Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Класифікація слідів пострілу, механізм їх утворення та встановлення напрямку стрільби

Вступ

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

Навчальний час – 6 годин

Тема 10

ЛЕКЦІЯ

зі спецкурсу “Судово-балістичні дослідження”

“Дослідження слідів пострілу”

 

Для курсантів навчально-наукового інституту підготовки слідчих і криміналістів КНУВС

(експертно-криміналістичної спеціалізації)

 

 

Обговорено та схвалено на засіданні

кафедри криміналістичних експертиз

22.01.2010 протокол № ___

 

Київ – 2010

 

 

Вид лекції: інформаційна

Дидактичні цілі:

 

1. Навчальні: засвоєння теоретичних положень та формування предметно-розумових умінь щодо окремої галузі науки криміналістики – судової балістики.

2. Розвиваючі: розвиток інтелектуальних здібностей, пам’яті, уваги, уяви, самостійності курсантів і слухачів, прищеплювати раціональні способи пізнавальної діяльності, з вивчення слідів пострілу, вирішення ситуаційних питань в судово-балістичній експертизі.

3. Виховні: сприяти формуванню наукового світогляду, професійного мислення.

 

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:

Забезпечуючі дисципліни (спецкурси) – криміналістика, філософія, ТОСЕ, трасологія, судова медицина, ТКЗ СД та ОРЗ, НДФ

Дисципліни (спецкурси), що забезпечуються –“Судово-балістичні дослідженняі”, “Криміналістичні обліки”

Навчально-методичне забезпечення лекції:

Наочність – схеми, плакати, слайди, планшети

Технічні засоби навчання – мультимедійний проектор, графопроектори

 

 

Вступ …………………………………………………………………….……4

1. Класифікація слідів пострілу, механізм їх утворення та встановлення напрямку стрільби.…………………………………………………………6

2. Встановлення відстані, напрямку та місця стрільби..................................31

3. Вирішення ситуаційних задач при дослідженні слідів пострілу……….68

Висновки …………………………………………………………….………94

Список використаної літератури ………………………………………...95

 

Судово-балістичні експертизи вогнепальних ушкоджень, як правило, вирішують неідентифікаційні задачі, а саме: класифікаційні діагностичні та ситуаційні.

Спочатку необхідно установити, чи є досліджуване ушкодження вогнепальним, а потім визначити обставини, при яких воно утворено.

Судово-балістичні експертизи вогнепальних ушкоджень вирішують такі основні питання:

- чи є ушкодження на перепоні (на осколках скла, деревині, металі, пластмасі) вогнепальним?

- снарядом якого виду (кулею, шротом) утворене вогнепальне ушкодження на перепоні?

- у якому напрямку зроблений постріл, що утворив ушкодження на перепоні?

- з якої відстані зроблений постріл у перепону?

- яким було взаємне положення зброї і потерпілого в момент нанесення йому вогнепального поранення з утворенням ушкоджень на одязі? та інші.

Експертне дослідження вогнепальних ушкоджень вимагає застосування широкого кола природно наукових методів (хімічних, фізичних), і тому більшість таких експертиз доцільно проводити у вигляді комплексних.

До проведення таких комплексних експертиз залучаються поряд з експертами-криміналістами, що спеціалізуються в області судової балістики, експерти-хіміки, фізики, а в необхідних випадках і судові медики (частіше усього - співробітники фізико-технічних відділень бюро судово-медичної експертизи).

Необхідність проведення комплексних експертиз обумовлена тим, що вогнепальні ушкодження відображають властивості вогнепальної зброї і боєприпасів, що залежать від характеру ураженої перепони; для вивчення ознак ушкоджень використовується комплекс природнонаукових методів, і результати цих досліджень вимагають сукупної оцінки різними фахівцями, а також урахування особливостей ушкодження тіла людини. При вогнепальних ушкодженнях чинниками, що ушкоджують, є дія снаряда вогнепальної зброї (кулі або її частин, шроту, картечі), інших елементів заряду (пижів), порохових газів. Особливості вогнепальних ушкоджень значною мірою залежать від відстані, із якого зроблений постріл. Характер вогнепального ушкодження визначається на підставі ознак:

- наскрізного ушкодження в перепоні;

- каналу ушкодження;

- наявності пояска обтирання навколо ушкодження;

- наявності кіптяви, часток порохових зерен і мастила навколо ушкодження;

- снарядів і їхніх частин у глибині наскрізних (сліпих) ушкоджень.

Про вогнепальний характер ушкодження можна судити на підставі комплексу зазначених ознак, а не за однією з них. Дані ознаки виявляються і під час проведення огляду місця події, тому не дивно, що одним із головних складників успіху при проведені експертиз вогнепальних ушкоджень і слідів пострілу, є дотримання всіх вимог методики огляду місця події.

Задачами огляду місця події є виявлення і фіксація слідів, вивчення обстановки місця події, а також вилучення речових доказів для наступних досліджень.

Стріляні кулі, гільзи і об'єкти зі слідами пострілу є найважливішими речовими доказами, тому що в більшості випадків дозволяють встановити вид зброї, а також нерідко зразок і екземпляр зброї, із якого вони були відстріляні, і крім того, вирішити ряд інших важливих для слідства питань.

 

 

В широкому розумінні пострілом називається метання снаряду механічним пристроєм за рахунок тиску порохових газів чи іншої енергії. В судовій балістиці під пострілом розуміється метання снаряду (кулі, шроту, картечі) із каналу ствола вогнепальної зброї за рахунок тиску порохових газів.

Вивчення пострілу і супровідних його явищ дозволяє вирішувати цілий ряд питань судово-балістичної експертизи [2, 3, 7, 9, 10].

Незважаючи на існування спеціальних дисциплін, що вивчають явище пострілу, дані, наявні в посібниках, виявляються недостатніми для рішення багатьох питань судово-балістичної експертизи. Це пояснюється тим, що в курсах балістики добре вивчені лише умови пострілу зі справної зброї новими якісними патронами. При проведенні судово-балістичних досліджень набагато частіше зустрічаються несправні, перероблена зброя і боєприпаси, що відповідно викликає необхідність вивчати явища пострілу в змінених у порівнянні з нормальними умовах.

Ушкодження є результатом взаємодії чинника, що ушкоджує, і середовища, що ушкоджується. Чинниками, що ушкоджують, при вогнепальних ушкодженнях у залежності від відстані пострілу можуть бути як дія снаряда (самої кулі, її осколків, шроту, картечі), так і дія порохових газів, що утворяться при пострілі, а також і газів розривного заряду деяких куль спеціального призначення. Характер вогнепальних ушкоджень може істотно змінюватися в залежності від відстані пострілу.

До чинників, дія яких може позначатися на утворенні тих або інших особливостей вогнепального ушкодження, відносяться механічна і температурна дія порохових газів, відкладення кіптяви пострілу і часток порохових зерен заряду, механічна дія часток порохових зерен, відкладення рушничного мастила, а також чинники, що залежать від самої кулі: її швидкості, форми і деяких інших властивостей.

Явища в стволі зброї при пострілі. З початком руху кулі (при виході з гільзи) набуває рух і стовп повітря, який знаходиться в каналі ствола перед кулею. У зв'язку з цим при пострілі з дульного зрізу зброї насамперед витискається повітря, утворюючи сферичну хвилю. Швидкість повітря дорівнюється швидкості самої кулі. Слідом за повітрям з'являється невелика кількість порохових газів, що прориваються перед кулею в той момент, коли вона, звільняється від гільзи і ще не ввійшла в нарізи каналу ствола. Кількість газів перед кулею поступово зростає за рахунок їхнього проривання між кулею і стінками каналу ствола. Тільки після виходу з дульного зрізу хмари порохових газів із каналу ствола вилітає куля. Як тільки денце її покинуло дульний зріз, з'являється основна маса порохових газів. Молекули порохових газів, володіючи мізерно малою в порівнянні з кулею масою, мають у зв'язку з цим більш високу швидкість, ніж куля (для гвинтівки до 1500-1700 м/с). Негайно випереджаючи кулю, порохові гази оточують її у вигляді хмари. Граничні гази, зустрічаючи опір повітря, швидко утрачають свою швидкість і розсіюються, у результаті чого куля випереджає їх, покидаючи газову хмару. Діючи на кулю вже після вильоту її з каналу ствола, порохові гази додають їй додаткову швидкість. Цей приріст швидкості однак незначний і знаходиться в межах біля одного-двох відсотків до швидкості кулі в дульному зрізі.

Описані явища супроводжуються звуком пострілу і появою полум'я. Одночасно з пороховими газами і кулею з каналу ствола виносяться тверді частки: так звана кіптява пострілу, залишки порохових зерен, рушничне мастило, а також частки пилу і тому подібні забруднення, якщо останні були в каналі ствола перед пострілом. Порохові зерна, володіючи меншою ніж куля масою, мають більшу швидкість і обганяють кулю разом з пороховими газами.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
О. О. Садченко | Основні сліди пострілу
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 621; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.017 сек.