Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Принципи побудови економетричних моделей

Двомембранні органели: мітохондрії та хлоропласти, їх функції та будова.

Мітохондрії та пластиди – органели клітин еукаріотів, поверхневий апарат яких складається з двох мембран, розділених міжмембранним про¬стором. Вони просторово не пов'язані з іншими органелами. Ці органели беруть участь в енергетичному обміні.

Мітохондрії (від грец. мітос - нитка і хондріон - зерно) – органели клітин більшості видів рослин, грибів і тварин. Їх немає лише в деяких одноклітинних еукаріотів, які мешкають у безкисневому середовищі – анаеробів. Мітохондрії слугують своєрідними клітинними «генераторами енергії». Вони мають вигляд кульок, паличок, інколи розгалужених ни¬ток (завдовжки 0,5-10 мкм і більше). Число цих органел у клітинах різних типів може коливатися від 1 до 100 000 і більше. Воно залежить від того, наскільки активно відбуваються процеси обміну речовин і перетворення енергії. Так, клітина значних розмірів амеби Хаос містить до 500 000 мітохондрій, тоді як у дрібній клітині паразитичних джгутикових - три-паносом (збудників сонної хвороби людини) є лише одна велетенська розгалужена мітохондрія.

Зовнішня мембрана мітохондрії гладенька, а внутрішня - утворює вгини всередину органели - кристи (мал. 21.1). Кристи мають вигляд дископодібних, трубчастих чи пластин­частих утворів, що часто розга лужують- ся. На поверхні крист, що межує з внутрішнім середовищем мітохондрії, є особливі грибоподібні білкові утвори - АТФ-соми (від грец. сома - тіло) (мал. 21.2). Вони містять комплекс фер­ментів, необхідних для синтезу АТФ.

Внутрішній простір мітохондрій заповнений напіврідкою речовиною - матриксом. Там містяться рибосоми, молекули ДНК, іРНК, тРНК тощо та синтезуються білки, що входять до скла­ду внутрішньої мембрани.

Основна функція мітохондрій – синтез АТФ. Цей процес відбувається за ра­хунок енергії, яка вивільняється під час окиснення органічних сполук. Початко­ві реакції відбуваються в матриксі, а на­ступні, зокрема синтезу АТФ - на внутрішній мембрані мітохондрій.

 

 

1.1. Структура моделі та основні припущення при її побудові.

Перша принципова задача, з якою стикається кожний, хто вивчає економіку, — це задача про встановлення взаємозв’язків між економічними величинами. Так, попит на деякий товар, що формується на ринку, залежить від ціни цього товару та ціни конкуруючих товарів, споживчого доходу і т. ін. Витрати, що пов’язані з виготовленням будь-якої продукції, залежать від обсягу виробництва, технології, умов, від цін на основні виробничі ресурси. Можна було б навести ще багато прикладів про взаємозв’язки між економічними показниками. Адже вони не є ізольованими, автономними, а мають між собою прямий і навіть зворотний зв’язок. Звідси, щоб ефективно управляти економічними процесами і явищами, треба вміти вимірювати цей зв’язок кількісно.

Цю проблему економіки можна вирішити, побудувавши економетричну модель.

Означення 1. Економетрична модель — це функція чи система функцій, що описує кореляційно-регресійний зв’язок між економічними показниками, один з яких є залежною змінною, інші — незалежними

У загальному вигляді економетрична модель запишеться так:

y = f (x 1, x 2,…, xm, e)

де y — залежна змінна; — незалежні змінні; e — стохастична складова.

1.2. Специфікація моделі

Економетрична модель базується на єдності двох аспектів — теоретичного, якісного аналізу взаємозв’язків та емпіричної інформації. Теоретична інформація знаходить своє відображення в специфікації моделі.

Означення 2. Специфікація моделі - це аналітична форма економетрич­ної моделі.Вона складається з певного виду функції, що використовується для побудови моделей, має ймовірнісні характеристики, які притаманні стохастичним залишкам моделі

Розглянемо деякі найбільш поширені види функцій, які можуть описувати ці взаємозв’язки:

1) лінійна функція:

y = a 0+ a 1 x 1+ a 2 x 2+…+ amxm;

2) степенева функція:

3) гіпербола:

де zj =1/ xj;

4) квадратична функція:

,

де .

У цих функціях: y — залежна (пояснювана) змінна; xj, j =1,…, m — незалежні, або пояснювальні, змінні; aj, j =0,1,…, m — параметри функцій.

Серед наведених щойно видів функцій три останні є нелінійними. Але за допомогою перетворення залежної і незалежних змінних ці функції можна звести до лінійних. Отже, всі записані функції можуть бути реалізовані на практиці як лінійні.

оскільки лінійні функції найпоширеніші в економетричному моделюванні, то це твердження може пояснити той факт, що економетричні методи обгрунтовуються, як правило, на базі лінійних моделей.

1.3. Парна лінійна регресія

Модель парної лінійної регресії описується наступним рівнянням зв'язку двох змінних:

y = β0 + β 1 x + ε (7.1)

де x - незалежна змінна, y –залежна змінна; β0 і β1 – невідомі параметри моделі; εi –випадкова величина (залишки) моделі.

Для визначення параметрів моделі здійснюється вибірка даних, у якій кожному фактичному значенню незалежної змінної ставиться у відповідність фактичне значення залежної змінної. В результаті здійснення вибірки ми отримуємо n пар значень залежної та незалежної змінних. Тоді моделі парної лінійної регресії (7.1) можна поставити у відповідність вибіркову модель парної лінійної регресії:

yі = b 0 + b 1 xі + eі i =1,…, n

де x= (х 1 2 ,…, xn) – множина спостережень за незалежною змінною; y= (y 1 ,y 2 ,…, yn) – множина спостережень за залежною змінною; b 0 і b 1 – оцінки відповідних невідомих параметрів моделі; ei – множина випадкових величин (залишків) моделі.

Тут та далі параметром ми будемо називати підсумковий кількісний показник, характерний для всієї генеральної сукупності

Статистикою будемо називати підсумковий кількісний показник, обчислений за вибіркою, який дозволяє оцінити характеристику всієї генеральної су­купності.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Одномембранні органели | Геометричне тлумачення
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 408; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.016 сек.