Зовнішні інформаційні зв’язки

САМОСТІЙНЕ ОПРАЦЮВАННЯ

Ефективність функціонування податкової служби значною мі­рою залежить від своєчасності надходження інформації. Обмін інформацією між рівнями управління в межах податкової систе­ми України здійснюється за допомогою електронної пошти. З верхнього рівня (Головної ДПА України) до підлеглих рівнів (обласних, районних ДПА) направляються різного роду законо­давчі, методичні та нормативні матеріали, нові версії та засоби програмного забезпечення і т.ін. Знизу, тобто з ДПА районного рівня, до обласного направляються файли, в яких міститься рег­ламентна звітна інформація про платників, стан податкових пла­тежів, виконання платіжної дисципліни і т.ін. згідно зі строками її надання, а також інформація щодо неформалізованих запитів. На обласному рівні нагромаджуються дані, які надходять із ра­йонних ДПА, агрегуються в цілому по ДПА обласного рівня і пе­редаються до Головної ДПА України. На підставі цієї інформації органи законодавчої та виконавчої влади мають змогу оцінювати виконання прибуткової частини бюджету України, а також роби­ти висновки про те, як працюють закони за кожним із податків. Водночас зростає актуальність підготовки законодавчих та нор­мативних актів для забезпечення взаємодії податкової адмініст­рації з банками, фінансовими органами, органами державної вла­ди на місцях, правоохоронними та митними органами. Докумен­ти мають відображати як питання отримання інформації ДПА, так і питання надання інформації податковими службами іншим організаціям.

Основні джерела надходження інформації до ДПА: платник, банк, фінансовий відділ райдержадміністрації. Споживачі інфор­мації районної ДПА — це платник, ДПА вищого рівня, фінансо­вий відділ райдержадміністрації. Інформація щодо окремих плат­ників передається:

• до арбітражного суду — застосування закону про банкрутство;

• до податкової поліції – застосування ст. 148 Кримінал. кодексу України

Платники в установлені терміни подають до ДПА відповід­ні звітні документи про господарську діяльність. Ці звіти та декларації традиційно подавалися до ДПА на паперових носі­ях. З III кварталу 1997 року у практиці роботи ДПА запрова­джено електронну форму бухгалтерської звітності (ЕЗ) платників податків – юридичних осіб.

Звітність платники формують за допомогою спеціального про­грамного засобу «Клієнт-3», інтегрованого за форматами даних і протоколом передавання з комп'ютерними системами ДПА. Про­грамні засоби надають платникам можливість:

• генерувати і заповнювати в автоматизованому режимі звітні бухгалтерські форми згідно з чинним законодавством;

• перевіряти (виконувати попередню документальну перевір­ку) в автоматичному режимі заповнення звітних форм, фіксуючи відхилення та помилки окремим протоколом перевірки;

• захищати дані, що передаються до ДПА, від несанкціонова­ного доступу та коригування шляхом «електронного підпису ЕЗ головним бухгалтером і директором підприємства;

• нагромаджувати й використовувати дані ЕЗ в базі даних платника;

• друкувати форми ЕЗ (отримувати паперові копії звітних форм).

Значна роль щодо надходження інформації належить банкам. ДПА подає до відділень банків інформацію для відкриття відпо­відних бюджетних рахунків, на яких акумулюються надходження податків та платежів. Щоденно ДПА отримує інформацію про надходження податків та платежів у вигляді платіжних докумен­тів та зведених документів про надходження за кожним із бю­джетних рахунків. Отже, інформація про сплату платежів оброб­ляється відділеннями банків та ДПА. Інформація в ДПА подаєть­ся на підставі сформованого масиву надходжень податкових і де­яких видів неподаткових платежів, крім цього формується реєстр надходжень за кожний день, місяць, квартал, з початку року (згі­дно з обраним періодом). Завдання дістати інформацію з відді­лень банків на машинних носіях стало одним з пріоритетних у створенні системи автоматизованої обробки інформації. Остання, у свою чергу, уможливила скорочення чисельності персоналу для її обробки та підвищення оперативності і повноти отримання не­обхідних даних. Згідно з чинним законодавством відділення бан­ків надсилають до ДПА інформацію про відкриття (закриття) розрахункових, валютних та інших рахунків суб'єктами госпо­дарської діяльності, про наявність та обіг коштів на цих рахун­ках, про виконання операцій за бюджетними рахунками та строки проведення цих операцій стосовно платників, видів платежів та бюджетів.

Одним із напрямків вдосконалення зовнішніх інформаційних зв'язків, а також підвищення ефективності діяльності ДПА є розв'язання проблеми ідентифікації платежів до державного та місцевого бюджету. Ідентифікація податків та інших видів непо­даткових платежів виконується за бюджетною класифікацією Мі­ністерства фінансів України, яка є обов'язковою для використан­ня в усіх фінансових установах нашої держави. ДПА обмінюється відповідною інформацією про нарахування та фактичне над­ходження податків і деяких видів неподаткових платежів до міс­цевих бюджетів з фінансовими відділами райдержадміністрацій. Вирішення питання ідентифікації платежів місцевого бюджету уможливило отримання інформації про їх надходження безпосе­редньо з банку і оперативну підготовку для фінансового відділу інформації у відповідній формі (файли електронної пошти та ре­єстри до них).

Крім основних джерел надходження інформації (платник, банк, фінансовий відділ) до районної ДПА, для підвищення ефективності її діяльності в умовах функціонування систем автоматизованої обробки інформації існують ще й інші джере­ла, а'яких інформація надходить безпосередньо до ДПА. Це зокрема:

• Державний комітет України зі статистики (обласні, міські управління). Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 538 на Держкомстат покладене завдання з ведення Державно­го реєстру звітних статистичних одиниць (збір та обробка інфор­мації стосовно осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність, присвоєння ідентифікаційних кодів). Щомісяця ДПА отримує від Держкомстату дані про доповнення до Державного реєстру звіт­них статистичних одиниць у вигляді файла за допомогою засобів електронної пошти. Крім цього, Держкомстат опікується питан­нями створення та ведення загальнодержавних класифікаторів, зокрема тих, що визначають класифікаційні ознаки платника (форма власності, вид діяльності тощо);

• Митниця — можливе отримання інформації про проведення експортно-імпортних операцій за даними митних декларацій;

• Міністерство зовнішніх економічних зв'язків — перспекти­вним є отримання інформації про видачу ліцензій на здійснення експортно-імпортних операцій.

Вирішення питань про те, щоб інформація до ДПА надходила безпосередньо від митниці та Міністерства зовнішніх економіч­них зв'язків, може значно вплинути на ефективність контролю за валютними операціями.

Дата добавления: 2014-01-04