Поняття інноваційних процесів

ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

Контрольні питання по темі

1. Поясніть сутність терміну «інвестиція».

2. Як поділяються інвестиції за об’єктами вкладання коштів

3. Які типи реальних інвестицій здійснюють підприємства?

4 Дайте визначення поняття “інновація”.

5 Дайте визначення поняття “інноваційний процес”.

6 Як класифікують інновації за змістом та сферою застосування?

7 Які виділяють стадії в проведенні інноваційного процесу?

8 Якими основними рисами характеризується інноваційна діяльність у розвинутих країнах?

9 Чим характерні високі технології?

10 Що є мотивом інноваційного оновлення виробництва?

11 Охарактеризуйте об’єкти інноваційного інвестування.

12 Охарактеризуйте суб’єкти інноваційного інвестування.

13 Назвіть складові частини ринку об’єктів інноваційних інвестицій.

Інноваційний процес – це послідовний ланцюг подій, в ході яких інновація визріває від ідеї до конкретного продукту, технології, структури або послуги й поширюється в господарській практиці й суспільній діяльності. Він повинен протікати таким чином, щоб максимально врахувати особливості конкретної інновації, для цього слід її класифікувати.

Усю сукупність процесів і явищ, що відбуваються на підприємствах різних галузей економіки, можна умовно поділити на групи: традиційні та інноваційні. Традиційні процеси характеризують звичайне функціонування економіки, її галузей і підприємств, а інноваційні — розвиток останніх на якісно новому рівні. Упродовж цілого періоду, коли економіка функціонувала і розвивалась переважно за рахунок екстенсивних факторів розвитку та постійно зростаючого обсягу суспільних ресурсів (персоналу, виробничих фондів), у виробництві домінували традиційні процеси та явища. Оскільки екстенсивні фактори практично себе вичерпали або їх дія стала економічно невигідною, розвиток та інтенсифікація сучасного виробництва мають базуватися переважно на нових рішеннях у галузі технології, техніки, організаційних форм і економічних методів господарювання. Опрацювання, прийняття і реалізація таких рішень складають зміст так званих інноваційних процесів.

У звичайному розумінні інноваційні процеси, що мають місце у будь-якій складній виробничо-господарській системі, характеризуються сукупністю безперервно виникаючих у часі і просторі прогресивних, якісно нових змін. Результатом інноваційних процесів є новини, а їх впровадження у бізнес-практику визнається нововведенням. Інноваційні процеси започатковуються певними галузями науки, а завершуються у сфері виробництва, спричиняючи у ній прогресивні зміни. Первісними імпульсами новин і нововведень на підприємствах слугують не лише суспільні потреби і результати власних фундаментальних наукових досліджень, але й використання зарубіжного прогресивного досвіду в галузі технології та організації виробництва, сучасних форм управління. За своїм характером інноваційні процеси, новини і нововведення поділяються на певні види.

Технічні новини і нововведення проявляються у формі нових продуктів (виробів), технологій їх виготовлення, засобів виробництва (машин, устаткування енергії, конструкційних матеріалів).

Організаційні нововведення охоплюють нові методи і форми організації всіх видів діяльності підприємств та інших ланок суспільного виробництва (організаційні структури управління сферами науки і виробництва, форми організації різних типів виробництва і колективної праці тощо): економічні – методи господарського управління наукою і виробництвом через реалізацію функцій прогнозування і планування, фінансування, ціноутворення, мотивації та оплати праці, оцінки результатів діяльності; соціальні — різні форми активізації людського чинника (професійна підготовка і підвищення кваліфікації персоналу, в першу чергу — складу керівників усіх рівнів; стимулювання його (їх) творчої діяльності; поліпшення умов і постійного підтримання високого рівня безпеки праці; охорона здоров'я людини і навколишнього природного середовища; створення комфортних умов життя тощо); юридичні — нові і змінені закони та різноманітні нормативно-правові документи, що визначають і регулюють усі види діяльності підприємств і організацій.

За масштабністю і ступенем впливу на ефективність діяльності певних ланок суспільного виробництва всі новини та нововведення можна об'єднати у дві групи — локальні (поодинокі, окремі) та глобальні (великомасштабні).

Якщо локальні новини (нововведення) призводять переважно до еволюційних перетворень у сфері діяльності підприємств і через це не справляють особливо істотний вплив на ефективність їх функціонування і розвитку, то глобальні, що у своїй більшості є революційними (принципово новими), мають кардинально підвищувати організаційно-технічний рівень виробництва і завдяки цьому забезпечувати суттєві позитивні зрушення в економічних і соціальних процесах.

Між окремими видами інноваційних процесів (новин, нововведень) існує порівняно тісний взаємозв'язок. Технічні новини обумовлюють, перш за все, відповідні організаційні нововведення, а останні вимагають, як правило, певних змін у економічному механізмі діяльності підприємств. Зокрема, створення і розвиток гнучких автоматизованих виробництв на підприємствах різних галузей спричиняють докорінні зміни в організації технічної підготовки виробництва, методах його поточного планування та оперативного регулювання, а також перехід до безперервного (тризмінного) режиму роботи цехів з гнучкими виробничими системами. Широкомасштабна комп'ютеризація виробництва та інших сфер діяльності людини зумовлює появу нового виду господарювання — промислового сервісу і відповідних організаційно-економічних форм його здійснення.

Ефективні технічні, організаційні та економічні нововведення неодмінно призводять до помітних позитивних змін у соціальних процесах на підприємствах, а зростаюча актуалізація нагальних завдань соціального характеру ініціює їх розв'язання за допомогою нових організаційно-технічних і економічних рішень. Зрештою, всі нововведення на підприємствах, які зорієнтовані на динамічний розвиток і невпинне підвищення ефективності виробництва, мають спиратися на власні юридичні підвалини, відповідні нормативно-законодавчі акти. Інакше вони не зможуть справляти належний вплив на масштаби і терміни досягнення соціально-економічних цілей діяльності підприємств і організацій. Тому треба позитивно оцінювати: активізацію законотворчих процесів в Україні, які сприяють швидшому переходу до соціально орієнтованих ринкових відносин між суб'єктами господарювання; розробку і прийняття пакета законів і державних механізмів їх практичної реалізації, що визначають і регулюють діяльність підприємств та організацій усіх галузей народного господарства.

Товарне виробництво в умовах ринкової економіки – це конкурентна боротьба за ринки збуту.

Виграти в боротьбі за споживача можна тільки двома способами: зниженням ціни на товар або досягненням високого рівня якості. Перший спосіб малоефективний в умовах насиченого ринку і високого життєвого рівня населення. Споживач готовий платити більше товару вищої якості. Як правило, виробництво якіснішого продукту вимагає великих витрат, хоча в окремих випадках застосування нової технології, особливо при масовому виробництві, може привести до подвійного ефекту: зниженню собівартості продукції при одночасному новому, вищому рівні якості. Найефективнішим засобом для досягнення цієї двох мети є розвиток науки і застосування результатів НТП на практиці.

Результатом науково - технічної творчості є нововведення, яке народжується за допомогою інтелектуальних інвестицій, що освоюються в інноваційному процесі.

Інноваційний процес складається з декількох послідовних стадій:

- народження ідеї;

- технічно-економічне обґрунтування;

- отримання дослідних зразків;

- маркетинг продукту;

- здійснення проекту, створення підприємства;

- реалізація товару.

Дата добавления: 2014-01-04