Становлення культури нового часу. 1. 1. Історичні передумови культурного розвитку в Україні. Культрний розвиток України у дргій половині ХVІІ - хvііі ст

1.1. Історичні передумови культурного розвитку в Україні. Культрний розвиток України у дргій половині ХVІІ - ХVІІІ ст. відбувався у нелегкій історичній ситуації. Цей період почався в умовах загального духовного піднесення, повязаного з подіями визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького і утворенням Гетьманської держави. Невдовзі суспільний настрій змінився загальним розчаруванням, викликаним поділом України на Лівобережну і Правобережну та драматично-трагічними подіями Руїни. Згодом мало місце нетривале нове піднесення в часи гетманування Івана Мазепи, що змінилося поступовим скасуванням залишків української автономії. Цей період завершився ліквідацією гетьманької влади (1764 р.) та знищеням Запорозької Січі (1775 р.). Україна, втративши залишки державності, за задумом російського царизму, мала розчинитися у складі Російської імперії. Назва «Україна» була замінена принизливою «Малоросія». В кінці ХVІІІ ст., внаслідок трьох поділів Польщі, до Російської імперії були приєднані правобережні землі, а після російсько-турецьких війн – також південноукраїнські землі. Так після тривалої перерви в складі однієї держави знов об’єдналося більшість укаїнських земель і українців («малоросів»). Ці події сприяли формванню почуттів історичної та культрної єдності, закладали підвалини майбтнього національного руху та культрне та політичне відродження. Іншою була доля західноукраїнських земель, що опи- нилися у складі Австрійської імперії. Проте навіть ця обставина не могла знищити етнокультрну єдність українців, як це в майбутньом показали події ХІХ – ХХ ст.

1.2. Утвердження стилю бароко та його своєрідні риси в Україні. У другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст. українська культура не порушила взаємозв'язку із загальноєвропейським кльтрним процесом. Основним явищем європейської культри цього часу був новий світовий стиль – бароко. Його головними ознаками став процес секуляризації культрного життя. Продовжуючи розвиток ідей Ренесансу про самоцінність людини та її світ, культрні діячі доби бароко впевнено йшли по шляху вивільнення освіти, мистецтва, суспільної думки від жорстокого релігійного, церковного контролю. Культура у всіх своїх проявах набула світського характеру, що сприймалося людиною як торжество перемоги над власним страхом. То ж, література й мистецтво епохи барокко відзначаються особливою урочистістю, піднесеністю, пишністю, декоративністю, іноді помпезністю, що викликало відчуття святкової театральності, у якому поєднуються легковажність і глибокий драматизм. Українське (козацьке) бароко – національний варіант провідного стилю 16 -18 ст. у мистецтві. Розквіт його припав на 17-18 ст. (добу козацької державності), то ж «козацьке бароко» мало свої неповторні особливості.

Дата добавления: 2014-01-04