І. Суспільно-політичні та історичні обставини розвитку культури Київської Русі

Висновок

І без Леніна

Повертаючись до соціальної реклами, не лише політики Львова тішать нас плодами своєї творчості. Наприклад, 2008 року в Донецьку на рекламних щитах з’явилось привітання міськради з Днем радянської армії: «23 лютого – День радянської армії. Ми пам’ятаємо і вітаємо. Донецька міська рада». Ініціатором цієї реклами став секретар ради Микола Левченко.

Цікаво, що в харківській відеорекламі до Євро-2012 з кадру несподівано «зник» пам’ятник Леніну. Хоча він є центральною "окрасою" площі Свободи в Харкові, де власне й знімалася реклама.

Натомість 7 травня з нагоди Дня перемоги у Севастополі на білбордах з’явились портрети Сталіна, – з ініціативи «Союзу радянських офіцерів ім. М.Г.Кузнєцова».

На сьогодні з ідеологічних гасел соціальної реклами у Львові, які подали «свободівці», світ побачили лише кілька з них. Так, не з’явились сітілайти з нагоди річниці створення дивізії «Галичина», яку у Львові відзначили 28 квітня. Щоправда, натомість розмістили іншу рекламу – «4 травня – річниця переможного бою Січових Стрільців з московськими окупантами на горі Маківка».

Гасла щодо атентату Миколи Лемика мають з’явитися на вулицях міста у жовтні.

Висновки до 2 питання

Власне кажучи, при створенні або оцінці соціальної реклами необхідно зважати на регіон, на який вона напрямлена, конкретний історичний момент і цільову аудиторію. Тобто за структурою соціальна реклама абсолютно не відрізняється від комерційної.не замінять на інші, менш суперечливі, – як не як, парламентські вибори не за горами…

Соціальна реклама не може містити тверджень, які є «дискримінаційними за ознаками походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, мови…», не може «подавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров'ю або життю людей…».

Існування Київської Русі охоплює період з ІХ ст. – до 40-х рр. ХІІІ ст. Етнічну основу держави складали східні слов’яни, об’єднані у великі міжплемінні союзи. За свідченням давньоруського літопису «Повість минулих літ», таких союзів налічувалось 14. Політичною формою держави у Київській Русі була ранньофеодальна монархія з елементами феодалізму. Східнослов’янські міжплемінні об’єднання поступово склалися у єдину народність, що була названа Русь.

У часи економічного і культурного розквіту давньоруська держава займала територію від Балтики і Північного Льодовитого океану до Чорного моря, від Волго-Окського межиріччя до Карпат. То ж вона являла собою історично важливу, контактну територію між Арабським Сходом і Західною Європою, Візантією і Скандинавією. Це зумовило її швидке входження у загальноєвропейську історико-культурну спільність. Вона мала широкі міжнародні зв’язки.

Важливе значення для культури Київської Русі мало запровадження християнства, що поставило її на один рівень з передовими державами того часу, зокрема, поєднало Русь з традиціями візантійського православ’я, політичною думкою та культурними досягненнями.

Київська Русь стала своєрідним центром слов’янської культури, яка, в свою чергу, зазнала впливу культур країн ісламу, Заходу, Закавказзя і Східного Середземномор’я. Вона проіснувала до 40-х рр. ХІІІ ст. І впала під ударами монголо-татарських орд Чингізхана та Батия.

Дата добавления: 2014-01-04