Підстави звільнення від кримінальної відповідальності

Звільнення від кримінальної відповідальності застосовується до випадків, коли особа вчиняє злочин вперше та для злочинів невеликої або середньої тяжкості.

1. Вчинення злочину вперше означає, що особа раніше не вчинила будь-якого злочину, тобто: особа не має непогашеної або не знятої судимості за раніше вчинений злочин, немає кримінальної справи, порушеної у зв’язку із вчиненням особою будь-якого злочину. Особами, які вперше вчинили злочин, є й ті хто був виправданий судом, а також ті, хто раніше, хоч і вчинив кримінальне каране діяння, проте у встановленому законом порядку був звільнений від кримінальної відповідальності.

2. Злочин невеликої тяжкості - це злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років або інше, більш м’яке покарання (ч.2 ст.12). Злочин середньої тяжкості - це злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п’яти років (ч.3 ст.12).

КК 2001 р. передбачає такі види звільнення від кримінальної відповідальності:

1) у зв’язку з дійовим каяттям (ст.45 КК);

2) у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст.46 КК);

3) у зв’язку з передачею особи на поруки (ст.47 КК);

4) у зв’язку із зміною обстановки (ст.48 КК);

5) у зв’язку із закінченням строків давності (ст.49 КК);

6) на підставі закону про амністію або акта помилування (статті 85-87);

7) у зв’язку із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру (ст.97 КК);

8) спеціальні випадки звільнення від кримінальної відповідальності передбачені Особливою частиною КК (ч.2 ст.111, ч.2 ст.114, ч.3 ст.175, ч.4 ст.212, ч.2 ст.255, ч.5 ст.258, ч.6 ст.260, ч.3 ст.263, ч.4 ст.289, ч.4 ст.307, ч.4 ст.309, ч.4 ст.311, ч.3 ст.369).

Класифікація передбачених у КК випадків звільнення від кримінальної відповідальності може бути різною і залежить від критеріїв її проведення.

Так, за характером обов’язковості застосування (чи є таке звільнення правом або обов’язком суду) звільнення від кримінальної відповідальності поділяється на:

- обов’язкове (імперативне) – в силу приписів самого закону вимога про звільнення від кримінальної відповідальності є імперативною, тобто такою, що зобов’язує суд звільнити особу від кримінальної відповідальності (наприклад, при дійовому каятті (ст.45 КК) або примиренні з потерпілим (ст.46 КК), а також після закінчення строків давності (ст.49 КК) і при спеціальних видах звільнення, передбачених в Особливій частині КК);

- факультативне (дискреційне) - означає, що за наявності підстав, встановлених законом, суд має право, але не зобов’язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності (наприклад передача на поруки (ст.47 КК), зміна обстановки (ст.48 КК), у зв'язку із закінченням строків давності за особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначене довічне позбавлення волі (ч.4 ст.49 КК), а також звільнення із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру (ч.1 ст.97 КК).

Залежно від того, можна чи ні зобов’язати особу, звільнену від кримінальної відповідальності, виконати певні обов’язки після того, як відповідне рішення прийнято, випадки звільнення від кримінальної відповідальності поділяються на:

- умовні (тимчасові) - у цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності під умовою. Таким звільненням від кримінальної відповідальності є звільнення у зв’язку з передачею особи на поруки, оскільки при цьому до особи ставиться ряд вимог, а у разі їх невиконання вона притягується до кримінальної відповідальності за раніше вчинений злочин (ч.2 ст.47 КК). Умовним є також звільнення із застосуванням примусових заходів виховного характеру, оскільки у разі ухилення неповнолітнього, який вчинив злочин, від застосування до нього цих заходів останні скасовуються, а неповнолітній притягується до кримінальної відповідальності (ч.3 ст.97 КК).

- безумовні (остаточні) - означає, що особа звільняється від кримінальної відповідальності остаточно, безповоротно. Таке звільнення не ставиться в залежність від подальшої поведінки особи після ухвалення рішення про її звільнення.

Залежно від того, на підставі якого правового акта здійснюється звільнення від кримінальної відповідальності, розрізняють звільнення:

- у випадках, передбачених КК;

- на підставі Закону України про амністію;

- на підставі Указу Президента України про помилування.

Нарешті, від того, де в КК передбачена підстава звільнення від кримінальної відповідальності, виділяють звільнення:

- загальні - передбачені у Загальній частині

- спеціальні - передбачені в Особливій частині КК.

Розділ IX «Звільнення від кримінальної відповідальності» передбачає п’ять видів такого звільнення, кожен з яких має свої передумови і підстави. Вони не можуть заміняти один одного або поєднуватися між собою, а застосовуються самостійно. Порядок же звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом, насамперед КПК України.

Дата добавления: 2014-01-04