Проте на практиці процедура складання матеріального звіту дещо інша. Це обумовлено рядом причин

По-перше, заповнення "Матеріального звіту" матеріально відповідальною особою тільки в кількісному вираженні створює проблеми з ідентифікацією запасів. Наприклад, на підприємстві, яке не використовує для обліку запасів номенклатурні номери (що є досить поширеним), виключення вартісної характеристики запасу призводить до того, що відрізнити один вид запасу від іншого ми можемо тільки за найменуванням. Але однакові за найменуванням запаси можуть мати різну ціну. В результаті може виникнути ситуація, коли матеріально відповідальна особа при заповненні "Матеріального звіту" об'єднає однакові за найменуванням, але різні за ціною запаси. Бухгалтерія у цьому випадку не спроможна визначити, за якою конкретно ціною списувалися запаси. Така схема обумовлює виникнення пересортиці у матеріально відповідальної особи.

Тому на практиці матеріально відповідальні особи в "Матеріальному звіті" зазначають не тільки кількість запасу, але і його ціну, тобто ведуть кількісно-сумовий облік.

По-друге, складання "Матеріального звіту" в одному примірнику і подальше його передавання разом з усіма первинними документами в бухгалтерію підприємства призводить до того, що на руках у матеріально відповідальної особи не залишається жодного документа, що підтверджує здійснення нею тих чи інших операцій, виконання робіт тощо. Тож на практиці матеріально відповідальні особи, як правило, складають "Матеріальний звіт" у двох примірниках. Перший примірник, разом з доданими первинними документами, передається у бухгалтерію, а другий, без первинної документації, залишається у матеріально відповідальної особи. Бухгалтер ставить підпис, який підтверджує прийняття "Матеріального звіту" і доданих до нього документів як на першому, так і на другому примірнику "Матеріального звіту". Матеріально відповідальна особа також підписує і перший, і другий примірник.

На підприємствах, які відображають запаси за оперативно-бухгалтерським методом, для відображення залишків запасів на складі підприємства на кінець звітного періоду може застосовуватися відомість обліку залишків матеріалів на складі (форма М-14). Відомість заповнюється на підставі даних карток складського обліку матеріалів, перевірених бухгалтерією. Вірогідність перенесення залишків до відомості підтверджується підписом особи, яка перевіряє.

При застосуванні автоматизованих систем складського обліку наявності та руху запасів підприємство використовує регістри та звіти в електронній формі, що створюються, передаються і оброблюються відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

З метою своєчасного проведення уцінки запасів, а також для контролю за відхиленням фактичного залишку запасів від встановлених норм та виявлення запасів, що тривалий час не використовуються, може застосовуватися сигнальна довідка (форма М-18).

Довідка складається в одному примірнику завідуючим складом (комірником), який повинен своєчасно повідомити відділу постачання про відхилення фактичного залишку матеріалів від встановленої норми запасу та про залишки матеріалів, що знаходяться без руху. Довідка заповнюється на підставі даних складського обліку матеріалів (типова форма № М-18). Критерій для включення даних у довідку встановлює відділ матеріально-технічного постачання підприємства (організації).

Дата добавления: 2014-01-04