Фактори, що зумовлюють рух лімфи в лімфатичних судинах

Особливості ходу і розгалуження лімфатичних судин

Стінка лімфатичних судин дуже тонка, вміст їх безбарвний, тому вони невидимі. Виявляються після попереднього їх наповнення розчином чорної туші або іншими контрастними масами.

а) кількість лімфатичних судин значно перевищує кількість кровоносних, вони утворюють велику кількість анастомозів і часто, зливаючись, формують суцільні сітки;

б) мають дуже звивистий хід;

в) основні артеріальні і венозні магістралі завжди супроводжуються декількома лімфатичними судинами;

г) лімфатичні судини, як і вени, утворюють глибокі і підшкірні магістралі та сплетення; в нормі лімфовенозні анастомози відсутні;

д) поряд з лімфатичними судинами в організмі існують лімфатичні простори, які заповнені рідиною і напряму пов’язані з лімфатичною системою.

а) низький негативний тиск у лімфосудинах;

б) накопичування води, білків і електролітів у лімфі, поверхневий осмотичний і гідростатичний тиск → лімфа видавлюється із капілярів у лімфатичні судини;

в) скорочення стінок судин, капсул лімфатичних вузлів, пульсація поряд розміщених кровоносних судин (дуга аорти), скорочення м’язів, натягування фасцій, тиск внутрішніх органів, негативний тиск у грудній і черевній порожнинах.

Лімфатичні стовбури – об’єднуються в чотири основних колектора:

- поперекова цистерна

- грудна протока

- дві трахейні протоки

Правий і лівий поперекові стовбури, які відводять лімфу від органів тазової порожнини і тазових кінцівок і кишковий стовбур, який відводить лімфу від органів шлунково-кишкового тракту, зливаючись, формують поперекову цистерну, що зростається з ніжками діафрагми.

Краніально цистерна переходить у грудну протоку, яка збирає лімфу від ¾ тіла (тазові кінцівки, стінки і органи тазової та черевної порожнин, стінка і органи лівої частини грудної порожнини, ліва грудна кінцівка, ліва половина голови і шиї). Розміщується справа від аорти, попереду дуги аорти опускається на ліву поверхню стравоходу і трахеї, утворюючи S-подібний згин, біля переднього краю ребра значно розширюється і впадає в початок краніальної порожнистої вени або в яремну вену.

Правий лімфатичний стовбур – короткий колектор для лімфатичних судин правої половини голови, правої стінки грудної порожнини і розміщених там органів. Права лімфатична протока коротка, біля 1-го ребра впадає в початок краніальної порожнистої вени або в кінець яремної вени.

Трахейні лімфатичні протоки (права і ліва) збирають лімфу з шиї, впадають зліва в грудну протоку, а справа – в яремну вену.

Лімфатичні вузли – периферичні лімфоїдні органи, розміщені за ходом лімфатичних судин від органів і тканин до стовбурі і протоків. Лімфатичні вузли є фільтрами лімфи, місцем формування плазматичних клітин, синтезу антитіл і проліферації лімфоцитів.

Лімфатичні вузли стратегічно розподілені в організмі: кожен із лімфовузлів спеціалізований, тобто контролює лімфу, яка відтікає від певних органів, ділянок чи частин тіла (реґіонарні лімфатичні вузли). В результаті за зміною структури лімфовузлів (лімфаденіт) можна визначити, в якому органі локалізується патологічний процес. Ця закономірність використовується фахівцями ветеринарної медицини під час клінічного обстеження тварин, експертизи туш, особливо вимушено забитих тварин.

Класифікація лімфовузлів:

I. - поверхневі – розміщені під шкірою, їх можна про пальпувати;

- глибокі

II. - соматичні – виносять лімфу від органів апарату руху;

- вісцеральні – від внутрішніх органів;

- змішані

IIІ. - постійні;

- непостійні

IV. - парні;

- непарні

Кількість лімфатичних вузлів неоднакова: свиня – до 190, собака – до 60, жуйні – до 300, кінь – до 8000, дрібні, розміщені у вигляді пакетів з кількістю вузликів до декількох десятків.

Розміри коливаються в широких межах: діаметр – від кількох мм до 6 см, довжина – до 10-11 см. Найбільші – у великої рогатої худоби, собаки, свині, найменші – в коня.

Форма – бобоподібна, кругла, видовжено-овальна, веретеноподібна.

Колір – рожевий, консистенція – м’яка.

Лімфатичні вузли – паренхіматозні органи, в них розрізняють строму і паренхіму, між якими розміщена система синусів. Сполучнотканинна строма складається з капсули і трабекул. Паренхіма утворена лімфоїдною тканиною, яка в кірковій зоні розміщена компактно, у вигляді вузликів на периферії, а в мозковій – дифузно, у вигляді мозкових тяжів у центрі. В лімфатичних вузлах знаходиться система синусів: крайовий – між капсулою і кірковою зоною, проміжні – між трабекулами та лімфоїдними вузликами кіркової і тяжами мозкової зон, ворітний – у ділянці воріт вузла. З боку капсули у вузли входять приносні лімфосудини, далі лімфа проходить через систему синусів і збирається у ворітному, з якого беруть початок виносні лімфатичні судини, що покидають вузол у ділянці його воріт. У свині приносні лімфатичні судини входять у лімфатичний вузол через ворота, а виносні – покидають їх з боку капсули. Тому внутрішня структура в них відрізняється від інших свійських тварин: мозкова зона знаходиться на периферії вузла, а кіркова – в центрі.

Рідина, яка циркулює по синусах лімфатичних вузлів і судинах називається лімфа (від лат. «lympha» - чиста вода) – безбарвна або дещо жовтувата, солена на смак рідина, яка близька за складом до плазми крові, ρ = 1,012-1,023 г / см³. Таким чином, лімфа складається з плазми і формених елементів – лімфоцитів. Лімфою називають лише ту рідину, яка знаходиться всередині лімфатичних судин і відокремлена від оточуючих тканин ендотелієм. Решта позасудинної рідини називається тканинна рідина.

Загальна кількість лімфи в організмі: вода – біля 70%, кров – до 10%, 60% - лімфа і міжтканинна рідина, із них – 10% власне лімфа. З тієї рідини, що є в організмі (кров і лімфа) – 20% знаходиться в судинах і 50% - у міжклітинній речовині та в клітинах.

Плазма – подібна до плазми крові, але в різних ділянках тіла її склад неоднаковий: білки плазми крові – 6-8%, лімфи грудної протоки – 7,5%, лімфи кінцівок – 2%. Лімфа звертається повільніше, ніж кров. Лімфа, що відтікає від кишечнику під час травлення називається хілусом або молочним соком, вона збагачена жиром (емульсія жиру) і має молочно-білий колір.

Формені елементи – лімфоцити – 85-97% всіх клітинних елементів лімфи, а також плазматичні клітини, моноцити, гранулоцити. Насичення лімфи лімфоцитами відбувається після проходження її через лімфатичні вузли. Лімфоцити постійно рециркулюють по колу крові: посткапілярні венули з високим ендотелієм → лімфатичні вузли → лімфа → кров. За добу цей шлях більшість лімфоцитів здійснює багаторазово. В лімфі периферичних лімфатичних судин лімфоцитів набагато менше, ніж у лімфі грудної протоки. Так, в 1 мм³ лімфи грудної протоки собаки міститься 1-2 тис. лімфоцитів, в 1 мм³ периферичної лімфи – біля 300.

Дата добавления: 2014-01-04