єднання можуть проводити експертизу проектів законів та інших нормативно-правових актів з питань, що стосуються прав та інтересів їх членів.
Важливою нормою є правило, згідно з яким організації роботодавців та їх об’єднання зобов’язані брати участь у веденні колективних переговорів з розроблення та укладення угод на відповідному рівні. Організації роботодавців та їх об’єднання в межах своїх повноважень укладають угоди, здійснюють контроль та забезпечують їх виконання, несуть відповідальність за невиконання угод відповідно до закону. Якщо на одному рівні діють декілька об’єднань роботодавців, то для ведення колективних переговорів і укладення угод вони повинні утворити єдиний представницький орган, який діє від їх імені, або делегувати відповідні повноваження одній організації роботодавців чи одному об’єднанню організацій роботодавців. Організації роботодавців та їх об’єднання можуть передавати свої повноваження одній організації роботодавців або відповідному об’єднанню з метою їх представництва. Роботодавці, які входять до складу асоціації, корпорації або іншого об’єднання, можуть передавати права з представництва і захисту прав та законних інтересів об’єднанню, до складу якого вони входять. Організації роботодавців та їх об’єднання беруть участь у формуванні та проведенні державної політики зайнятості населення. Представники організацій роботодавців та їх об’єднань на паритетних засадах з представниками професійних спілок, їх об’єднань та інших організацій найманих працівників, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування беруть участь у створенні та діяльності координаційних комітетів сприяння зайнятості. Організації роботодавців та їхні об’єднання беруть участь у соціальному партнерстві шляхом участі у складі Національної ради соціального партнерства. Згідно з п. 1 Положення про Національну раду соціального партнерства, затвердженого Указом Президента України від 27 квітня 1993 р. № 151/93, вона є постійно діючим консультативно-дорадчим органом при Президентові України. До Національної ради входять по 22 особи від профспілок, об’єднань роботодавців і представників уряду. Національну раду очолюють три співголови, які призначаються Президентом України за пропозицією Кабінету Міністрів України, об’єднань підприємців та професійних спілок.
Організації роботодавців та їх об’єднання на паритетних засадах беруть участь в управлінні загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням. Відповідно до Основ законодавства про обов’язкове державне соціальне страхування (1998 р.) в Україні упроваджуються окремі види соціального страхування. Кожен з них врегульований окремим законом. Передбачається введення 5 видів обов’язкового державного соціального страхування. Нині Верховною Радою ухвалено три Закони України: «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (1999 р.), «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (2000 р.), «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (2001 р.). Відповідно, для кожного виду соціального страхування утворено фонди, які акумулюють страхові внески, сплачувані працівниками і роботодавцями, й забезпечують виплату соціальних допомог, компенсацій, надання соціальних послуг застрахованим працівникам у разі настання відповідного страхового випадку. Управління соціальним страхуванням здійснюється на паритетних засадах представниками застрахованих осіб (їх представниками є профспілки), представниками роботодавців і державою. Організації роботодавців та їх об’єднання виступають стороною колективного трудового спору (конфлікту) в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», користуються усіма правами сторони такого спору (конфлікту) і несуть відповідальність відповідно до закону.
Організації роботодавців та їх об’єднання мають право одержувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності інформацію із соціально-економічних питань та питань, пов’язаних з трудовими відносинами, розвитком держави, необхідну для виконання своїх статутних завдань. Організації роботодавців та їх об’єднання мають право поширювати інформацію щодо своєї діяльності й пропагувати свої ідеї та мету, мають право на висвітлення своєї діяльності в засобах масової інформації, а також можуть виступати засновниками засобів масової інформації відповідно до закону. Організації роботодавців та їх об’єднання можуть брати участь у розробленні та реалізації державної політики в галузі професійної освіти, у формуванні кваліфікаційних вимог до випускників навчальних закладів, фінансуванні створення та утримання недержавних професійно-технічних навчальних закладів. До обов’язків організацій роботодавців закон відносить такі: сприяти ефективному розвиткові вітчизняного ринку праці шляхом його збалансування; попереджувати зловживання монопольним становищем на ринку та виникнення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності; неухильно додержуватися вимог законодавства України та свого статуту; використовувати не заборонені законом засоби захисту прав і законних інтересів роботодавців; брати участь у переговорах, консультаціях з укладання колективних договорів (угод), вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) відповідно до закону. Організації роботодавців та їх об’єднання визнають профспілки повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів, сприяють їхній діяльності. Організації роботодавців та їх об’єднання взаємодіють з профспілками, їх об’єднаннями та іншими організаціями найманих працівників на принципах соціального партнерства. Спори (конфлікти), які виникають між ними, вирішуються в порядку, передбаченому законом. Організаціям роботодавців та їх об’єднанням забороняється втручатися у діяльність професійних спілок, їх об’єднань та інших організацій найманих працівників, перешкоджати у будь-якій формі та будь-якими засобами працівникам об’єднуватися у професійні спілки, їх об’єднання, інші організації найманих працівників. У власності організацій роботодавців та їх об’єднань можуть перебувати рухоме й нерухоме майно, матеріальні та нематеріальні активи, кошти, а також інше майно, придбане на підставах, передбачених законом, у тому числі й таке, що знаходиться за межами території України. Майно та кошти організацій роботодавців та їх об’єднань належать їм на праві власності, якщо інше не передбачено їхнім статутом та угодами з власниками такого майна. Організації роботодавців та їх об’єднання згідно зі своїми статутами володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності й не може використовуватися для діяльності, спрямованої на отримання прибутку. Джерелами формування майна та коштів організацій роботодавців та їх об’єднань є такі: вступні, членські та цільові внески; доходи від підприємств, установ, організацій, часток, паїв, акцій, що належать організаціям роботодавців та їх об’єднанням; цільові гранти міжнародних фінансових організацій; добровільні внески, що надходять від фізичних та юридичних осіб; інші джерела, передбачені законом. Порядок формування і використання майна та коштів організацій роботодавців та їх об’єднань, а також розміри вступних та членських внесків визначаються їхніми статутами. Роботодавці – члени організацій роботодавців, члени об’єднань організацій роботодавців мають право передавати належне їм майно у володіння, користування організаціям роботодавців та їх об’єднанням на умовах і в порядку, передбачених статутами організацій роботодавців та їх об’єднань або угодами відповідно до закону. Організації роботодавців та їх об’єднання з метою виконання статутних цілей та завдань мають право здійснювати необхідну господарську та фінансову діяльність шляхом створення в установленому законом порядку підприємств, установ або організацій зі статусом юридичної особи. У разі припинення діяльності організацій роботодавців та їх об’єднань майнові питання вирішуються відповідно до їхнього статуту і чинного законодавства. Після припинення діяльності організацій роботодавців та їх об’єднань майно, надане їм у користування, повертається його власнику. Майно об’єднань організацій роботодавців, що припинили свою діяльність, розподіляється між його членами у порядку, визначеному статутом. Держава гарантує захист права власності організацій роботодавців та їх об’єднань. Вилучення державою в організацій роботодавців та їх об’єднань коштів та майна здійснюється тільки у випадках, передбачених законами України. Організації роботодавців та їх об’єднання мають право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Особи, винні в порушенні законодавства про організації роботодавців та їх об’єднання, несуть відповідальність згідно із законом. Тимчасова заборона або розпуск організацій роботодавців чи їх об’єднань в адміністративному порядку не допускається. Організації роботодавців та їх об’єднання мають право здійснювати міжнародну діяльність відповідно до цього Закону, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Міжнародна діяльність організацій роботодавців та їх об’єднань відповідно до їхніх статутів здійснюється шляхом заснування або вступу до міжнародних організацій роботодавців та їх об’єднань, прямих міжнародних контактів і зв’язків, укладання відповідних угод, а також в інших формах, що не суперечать законодавству України, нормам і принципам міжнародного права.
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 422; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |