Розробка стратегії формування інвестиційних ресурсів

Тема 11. Менеджмент інвестицій

Тема 10. Фінансове забезпечення інвестиційного процесу

Мета заняття: з'ясувати необхідність фінансового забезпечення інвестиційного процесу та необхідність розпробки стратегії формування фінансових ресурсів інвестування; з'ясувати необхідність та особливості управління інвестиційною діяльністю; визначити сутність макроекономічного та індикативного планування інвестицій.

Лекційне заняття №8 (2 год)

1. Розробка стратегії формування інвестиційних ресурсів.

2. Вартість капіталу. Індивідуальна вартість джерел капіталу.

3. Розрахунок середньозваженої вартості капіталу.

4. Фінансовий, операційний та фінансовий леверидж.

5. Сутність та принципи інвестиційного менеджменту. Цілі та завдання управління інвестиційною діяльністю підприємства

6. Функції та механізм менеджменту інвестицій.

7. Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів

Інвестиційні ресурси – це усі види грошових та інших активів, залучених для здійснення вкладень в об’єкти інвестування.

Розробка стратегії формування інвестиційних ресурсів здійснюється за окремими етапами:

1. Прогнозування потреби у загальному обсязі інвестиційних ресурсів:

Перший етап: визначення необхідного обсягу фінансових засобів для реального інвестування.

- Вартість будівництва нових об’єктів розраховується за фактичними витратами на будівництво аналогічних об’єктів або по питомим капіталовкладенням на одиницю потужності:

КВн = М * Укв * П,

де КВн – загальна потреба в капітальних вкладення для будівництва нового об’єкту;

М – передбачена потужність об’єкту у відповідних виробничих чи будівельних одиницях;

Укв – середня сума будівельних витрат на одиницю потужності об’єктів даного профілю;

П – інші витрати, пов’язані із будівництвом об’єкту.

Варто відмітити, що вартість будівництва складає лише частину потреби в інвестиційних ресурсах, пов’язаних із введенням об’єкту в експлуатацію. Поряд із вартістю будівництва слід передбачити потребу у оборотних активах нового підприємства. Таким чином потреба у інвестиційних ресурсах при введені в експлуатацію нового підприємства визначається за формулою:

Пір = КВн * 100/ Уоф,

де Пір – загальна потреба в інвестиційних ресурсах при будівництві і введенні в дію нового об’єкту;

Уоф – питома вага основних фондів у загальній сумі активів аналогічних компаній даної галузі.

- Вартість придбання діючого підприємства може розраховуватися як:

А) на основі чистої балансової вартості:

Вб = ЗФ + НА + З + Ф + КВ + НБ,

де Вб – чиста балансова вартість компанії;

ЗФ – залишкова вартість проіндексованих основних фондів компанії;

НА – сума нематеріальних активів;

З – сума запасів матеріальних оборотних фондів по залишковій вартості;

Ф – сума усіх форм фінансових ресурсів компанії за мінусом боргів;

КВ – капітальні вкладення;

НБ – незавершене будівництво;

Б) на основі прибутку:

Вп = Пс / Нп,

де Вп – вартість компанії на основі розміру її прибутку;

Пс – середньорічна сума реального прибутку;

Нп – середня норма прибутковості інвестицій.

В) на основі ринкової вартості.

Другий етап: визначення необхідного розміру інвестиційних ресурсів для здійснення фінансових інвестицій:

ІРф = ІРр * Пф / Пр,

де ІРф – потреба в інвестиційних ресурсах для здійснення фінансових інвестицій;

ІРр – потреба в інвестиційних ресурсах для здійснення реальних інвестицій;

Пф – питома вага фінансових інвестицій у прогнозному періоді;

Пр – питома вага реальних інвестицій у прогнозному періоді.

Третій етап: визначення загального обсягу необхідних інвестиційних ресурсів, який розраховується сумуванням потреби в ресурсах для реального та фінансового інвестування, а також суми резерву капіталу (як правило 10% від сукупної потреби у коштах).

2. Вивчення можливості формування інвестиційних ресурсів за рахунок різних джерел.

Усі джерела фінансування діляться на три основні групи:

- Власні (чистий прибуток, амортизаційні відрахування);

- Позичені (довгострокові кредити, емісія облігацій, цільовий державний кредит, податковий інвестиційний кредит, інвестиційний лізинг);

- Залучені (емісія акцій, емісія інвестиційних сертифікатів, внески сторонніх інвесторів у статутний фонд, дотації на цільові інвестиції).

3. Визначення методів фінансування окремих інвестиційних проектів дозволяє розрахувати пропорції у структурі джерел інвестиційних ресурсів:

Селенг – це двосторонній процес, який є специфічною формою зобов’язання, що регламентується угодою майнового найму i полягає в передачі власником своїх прав у користуванні та розпорядженні його майном селенг-компанії за визначену плату. При цьому власник залишається володарем переданого майна i може при першій вимозі повернути його.

4. Оптимізація структури джерел фінансування.

Внутрішні джерела фінансування мають наступні позитивні властивості:

- простотою і швидкістю залучення;

- високою віддачею за критерієм прибутковості інвестованого капіталу;

- суттєвим зниженням ризику неплатоспроможності і банкрутства підприємства;

- повним збереженням управління в руках первинних власників.

Разом із цим їм притаманні певні недоліки:

- обмеженим обсяг залучення, а отже суттєвого розширення інвестиційної діяльності;

- обмеженість зовнішнього контролю за ефективністю використання власних інвестиційних ресурсів.

Зовнішні (залучені і позичені) джерела фінансування мають такі позитиви:

- високий обсяг їх можливого залучення;

- більш високий зовнішній контроль за ефективністю інвестиційної діяльності.

Разом із тим, їм притаманні наступні недоліки:

- складність залучення і оформлення;

- більш тривалий період залучення;

- необхідність надання відповідних гарантій;

- підвищення ризику банкрутства;

- втрата частки прибутку від інвестиційної діяльності;

- часткова втрата управління діяльністю компанії.

Головними критеріями оптимізації ї співвідношення джерел фінансування виступають:

- показник фінансової стійкості компанії;

- максимізація суми прибутку.

Дата добавления: 2014-01-04