Лекція 1. Тема 1. Початок людської цивілізації на території України

Середньовіччя

Україна: родово-племенні часи, княжа доба ТА

Україна ЗА ЧАСІВ НОВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ

Україна ЗА ЧАСІВ НОВОЇ ТА НОВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ

Середньовіччя

Україна: родово-племенні часи, княжа доба ТА

Тема 1. Початок людської цивілізації на території України

Тема 2. Українська державність у VI - першій половині XIV ст.

Тема 3. Литовсько-польська доба в історії України

Тема 4. Козацтво та його роль у боротьбі українського народу за незалежність. Визвольна війна середини ХVІІ ст.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2.

Тема 5. Епоха Руїни і Гетьманщини

Тема 6. Україна у складі Російської імперії в ХІХ ст.

Тема 7. Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорщини.

Тема 8. Соціально-економічний та політичний розвиток України на початку ХХ ст. Революція 1905-1907 рр.

Тема 9. Національно-визвольна революція і громадянська війна в Україні

Тема 10. Україна в 20-30-х роках ХХ століття

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3.

Тема 11. Україна в Другій світовій війні

Тема 12. Україна у роки відбудови і подальшого розвитку народного господарства (середина 40-60-х років)

Тема 13. Соціально-економічні процеси і політичний стан в Україні у другій половині 60-х - першій половині 80-х рр.

Тема 14. Україна на шляху суверенітету і незалежності

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1.

Первісні люди: виникнення, спосіб життя, знаряддя праці, розселення. Родоплеменний лад та його особливості.

Рання історія українського етносу. Племена трипільської культури. Кіммерійці, таври, скіфи, сармати; їх державні об'єднання. Античні міста. Готська держава.

Походження східних слов'ян, виникнення союзів племен. Держава антів. Символи та атрибутика слов'ян, їх культура і вірування.

Мета:

Навчальна: формування уяви про періодизацію історії України та риси й особливості першого етапу, що складає зміст теми;

Розвиваюча: розвиток історичного мислення, умінь логічно та послідовно висвітлювати питання, аналізувати, доводити, узагальнювати; формування пізнавальних інтересів;

Виховна: виховання почуттів національної гідності, патріотизму.

Основні поняття: антропогенез, первинне стадо, родо-племенна община, матріархат, патріархат, класове суспільство, венеди, анти, етнос.

Тези лекції

Епоха первісного суспільства – найбільш тривала і найменш вивчена епоха в історії людства. Відсутність письмових джерел не дозволяє реконструювати і простежити хід найважливіших подій того часу. Але, спираючись на дані археології, антропології, етнології та інших наук, дослідникам вдалося вивчити окремі сторони еволюції первіснообщинного ладу.

Найдавніша людина з’явилася на Землі 2,6 млн. років тому. Найбільш ранні сліди її перебування на території сучасної України, датують 1 млн. років до н.е.; цей час відповідає нижньому палеоліту, що завершився приблизно 100 тис. років тому. Нижній палеоліт відмічений появою первісного людського стада – праобщини, перших штучних колективних помешкань і перших кам’яних, кістяних і дерев’яних знарядь праці. Універсальним знаряддям праці архантропа стало кам’яне рубило. Архантропи полювали, займалися риболовством і збиральництвом.

Середній палеоліт ( 100 тис. до 40 тис. років тому). В цей період розміри кам’яних рубил стали значно меншими, з’явилися нові види знарядь праці - скребла, гостроконечники, проколки і шила. Зароджуються релігійні уявлення, виникає образотворче мистецтво.

Верхній палеоліт (40 тис. – 12 тис. років тому) і мезоліт (середній кам’яний вік, X – VIII тис. до н. е.) характеризуються виникненням людини сучасного вигляду, на зміну праобщині прийшли рід і родова община, з’явився інститут шлюбу. Асортимент знарядь праці збільшився в 3 – 4 рази, з’явилися вкладишеві знаряддя. Відбувся розподіл праці за статтю і віком. Чоловіки були переважно мисливцями і рибалками, жінки займалися збиральництвом і вихованням дітей, вели домашнє господарство. Житла - печери, землянки або великі колективні житла, покриті гілками і шкурами. Було вивиготовлення найпростішого одягу зі шкіри убитих тварин.

Ранньопервісним общинам були характерні колективна власність на землю, мисливські загороди, риболовецькі загати, здобич житла, їжі і вогню, зрівняльний розподіл продуктів. Кожна община вибирала собі ватажка. З’явилися соціальні норми та релігійні уявлення.

Неоліт (новий кам’яний вік, VII – IV тис. до н. е.) характеризується розвитком відтворюючого господарства ранніх землеробів або землеробів – скотарів. Перехід від привласнюючого господарства до відтворюючого став найбільшим всесвітньо історичним досягненням первісної економіки, основою всієї подальшої еволюції людства. Організація влади в епоху неоліту зберігала основи первісного народовладдя. Важливіші питання вирішували на народних зборах.

В епоху (мідно – кам’яний вік, IV – III тис. до н. е.) на зміну мотичному землеробству приходить землеробство з використанням рала і тяглової сили. Нарівні з кам’яними знаряддями праці в господарстві починають застосовувати знаряддя, зроблені з міді.

Найвідомішою археологічною культурою епохи енеоліту на Україні була так звана трипільська культура. Поселення трипільської культури розташовувалися на плато, іноді зміцнювалися валами й ровами. Відомі двоповерхові житла. Частина приміщень, що служила для житла, опалювалася печами і мала круглі вікна, частина використовувалася під комори.

Основне заняття – землеробство й скотарство, значну роль відігравали полювання й рибальство, розвивалася техніка обробки міді. Трипільці займалися гончарством, ткацтвом, деревообробкою, виробленням шкір. Перебували в стадії переходу від матріархату до патріархату.

Бронзовий вік (рубіж III – II тис. – початок I тис. до н. е.) характеризується появою кочового скотарства в зоні євразійських степів. В галузі металургії на зміну міді приходить бронза. У Донбасі формується перший на Україні центр металургії, а в Карпатсько – Дунайському регіоні – кілька центрів металообробки. Виникають ремесла з виробництвом товарів для обміну або продажу.

З початком залізного віку (I тис. до н. е.) відбувається поступове розкладання первіснообщинного ладу та визрівання інститутів класового суспільства.

Перші класові рабовласницькі держави на території України виникли в Північному Причорномор’ї та Криму.

З X по VII ст. до н. е. кочові племена кіммерійців займали широку степову територію між Доном і Дністром, а також Кримський і Таманський півострови.

У VII ст.. до н. е. На зміну кіммерійцям в українські степи зі сходу приходять – скіфи.

У III ст. до н. е. в українські степи почали вторгатися кочові племена сарматів.

Внаслідок Великої грецької колонізації в Північному Причорномор’ї в VII – V ст. до н. е. виникло багато грецьких полісів (міст – держав): Тіра, Ольвія, Херсонес, Феодосія і Пантікапей (нині Керч). Вони були рабовласницькими республіками, центрами ремесла і торгівлі, посередниками у відносинах між високою античною цивілізацією Середземномор’я і варварською периферією.

Дата добавления: 2014-01-04