План лекції. Модуль 3. 3.08.ЗП.Р.01.02 Професійна лексика

Модуль 3. 3.08.ЗП.Р.01.02 Професійна лексика. Лексичний аспект сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні

Основні терміни

Буття – філософська категорія, яка означає реальність у різноманітних її проявах. Співвідноситься з категоріями “суще”, “сутність” та “існування”.

Матерія – філософська категорія, якою позначають об’єктивно існуючу реальність у нескінченній множині всіх її речей і явищ.

Простір – філософська категорія, якою позначають взаємне розташування тіл та їх конфігурацію. Одна з форм існування матерії.

Рух – філософська категорія, яка виражає мінливість об’єктивного світу і виступає способом існування матерії.

Субстанці я – філософська категорія, яка означає дещо незмінне, що лежить в основі (речей, явищ і т.п.).

Час – філософська категорія, що означає тривалість існування матеріальних тіл. Одна з форм існування матерії.

Тема 3.1 Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни.

Лекція 10

1 Основні вимоги до мовлення: правильність, змістовність, логічність, точність, доречність, виразність.

2 Лексика ділового спілкування.

3 Мовні засоби офіційного-ділового стилю.

4 Історія і сучасні проблеми української термінології.

5 Терміни та його ознаки. Термінологія як система.

6 Терміни та його ознаки. Термінологія як система.

7 Способи творення термінів.

8 Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія. Професіоналізми і номенклатурні назв.

9 Кодифікація і стандартизація термінів. Алгоритм укладання термінологічного стандарту.

1. Основні вимоги до мовлення:

правильність, змістовність, логічність, точність, доречність, виразність

З поняттям стилю тісно пов'язане поняття культури мовлення, що є складовою загальної культури будь-якої особи і безпосередньо залежить від знання норм сучасної української літературної мови.

Культура мовлення характеризується такими комунікативними ознаками:

правильністю; точністю; послідовністю; логічністю; багатством; чистотою; доречністю; виразністю.

В. Русанівський зазначає “Культура мови починається із самоусвідомлення мовної особистості. Вона зароджується й розвивається там, де носіям національної літературної мови не байдуже, як вони говорять і пишуть, як сприймається їхня мова в різних суспільних середовищах, а також у контексті інших мов. Тобто культура мови безпосередньо пов’язана із соціологією і психологією не тільки в плані вироблення моделей зразків мовної поведінки, а й щодо формування мовної свідомості.

Труднощі, пов’язані із мовними засобами, слововживанням у текстах документів, посідають одне з перших місць. Причинами цього є незнання норм ділової мови, а також певна рухливість мовних явищ.

Дата добавления: 2014-01-04