КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Роль ґрунтів у колообігу речовин та житті людиниВСТУП Рекреаційні ресурси УКРАЇНИ Охорона і раціональне використання ґрунтів Роль ґрунтів у колообігу речовин та житті людини ОСНОВНА ЧАСТИНА ВСТУП ЗАКЛЮЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРА 1. Абрамов И.Б. «Овосология»: Науч. Издание. Харьков, 2010 – 195 с. 2. Білявський Г.О., Фурдій Р.С., Костіков І.Ю. «Основи екології»: Підручник. К: «Либідь» 2006.– 408 с. 3. Биченок М.М. Основи інформатизації управління регіональною безпекою: Наук. видання К: 2005.– 194 с. 4. Гончарук В.Є., Качан С.І., Орел С.М., Пуцило В.І., «Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях». Навчальний посібник, Видавництво НУ «Львівська політехніка». Львів, 2004р.,-136с. 5. Джигирей В.С. «Екологія та охорона навколишнього середовища» Навчальний посібник, К: «Знання» 2007.– 422 с. 6. Потіш А.Ф., Медвідь В.Г., Гвоздецький О.Г., Козак З.Я. Екологія: основи теорії і практикум. Навчальний посібник, - Львів: «Магнолія плюс»: 2003.– 295 с. 7. Солошенко О.В., Фесенко А.М., Кочетова С.І. та ін.. Основи екології: Підручник / О.В. Солошенко, А.М. Фесенко, С.І. Кочетова, Н.Ю. Гаврилович, Л.С. Осипова, В.І. Солошенко – Х.: Парус, 2008. – 371 с.
Ґрунт – пухкий поверхневий шар земної кори, який утворився в умовах тривалої тісної взаємодії атмосфери, літосфери і біосфери внаслідок фізичних, хімічних і біологічних процесів. Особливо велику роль в утворенні ґрунту відіграють різноманітні живі організми, які сприяють розвитку основної властивості ґрунту – родючості. Ґрунт однаково споріднений як із світом мінеральних речовин, так і світом живих організмів. Для нього, як і для живих організмів, характерний процес обміну речовин.
Ґрунт – це стабільна і не інертна маса. Це складне середовище, яке поступово змінюється, де безперервно відбуваються синтез і руйнування органічних речовин, колообіг біофільних (необхідних для живих організмів) елементів, які добуваються рослинами з ґрунту і входять до складу органічних речовин (рослин і тварин). Після відмирання органічні речовини надходять у ґрунт, де під дією мікроорганізмів піддаються глибокому перетворенню. При цьому значна частина біофільних елементів переходить у форми, доступні для засвоєння рослинами, і частково знову входить до складу органічної речовини, що наростає, а частина затримується у ґрунті або вилучається разом з водами. Внаслідок цього відбувається закономірна міграція хімічних елементів у системі ґрунт – рослини – ґрунт, названа В. Р. Вільямсом біологічним або малим колообігом. Завдяки цьому процесу у ґрунті постійно підтримується родючість. Поряд з біологічним колообігом речовин між ґрунтом і живими організмами у природі має місце і так званий геологічний, або великий, колообіг речовин, з яким пов’язаний процес розчинення і виносу поживних елементів з ґрунту в струмки, моря й океани, де вони відкладаються у вигляді різного роду осадових порід. Так протягом тисячоліть на дні океанів утворюються потужні пласти осадових порід. Потім внаслідок тектонічних процесів і морських регресій ці продукти можуть виходити на поверхню Землі, піддаватися новому континентальному вивітрюванню, і поживні елементи можуть бути використані рослинами. Цей колообіг відбувається протягом тривалого геологічного періоду. Розчинення і винос стічними водами поживних елементів з ґрунту супроводяться збідненням і зниженням його родючості. Тому для підтримання ґрунтової родючості на високому рівні необхідно створювати такі умови, які б гальмували процес втрати ґрунтом поживних елементів. Біологічний колообіг біогенних елементів лежить в основі сільськогосподарського виробництва. При цьому чим вища культура землеробства і чим раціональніше використовують землю, тим менше хімічних елементів виривається з біологічного колообігу і втягується в геологічний, тим вище буде продуктивність ґрунтів. При високій культурі землеробства в біологічний колообіг між ґрунтом і оброблюваними рослинами можна залучити нові поживні речовини. Могутнім засобом для цього є органічні і мінеральні добрива. За допомогою їх у біологічний колообіг речовин не лише залучаються нові елементи живлення, а й прогресивно поліпшуються фізичні, хімічні й біологічні властивості ґрунтів, створюються реальні можливості для збільшення врожаю. Грунт постійно взаємодіє з іншими елементами природи і має важливе значення у загальному колообігу речовин. Передусім ґрунти разом з організмами (рослинами, тваринами, мікробами) утворюють складні екологічні системи (біогеоценози), які виконують у біосфері планети найважливіші функції, що забезпечують саме існування життя. Ці функції полягають: - у безперервному процесі біогенного нагромадження, трансформації і перерозподілу енергії, яка надходить від Сонця на Землю; - у підтриманні на Землі загальносвітового колообігу хімічних елементів, особливо таких як оксиген, гідроген, карбон, нітроген, фосфор і сульфур, кальцій, купрум, цинк і кобальт, йод та інші. Всі ці функції здійснюються системою організм – грунт шляхом створення рослинної органічної речовини, яка використовується травоїдними тваринами, зообіомаса останніх споживається численними ланками паразитів, хижаків, мікрофагів, ґрунтових безхребетних і мікробів. Через грунт відбувається взаємодія літосфери з атмосферою. Піднятий в атмосферу ґрунтовий пил сприяє, як зазначалося раніше, утворенню опадів, зменшує прозорість повітря і знижає кількість променевої енергії, яка досягає поверхні Землі. Хімічні речовини, які потрапляють з атмосфери у грунт, взаємодіють з ним й інколи утворюють нові сполуки з різною дією на грунт, рослинні й тваринні організми. Переміщуючись під впливом води і вітру, грунт змінює мікрорельєф і засипає різні западини. Вкритий рослинністю, родючий грунт заважає розмиву і знесенню підстилаючих порід. У процесі стоку з ґрунту потрапляє у водойми маса органічних речовин, які сприяють розвитку водяних організмів. Грунт є життєвим середовищем і субстратом для великої кількості видів тварин. Ті або інші зміни у ґрунті неминуче викликають зміни в інших складових частинах природи. Велика роль ґрунту і в житті людини. Як у далекому минулому, так і тепер, людина отримує з ґрунту все (за винятком ресурсів моря) необхідне для підтримання свого існування. Грунт і його родючість – найважливіше й незамінне джерело харчових ресурсів для людства, головне багатство, від якого залежить наше життя. Тому необхідно завжди дбати про нього і робити все, щоб залишити його поліпшеним для наступних поколінь. Він є основним засобом сільськогосподарського виробництва і лісівництва. Крім цього, разом з материнськими породами грунт застосовується в різних земляних спорудах. Ділянки з певними типами ґрунтів використовуються під різні будівлі й споруди. Грунт має також важливе санітарно-гігієнічне і медичне значення. Передусім грунт є життєвим середовищем чисельних нижчих тварин і мікроорганізмів, які чинять хвороботворний вплив на людину. Грунт є своєрідним інкубатором для багатьох гельмінтів (глистів), дає притулок кровососним комахам, кліщам, гризунам, які є переносниками деяких хвороб. У ґрунті можуть бути збудники чуми, черевного тифу, туберкульозу, дизентерії, бруцельозу На стан здоров’я людини може мати вплив (через рослини і тварини) хімічний склад ґрунту. Нестача (або надмір) окремих хімічних елементів буває настільки великою, що це викликає порушення обміну речовин в організмі й ендемічні захворювання населення. Відомі численні випадки захворювання у зв’язку з нестачею кальцію, феруму, йоду, флуору, а також деяких хімічних елементів, які входять до складу вітамінів, ферментів, гормонів. Для прикладу можна зазначити, що одне з таких найбільш поширених захворювань людини, як ендемічний зоб, пов’язане з недостатнім вмістом рухливих форм йоду у ґрунтах. В 60-х роках CC ст. цим захворюванням було уражено 200 млн. чоловік, або приблизно 7% населення Землі. Отже при використанні й охороні ґрунтів слід враховувати різноманітну роль їх у природі і житті людини.
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1020; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |