Класифікація, призначення і особливості конструкції шліфувальних верстатів

Особливості обробки при безцентровому шліфування. Кінематика безцентрово-шліфувального верстата моделі 3М182

Класифікація, призначення і особливості конструкції шліфувальних верстатів

ЛЕКЦІЯ №10 ВЕРСТАТИ ШЛІФУВАЛЬНОЇ ГРУПИ

Шліфувальні верстати згідно класифікації відносяться до третьої групи. Верстати цієї групи поділяються на круглошліфувальні, внутрішньошліфувальні, обдирношліфувальні, спеціалізовані шліфувальні, заточні та плоскошліфувальні.

В машинобудуванні застосовують також шліфувальні верстати для обробки різьб, зубців коліс, шліців та ін. З метою досягання високої чистоти поверхні застосовують шліфувально-доводжувальні та шліфувально-притиральні верстати, а для отримання дзеркальної поверхні – полірувальні верстати. Для підвищення якісних показників оброблювальних поверхонь до шліфувальних верстатів висуваються підвищені вимоги щодо жорсткості, вібростійкості, зносостійкості і температурних деформацій.

Розглянемо особливості конструкції найбільш поширених верстатів.

Круглошліфувальні верстати призначені для зовнішньої обробки суцільних, перервних циліндричних та торцевих поверхонь тіл обертання. На цих верстатах зостосовують поздовжнє та врізне шліфування.

Під час круглого шліфування заготовка 1 (рис. 10.1, а) отримує колову Ф_S1(О₂) та поздовжню Ф_S2(П₃) подачі. Колова подача досягається прямолінійним зворотно-поступальним переміщенням стола, на якому в центрах встановлена заготовка. В кінці одинарного чи подвійного переміщення стола шліфувального круга 2, окрім головного руху Ф_V(О₁), надається поперечна подача Ф_S3(П₄). Тобто припуск знімається за декілька робочих ходів методом поздовжнього шліфування.

Рисунок 10.1 – Схеми круглого шліфування

Іншим чином здійснюється обробка коротких деталей (рис. 10.1, б). Шліфкруг 2 отримує головний обертальний рух Ф_V(О₁), а також радіальну подачу Ф_S2(П₃) (врізне шліфування), заготовка 1 – лише колову подачу Ф_S1(О₂).

Основними вузлами верстата (рис. 10.2) є станина 1, шліфувальна бабка 3, передня 2 та задня 4 бабки, стіл, що містить нижній стіл 6, який розміщений на поздовжних напрямних, і верхній поворотний стіл 5, який змонтовано на нижньому. За допомогою фіксованого повороту верхнього стола 5 здійснюється обробка конічних поверхонь.

Рисунок 10.2 – Компоновка круглошліфувального верстата

Шліфувальна бабка переміщується поперечними напрямними плити, що закріплені на станині. Шпиндель шліфувальної бабки встановлено на двох гідродинамічних підшипниках ковзання з самоустановлювальними вкладниками.

Шпиндель передньої бабки нерухомий. В ньому розміщено центр, на якому базується заготовка, яка отримує обертання за допомогою поводка, закріпленого на планшайбі.

На верстатах цього типу використовують пристосування двох типів: для базування і затискання заготовок; для передачі обертання заготовці.

До пристосувань першого типу відносяться різноманітні оправки, які можуть бути жорсткими для закріплення заготовки по конусу або торцю, розтискними з цанговим та пружним елементом,а також з розсувними елементами.

До пристосувань другого типу належать поводкові патрони та хомутики різної конструкції. Круглошліфувальний верстат оснащується пристроєм для правки шліфувального круга.

Внутрішньошліфувальні верстати призначені для шліфування отворів методами поздовжньої і поперечної подачі. Найбільш поширеними є верстати (рис. 10.1, в), в яких головним рухом є обертання шліфкруга 2 – Ф_V(О₁). Колова подача Ф_S1(О₂) здійснюється обертанням заготовки, поздовжня Ф_S1(П₃) і поперечна Ф_S1(П₄) – переміщенням шліфувального шпинделя чи бабки виробу. Верстати цієї групи можуть бути патронними чи безцентровими.

Для обробки крупногабаритних заготовок використовують верстати планетарного типу, в яких заготовка встановлена нерухомо, а шліфувальний шпиндель здійснює обертальний рух навколо осі обертання оброблюваного отвору і обертання навколо власної осі.

Внутрішньошліфувальний верстат (рис. 10.3) містить станину 1, міст 2, на якому розташована бабка виробу 3, стіл 7, шліфувальну бабку 6, торцешліфувальне пристосування 4, пульт керування 5.

Рисунок 10.3 – Компоновка внутрішньошліфувального верстата

Міст може переміщуватися поперечними напрямними ковзання, а стіл – поздовжніми напрямними кочення.

Торцешліфувальний шпиндель пристосування отримує осьове переміщення, що забезпечує врізання. Ці верстати мають дві різновидності, в одній з них подача здійснюється поперечним переміщенням бабки виробу, в другій – переміщенням шліфувальної бабки.

Верстат оснащено пристроєм для правки шліфувального круга.

Найбільш поширеними пристосуваннями у цих верстатах є самоцентруючий патрон.

В умовах масового виробництва застосовують швидкодіючі мембранні та магнітні патрони.

Плоскошліфувальні верстати призначені для чистової обробки площин на деталях різних розмірів. Головним рухом у верстатах є обертальний рух Ф_V(О₁) шліфувального круга 1 (рис. 10.4). Заготовці, в залежності від форми стола 2, надають поздовжню Ф_S1(П₂) (рис. 10.4, а, в) чи колову подачу Ф_S1(О₂) (рис. 10.4, б, г). У випадку, коли ширина оброблюваної площини більше ширини шліфувального круга 1 або 3, заготовці чи кругу надається поперечна подача Ф_S2(П₃). Крім того, шліфувальний круг або заготовка періодично переміщуються на певну глибину Ф_S3(П₄) перпендикулярно оброблюваній площині.

Рисунок 10.4 – Схеми плоского шліфування

Шліфування здійснюється периферією (рис. 10.4 а, б) чи торцем (рис. 10.4, в, г) шліфувального круга. Може застосовуватися і два шліфкруга одночасно. При шліфуванні торцем круга вісь його може бути не лише встановлена перпендикулярно оброблюваній поверхні, але і з певним нахилом.

Верстати з прямокутним і круговим столом оснащуються горизонтальним чи вертикальним шпинделем.

Для закріплення заготовки на плоскошліфувальних верстатах, як правило, застосовують магнітні плити.

Дата добавления: 2014-01-04