Порівняння концепції “точно у строк” і традиційного менеджменту запасів

Чинники	Концепція “точно в строк”	Традиційний підхід
Запаси	Входять до пасивів. Усі зусилля мають бути спрямованими на їх усунення. Страхові запаси відсутні	Входять до активів. Захищають виробництво від помилок прог-нозування і ненадійності поста-чальників. Є страхові запаси
Розмір запасу, обсяг закупі-вель матеріаль-них ресурсів	Розмір запасу показує лише поточ-ну потребу. Мінімальний обсяг матеріальних ресурсів у поставці визначається як для виробника, так і для постачальника. Для виз-начення обсягу поставки викорис-товується формула найекономічні-шого розміру замовлення	Розмір запасу визначається із міркувань економії або за фор-мулою найекономічнішого роз-міру замовлення. Не враховуєть-ся зміна розміру запасу при зміні витрат у збуті при скороченні випуску продукції і поставок матеріальних ресурсів
Збут	Має пріоритетне значення. Відсте-ження змін попиту, відповідно до яких здійснюється оперативне переналагодження обладнання. Намагання виробляти невеликі партії готової продукції	Не має пріоритетного значення. Звичайна мета – максимізація обсягу випуску готової продукції
Запаси неза-вершеного виробництва	Уникнення запасів незавершеного виробництва – важлива задача. Якщо є невеликі запаси між вироб-ничими підрозділами, необхідно їх фіксувати і оперативно усувати	Необхідний елемент виробничої системи. Запаси незавершеного виробництва акумулюються між структурними підрозділами, вони є основою забезпечення безперебійності виробничо- технологічних циклів
Постачальники	Розглядаються як партнери з виробництва. Відносини лише із надійними постачальниками. Невелика кількість постачальників	Підтримуються тривалі ділові відносини із постачальниками. Як правило, велика кількість постачальників, між якими штучно підтримується конкурен-ція
Якість продукції	Мета – відсутність дефектів про-дукції. Якщо якість забезпечується не на 100%, то виробництво недосить ефективне. Ідеологія загального керування якістю	Допускається невелика кількість дефектів. Вибіркові інспекції якості готової продукції
Підтримка тех-нологічним обладнанням	Попередня підтримка є суттєвою. Виробничий процес може бути перерваним, якщо підтримка не забезпечує неперервності й своє-часності доставки матеріальних ресурсів і запасів незавершеного виробництва	Надається у міру необхідності. Збої не виникають, доки запаси підтримуються на потрібному рівні
Тривалість виробничого періоду	Підтримується на мінімально мож-ливому рівні. При цьому зростає швидкість реакції посередницьких каналів на зміни попиту і зменшу-ється невизначеність, пов’язана із прогнозом потреби у продукції	Охоплює великий часовий інтервал. Немає потреби в її зменшенні, доки підтримуються значні страхові запаси
Персонал	Необхідна узгодженість дій як робочого, так і управлінського персоналу. Не можна вносити зміни у логістичний процес, доки немає узгодженості дій персоналу	Керування здійснює загальний менеджмент. Зміни не залежать від нижчих ланок управлінсько-го персоналу

Впровадження концепції “точно у строк”, як правило, поліпшує якість готової продукції й послуг, мінімізує рівень запасів і може змінити фірменний стиль менеджменту за рахунок інтеграції комплексних логістичних функцій. Роботу логістичної системи, побудованої на принципах концепції “точно у строк”, можна уявити як двобункерну систему керування запасами. Один бункер у такій системі використовується для задоволення попиту, що виникає у виробництві або збуті відповідно на матеріальні ресурси або готову продукцію, у той час як другий – поповнюється у міру витрачання першого.

Виробництво готової продукції невеликими партіями за відносно короткі виробничі цикли визначає тривалість циклів надходження матеріальних ресурсів від постачальників. Теоретично ідеальним розміром замовлення для базової системи “точно у строк” є одна одиниця, однак це, як правило, не реалізується через проблеми витрат на збут і обробку замовлень.

Логістичні системи, котрі використовують принципи концепції “точно у строк”, є “системами, що тягнуть” (pull systems), в яких розміщення замовлень на поповнення запасів матеріальних ресурсів або готової продукції відбувається тоді, коли кількість їх у певних ланках логістичної системи досягає критичного рівня. При цьому запаси “витягаються” розподільними каналами від постачальників матеріальних ресурсів або логістичних посередників у системі дистрибуції. У концепції “точно у строк” суттєву роль відіграє попит, що визначає подальший рух сировини, матеріалів, компонентів, напівфабрикатів і готової продукції. Короткі складові логістичних циклів у системах, які застосовують даний підхід, сприяють концентрації основних постачальників матеріальних ресурсів поблизу головної фірми, що здійснює процес виробництва чи складання готової продукції. Фірма намагається вибрати невелику кількість постачальників, які розрізняються високим ступенем надійності поставок, адже будь-який збій у поставках може порушити виробничий графік. Про те, наскільки важлива надійність постачальників, свідчить той факт, що американські та європейські виробники змогли впровадити концепцію “точно у строк” лише на 10 – 15 років пізніше від японців в основному через низьку надійність поставок. Відповідно до цієї концепції постачальники стають, по суті, партнерами виробників готової продукції в їх бізнесі.

У практичній реалізації концепції “точно у строк” ключову роль відіграє якість продукції. Японські автомобілебудівні фірми, впроваджуючи від початку принципи даної концепції у виробництво, радикально змінили підхід до контролю і керування якістю на всіх стадіях виробничого процесу і наступного сервісу. У кінцевому підсумку це вилилося в уже згадану вище філософію загального керування якістю, в якій якість стає на перше місце у всіх стратегічних і тактичних цілях фірми. Концепція “точно у строк”, або JIT, сприяє підсиленню контролю й підтримці рівня якості продукції у розрізі всіх складових логістичної структури. Мікрологістичні системи, засновані на даному підході, пов’язаному із синхронізацією всіх процесів і етапів поставки матеріальних ресурсів, виробництва і складання, поставки готової продукції споживачам, передбачають точність інформації та прогнозування. Цим пояснюються, зокрема, і короткі складові логістичних (виробничих) циклів. Для ефективної реалізації технології JIT повинні працювати із надійними телекомунікаційними системами та інформаційно-комп’ютерною підтримкою.

Сучасні технології JIT і логістичні системи стали більш інтегрованими і комбінуються із різних варіантів логістичних виробничих концепцій і розподільних систем, таких, як системи, що мінімізують запаси в логістичних каналах, логістичні системи швидкого переключення, вирівнювання розмірів запасів, групові технології, превентивне гнучке автоматизоване виробництво, сучасні логістичні системи загального статистичного контролю й керування циклами якості продукції тощо. Тому зараз прийнято відносити такі технології до нової версії концепції “точно у строк” – концепції JIT II.

Головною метою логістичної концепції JIT II є максимальна інтеграція всіх логістичних функцій фірми для мінімізації рівня запасів і інтегрованій логістичній системі, забезпечення високої надійності та рівня якості продукції та сервісу для максимального задоволення запитів споживачів. Системи, засновані на ідеології JIT II, використовують гнучкі виробничі технології випуску невеликих обсягів готової продукції групового асортименту на базі раннього передбачення споживацького попиту.