Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Сімейно-шлюбні відносини в сучасних умовах

Причини розлучень.

- сварки між подружжям з питання реалізації професії, праці, удома, побуту, виховання дітей.

- фінансові проблеми.

- неспівпадання очікуваного від браку з реаліями життя, проблеми сексу і як наслідок морально невмотивовані перелюбства, лібералізація норм сексуальної поведінки.

- відносини з родичами.

- загрожуючі особливості відмінностей (за характером, здібностям, звичкам).

Польський соціолог Ян Щепанській характеризував кризу в сім'ї як явище, якому властиві такі чинники:

- шлюбний трикутник;

- крах надій періоду навчання;

- крах надій по відношенню до дітей;

- тавро ганьби на одному з членів сім'ї (пияцтво, позашлюбна дитина).

- економічна криза

- війна, тривала розлука.

Розлучення не проходить безслідно. Віно позначається і на емоційному благополуччі людини, і на стані його здоров'я; породжує серйозні юридичні проблеми; ускладнює економічний стан розведених, змінює взаємостосунки з найближчим соціальним оточенням, ставить гострі проблеми, пов'язані з виконанням батьківських ролей. Розведеним доводиться одночасно адаптуватися до розпаду шлюбу і формувати новий стиль життя.

Сім'я як соціальний феномен пройшла складний шлях історичного розвитку, основними етапами якого, на думку американського соціолога Дж. Голдторпа, слід рахувати такі:

1 етап - сім'я в дохристиянському суспільстві (з домінацією парної сім'ї, пізніх шлюбів, великою кількістю самотніх людей);

2 етап - сім'я в християнському суспільстві (з великим впливом церкви на сімейне життя і шлюб, забороною шлюбів між кровними родичами, з добровільним вступом до шлюбу, практичною неможливістю розлучень, забороною абортів тощо).

3 етап - сім'я в індустріальному суспільстві (в кінці 18 століття відбувається перша революція в сімейному житті: зниження віку вступу до шлюбу, збільшення народжуваності, значного розповсюдження жіночої праці, дозволу розлучень по судновому рішенню і т.д.);

4 сучасний етап приніс в розвиток сім'ї радикальні зміни, звані черговою (другою) революцією в сімейному житті, яка не тільки внесла радикальні зміни в сімейні відносини, але і фактично поставила під сумнів саме існування сім'ї.

Назвемо соціальні умови, які дають підставу робити такий висновок:

- зростання економічної незалежності жінок і активне залучення їх до трудової діяльності;

- утворення двох центрів життя — місця роботи і дому (раніше професійна діяльність і домашнє господарство існували в єдності, в межах однієї сім’ї);

- еволюція поглядів на сексуальну мораль;

- винахід надійних контрацептивних способів і методів запобігання вагітності (вперше в історії людства за допомогою таких способів вдалося відділити секс від зачаття).

Типові і порівняно універсальні наслідки впливу названих обставин на сучасну сім'ю, тенденції її подальшого розвитку:

- збільшення кількості розлучень;

- збільшення кількості неповних сімей і дітей, народжених поза шлюбом;

- зменшення середньої тривалості шлюбу;

- відкладання часу вступу до шлюбу;

- мешкання шлюбних пар без оформлення шлюбу;

- зменшення розмірів сім'ї і народжуваності дітей з подальшим старінням населення і навіть його депопуляцією (смертність населення перевищила народжуваність);

- збільшення кількості самотніх людей, які не одружуються;

- зменшення кількості повторних шлюбів.

Зрозуміло, що зазначені тенденції тією чи іншою мірою притаманні й розвиткові сім’ї в Україні. При загальній кількості сімей (близько 17 млн.) середній розмір сім’ї коливається від 3,1 до 4 осіб. У нашій країні протягом року реєструється близько 500 тис. шлюбів, або 9,3—9,5 на тисячу мешканців. Це один з найнижчих показників серед країн СНД (ще нижчий— лише у Росії і Вірменії), хоча дещо вищий, ніж у Франції, Швеції, Японії, Швейцарії і Канаді (там 4,9—7,3 шлюбів на тисячу мешканців). Водночас за 2003 рік в Україні зареєстровано понад 240 тис. розлучень. Найміцніші шлюби на Закарпатті, найменш міцні — в Криму. Зростає питома вага повторних шлюбів (23-24%). Щорічно до 200 тис. дітей залишаються без одного з батьків. Відбувається природне скорочення населення.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Структура, функції сім’ї | Демографическая політика і її особливості в Україні
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 3384; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.