Методичні основи стандартизації

При розробці нормативно-технічних документів (стандартів, технічних умов, нормативних керівних документів) використовуються наступні методи стандартизації: симпліфікація, уніфікація, типізація, агрегатування, класифікація.

Симпліфікація (просте обмеження) – різновид або метод стандартизації, який полягає у раціональному обмеженні номенклатури об’єктів (типів, видів, розмірів, процесів) шляхом простого скорочення їх різновидів до технічно і економічно необхідної кількості.

Уніфікація – різновид або метод стандартизації, який полягає у встановленні оптимальної кількості об’єктів однакового функціонального призначення шляхом створення нових або вдосконалення існуючих об’єктів із взаємозамінюваних уніфікованих елементів. Згідно міжнародній стандартизації, уніфікація – це форма стандартизації, яка полягає в тому, що два або декілька документів (об’єктів стандартизації) об’єднуються в один таким чином, щоб одержані об’єкти були взаємозамінюваними при використанні. Уніфікація землевпорядної документації, зокрема звітно-облікової, дозволяє запроваджувати її в автоматизовані системи управління (АСУ), досліджувати склад земель, їх культуртехнічний стан на місцевому і регіональному рівнях, аналізувати та прогнозувати використання земельних ресурсів.

Типізація – різновид або метод стандартизації, який полягає у встановленні типових об’єктів для певної сукупності, які приймаються за основу (базу) при створенні інших об’єктів, близьких за функціональним призначенням.

Агрегатування – метод стандартизації, запозичений із конструювання. Він полягає у створенні виробів шляхом компоновки їх із обмеженої кількості стандартних і уніфікованих елементів різного функціонального призначення, що багаторазово використовується.

Класифікація – різновид або метод стандартизації, який передбачає упорядкований розподіл множини об’єктів на групи за певними класифікаційними ознаками.

В землевпорядкуванні використовується класифікація земельних і сільськогосподарських угідь при складанні експлікацій.

4.2. Порядок розробки, затвердження і втілення стандартів.

Перехід до ринкової економіки ставить перед всіма галузями народного господарства завдання підвищити вимоги до розробки і додержання стандартів на продукцію та послуги, привести їх у відповідність до світового рівня. Це вимагає координації робіт із стандартизації, забезпечення організаційно-методичної єдності при розробці стандартів та залучення до цієї роботи зацікавлених організацій і підприємств.

Стандарти розробляються науково-дослідними інститутами, проектно-конструкторськими організаціями, центральними лабораторіями і ведучими підприємствами.

Держстандартом України встановлено наступні чотири стадії розробки стандарту:

1) Організація розробки стандарту, складання і затвердження технічного завдання на розробку стандарту;

2) Розробка проекту стандарту в першій редакції та розсилання його на відгуки;

3) Опрацювання відгуків, розробка проекту стандарту в кінцевій редакції і подання його на затвердження;

4) Затвердження, державна реєстрація і видання стандарту.

На першій стадії розробки стандарту призначаються керівники і відповідальні виконавці по окремих темах стандарту, визначаються строки виконання робіт. Далі проводиться збір і вивчення матеріалів по даній темі – про об’єкт, що стандартизується (існуючих стандартів, патентів, каталогів, іншої технічної документації), - та їх аналіз з точки зору сучасних досягнень науки, техніки і передового досвіду та перспектив у майбутньому. Складається технічне завдання на розробку стандарта, в зміст якого входять:

- підстав для розробки стандарта;

- мета і задачі розробки;

- характеристика об’єкту стандартизації (тип, якісні та техніко-економічні показники);

- основні розділи стандарту і попередній перелік вимог, які ним встановлюються;

- зв'язок проекта стандарту з іншими стандартами;

- джерела, які необхідно використати при розробці стандарту;

- основні етапи робіт по створенню стандарту та строки їх виконання;

- організації – виконавці робіт і організації, яким проект стандарту повинен бути направлений на відгуки та узгодження.

На другій стадії у відповідності із технічним завданням розробляється проект стандарту в першій редакції. Якщо при розробці проекту стандарту виявляється необхідність зміни, доповнення або відміни діючих стандартів, то організація, що розробляє стандарт, одночасно з розробкою проекта стандарту готує обґрунтовані пропозиції з цього питання. Пропозиції направляються організаціям, що затвердили ці стандарти і організаціям, за якими ці стандарти закріплені. На час затвердження розроблюваного стандарту організація, що розробляє стандарт, повинна одержати висновок по проектах змін або відміни.

На третій стадії розробки стандарту обробляються відгуки на проект. Відгук являє собою документ, що містить зауваження і пропозиції щодо розглянутого проекта стандарту. Він виготовляється у двох примірниках і відсилається організації, яка розробляє стандарт. Вона складає зведення відгуків і повинна привести свої обґрунтовані висновки. У випадку, коли зауважень немає або вони не суттєві, складається кінцева редакція проекта стандарту.

Проводиться науково-технічна експертиза розробленого проекта стандарту, під час якої перевіряють мету і задачі розробки, характеристику типів, видів та марок стандартизованої продукції, а також фактичний рівень якості. Крім того, порівнюються техніко-економічні показники з кращими закордонними і вітчизняними зразками аналогічної продукції.

На затвердження проект стандарта подається у трьох примірниках. До кожного примірника додається така документація: пояснювальна записка, зведення відгуків на проект стандарта, копія технічного завдання, проект плана заходів по втіленню та інші матеріали.

Якщо поданий проект стандарта відповідає встановленим вимогам, його передають на затвердження. Не прийняті до затвердження проекти стандартів повертаються з конкретними вказівками на доробку.

На четвертій стадії проекти стандартів розглядають на спеціальній нараді з участю представників основних зацікавлених організацій. На цій нараді представник організації, що розробляє стандарт, викладає суть проекта стандарту, мету розробки і проводить аналіз показників.

Після затвердження стандарт реєструється, йому надається реєстраційний номер і рік. Далі здійснюється видання стандарту, публікація інформації про нього і розповсюдження стандарту.

Дата добавления: 2014-01-04