Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Мозок і психіка




Мозок - це найвищий рівень розвитку еволюційного процесу нервової системи. Враховуючи спорідненість розвитку мозку і психіки, можна зазначити, що між ними існує тісний взаємозв'язок. В якій формі він проявляється, психологічна наука пояснює в багатьох аспектах.

Чітке розуміння зв'язку мозку та психіки можна знайти у видатного українського психолога Г. С. Костюка. На його думку: "психічне і фізіологічне не є процесами, розмежованими а часі й просторі; нейродинамічні характеристика с необхідною і важливою для розкриття закономірностей психіки. Проте слід бачити й відмінності. Розкриття руху нейродинамічних процесій не дає ще даних про те, що саме людина відчуває, сприймає, уявляє, про що і як вона думає, до чого прагне, які цілі ставить перед собою, якими інтересами, поглядами, переконаннями керується у своїй поведінці А саме у цьому і виявляється специфіка психічного, його своєрідність. Своєрідність психічного полягає в тому, що це особливий вид діяльності. Це діяльність не мозку, як зазначалося, а людини як її суб'єкта, що більш чи менш усвідомлено творить власну психіку за допомогою мозку і відповідає за результати свого творення. Ігнорувати суб'єкт, суб'єктивне в психічній діяльності - значить відривати цю діяльність від її носія".

Таку позицію взаємозв'язку мозку і психіки підтримує і С. Л. Рубінштейн. За його словами, можна дійти висновку, що "почуття, як і думки людини, виникають у діяльності мозку, але любить і ненавидить, пізнає і змінює світ не мозок, а людина".

Джерелом психічної діяльності є світ, що впливає на мозок; сама ж діяльність мозку залежить від взаємодії людини із зовнішнім світом, від співвідношення її діяльності з умовами її життя, з її потребами. Психічні процеси містять у собі характеристики зовнішніх предметів (форму, величину і взаємодію тощо). Специфічна риса психічного представлена відображеністю зовнішнього світу в станах тілесної системи. Мозок же несе в собі характеристики внутрішніх фізіологічних процесів. Тому мозок в сучасній психологічній науці розглядається як фізіологічний орган психічної діяльності. Він є матеріальним містком, що поєднує її з об'єктивним світом. Мозок виступає лише як умова виникнення і функціонування психіки, її розвитку та деградації.

Мозок не є причиною чи суб'єктом психічного. Причини психічного і його суб'єкта містяться в ньому самому.

Психічна діяльність неможлива без мозку. І хоч мозок функціонує як єдине ціле, проте певні його ділянки забезпечують ті чи інші психічні функції. Так, керування елементарними руховими реакціями у людини здійснюється спинним мозком, координація складніших рухів - функцією мозкового стовбура і мозочка. Складну психічну діяльність людини забезпечує кора великого мозку, частини якої також мають неоднакове значення.

Взаємодія і взаємозв'язок мозку з навколишнім світом здійснюються через нервову систему та органи відчуття.

Нервова система включає соматичну і вегетативну. Кожна з них має центральний і периферичний відділи.

Центральна нервова система складається з нервової тканини головного і спинного мозку, основними елементами якої є нервові клітини - нейрони (рис. 1.9).Гліоцити забезпечують збереження постійного внутрішнього середовища нервової системи та її трофіку.

Периферійна нервова система включає в себе аферентні (чутливі) нерви, які передають імпульси від рецепторів до центральної нервової системи, та еферентні (рухові) нерви, які передають імпульси від центральної нервової системи до скелетних м'язів.

Вегетативна нервова система обслуговує м'язи внутрішніх органів, залози і забезпечує трофіку.

В основі діяльності нервової системи знаходяться процеси збудження і гальмування.

Збудження - це активний процес, що виникає в рецепторах при їх подразненні, тобто в результаті впливу на них фізичних чи хімічних подразників достатньої сили. Складні процеси, які відбуваються при цьому в нервовій тканині, призводять до зміни електричного заряду на поверхні нейрона.

Виниклий імпульс передається до нервових волокон нейрона як хвиля збудження, яка, надходячи до інших клітин (при цьому вони переходять через синапси), також викликає в них збудження. При збудженні м'язові клітини скорочуються, залозисті виділяють секрет, і. П. Павлов установив, що збудження не лише приводить в дію клітини, але й утворює нові зв'язки між нейронами мозку - умовно-рефлекторні. Якщо одночасно з дією на організм життєво важливого подразника (наприклад, під час годування) діяти не дуже значним у даний момент (індиферентним) подразником (наприклад, увімкнути лампочку), то після кількох повторень у тварини утворюється рефлекс, якого раніше не було (сама лише дія світла лампочки викликає виділення слини). І. П. Павлов назвав таке явище умовним рефлексом. Під час дії індиферентного подразника у відповідній ділянці кори великого мозку (в разі дії світла у потиличній зоні) в групі нервових клітин виникає вогнище збудження. Якщо в цей

Рис. 1.9. Будова нейрона:

а) дендрити - паростки тіла клітини - збирають інформацію від інших нейронів, м'язів, залоз до клітини;

б) аксон проводить інформацію з тіла клітини;

в) мієлінова оболонка покриває аксон та прискорює передачу інформації;

г) наприкінці гілочки аксона підходять до кінцевих закінчень.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 303; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.