Вплив втоми та стресу на безпеку праці

Кожен із розглянутих видів адаптації впливає на працездатність та здоров’я працівника, формує у нього певний рівень чутливості та стійкості до психоемоційних перевантажень, внаслідок розвитку яких може істотно змінитися надійність професійної діяльності.

-3-

Втома - це сукупність тимчасових змін у фізіологічному та психологічному стані людини, які з'являються внаслідок напру­женої чи тривалої праці і призводять до погіршення її кількісних і якісних показників, нещасних випадків. Втома буває загальною, локальною, розумовою, зоровою, м'язовою та ін. Оскільки організм - єдине ціле, то межа між цими видами втоми умовна і нечітка.

Перевтома - це сукупність стійких неспри­ятливих для здоров'я працівників функціональних зрушень в організмі, які виникають внаслідок накопичення втоми.

Основною відмінністю втоми від перевтоми є зворотність зру­шень при втомі і неповна зворотність їх при перевтомі.

Втома характеризується фізіологічними та психічними показ­никами її розвитку.

Фізіологічними показниками розвитку втоми є артеріальний кров'яний тиск, частота пульсу, систолічний і хвилинний об'єм крові, зміни у складі крові.

Психічними показниками розвитку втоми є: погіршення сприй­няття подразників, внаслідок чого працівник окремі подразники зовсім не сприймає, а інші сприймає із запізненням; зменшення здатності концентрувати увагу, свідомо її регулювати; посилен­ня мимовільної уваги до побічних подразників, які відволікають працівника від трудового процесу; погіршення запам'ятовуван­ня та труднощі пригадування інформації, що знижує ефек­тивність професійних знань; сповільнення процесів мислення, втрата їх гнучкості, широти, глибини і критичності; підвищення дратівливості, поява депресивних станів; порушення сенсомоторної координації, збільшення часу реакцій на подразники; зміни частоти слуху, зору.

Характер втоми залежить від виду трудової діяльності тому, що функціональні зміни в організмі при втомі переважно локалізу­ються в тих ланках організму, які несуть найбільше навантаження. На основі цього втома поділяється на фізичну та розумову, за співвідношенням глибини функціональних змін у різних аналіза­торах, фізіологічних системах, відділах центральної нервової сис­теми тощо.

Під стресом (англ. зігезз) - тиснення, натискання, напружен­ня) прийнято розуміти стан психічної напруженості, викликаний небезпеками, що виникають у людини при вирішенні важливої для неї задачі. Термін "стрес" часто застосовується не тільки в охороні праці, але й у повсякденному житті.

Стрес характеризують як захисне явище, як вісник захворю­вання, як причину порушень низки життєво важливих психо­фізіологічних функцій.

Стрес проявляється як необхідна і корисна реакція організму на різке збільшення загального зовнішнього навантаження. Він ха­рактеризується зростанням біоелектричної активності мозку, підвищенням частоти серцебиття, ростом потоку крові, розширен­ням кровоносних судин, збільшенням вмісту лейкоцитів у крові, тобто цілим рядом фізіологічних змін в організмі, що сприяють підвищенню його енергетичних можливостей, успішності виконан­ня складних і небезпечних дій. Тому стрес є не тільки доцільною захисною реакцією людського організму, але й механізмом, який сприяє успіху трудової діяльності в умовах перешкод, труднощів і небезпек.

Між рівнем стресу і активацією нервової системи, яка породжу­ється ним, з одного боку, та результативністю трудової діяльності.

Дата добавления: 2014-01-04