Наслідки аварій на вибухо-пожежо-небезпечних об'єктах

До даної категорії об'єктів відносяться підприємства по виробництву і зберіганню боєприпасів, а також об'єкти на яких в процесі виробництва можуть утворюватися газоповітряні або пило повітряні суміші, які за певних умов можуть вибухати. Самими вибухонебезпечними є суміші повітря з вуглеводневими продуктами (пропан, метан і ін.).

Уражаючим чинником вибуху є повітряна ударна хвиля (УХ) - зона сильно стиснутого повітря, що розповсюджується у всі сторони від центру вибуху з надзвуковою швидкістю.

Параметром, що характеризує уражаючу дії УХ є надмірний тиск у фронті УХ Р_Ф = Р_ф - Р₀,Па.

Несистемна одиниця (кгс/см). 1 кгс/см = 100 кПа, де Р_ф - максимальний тиск у фронті УХ; Р₀ - атмосферний тиск.

При вибуху газоповітряної суміші утворюється осередок вибуху, в якому виділяється три зони (рис.2.5)

Рис. 2.5.

Зона І - зона детонаційної хвилі.

де Q - маса вуглецевого продукту, т. В межах цієї зони = 1700 кПа.

Зона II - зона дії продуктів вибуху.

Надмірний тиск в будь-якій точці цієї зони можна визначити по формулі:

де R - віддалення даної точки від ЦВ.

Зона III - зона дії УХВ. Будь-якій точці цієї зони можна визначити по формулі:

Можна також скористатися графіком.

При вибухах тротилу визначається по формулі:

Де Q - маса тротилу, т;

R - відстань до центру вибуху, м.

Для інших ВР вводиться коефіцієнт перерахунку маси К:

Для амоніту К=0,94

Для пикринової кислоти К=0,94

Для тетрилу К=1,08

Для гексогену К=1,28

ТЕНА-1,35.

Тоді маса ВР визначається співвідношенням К*Q.

Повітряна ударна хвиля уражає людей, руйнує або пошкоджує будинки і споруди, обладнання і техніку. У незахищених людей в залежності від величини надмірного тиску можливі різного ступеню: легкі - при =20-40 кПа, середні - при 40-60 кПа, важкі - 60-100 кПа, вкрай важкі (смертельні)- більш 100 кПа.

Можливе і побічне ураження людей уламками зруйнованих будинків, споруд. Характеристика травм наведена в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3. Характеристика травм незахищених людей в залежності від надмірного тиску УХ

АРф, кПа	Ступені травм	Характер ураження
20..40	Легкі	Легка загальна контузія організму, тимчасова втрата слуху,забиті місця.
40..60	Середні	Серйозні контузії, пошкодження органів слуху, кровотеча з носу і вух, сильно забиті місця та переломи кінцівок.
60..100	Важкі	Сильна контузія всього організму, пошкодження внутрішніх органів і мозку, важкі переломи кінцівок. Можливі смертельні випадки.
Понад 100	Вкрай важкі	Одержувані травми дуже часта призводять до смертельних випадків.

Будинки, споруди, обладнання внаслідок дії УХ можуть бути пошкоджені або зруйновані. В залежності від надмірного тиску ДР_Ф, типу, розмірів та інших чинників можуть отримати слабке, середнє, сильне або повне руйнування.

Слабкими називають такі руйнування, коли в будинках і спорудах зруйновано частину внутрішніх не несучих перегородок, заповнення дверних та віконних прорізів; обладнання має незначні деформації. Для відновлення потрібен поточний ремонт.

Середніми є такі руйнування, коли в будинках і спорудах зруйновані другорядні (не несучі) конструкції, зірвано дах, у капітальних стінах утворилися тріщини, вивали в окремих місцях, обладнання і механізми отримали значні деформації. Для відновлення споруди та обладнання потрібен капітальний ремонт.

В разі сильних руйнувань мають місце значні деформації несучих конструкцій, зруйнована більша частина перекриттів і стін; обладнання і механізми зруйновано, можливе використання тільки окремих їх деталей. Відновлення будівель можливе, але економічно недоцільне.

Повне руйнування характеризується тим, що в будинках і спорудах зруйновані усі несучі конструкції і перекриття. Обладнання знищено. Відновлення неможливе.

У наслідок вибуху під впливом уражаючих факторів на місцевості утворюється осередок ураження. Межа осередку пролягає через точки на місцевості, де надмірний тиск УХ становить 10 кПа. Форма осередку на рівнинній місцевості - коло.

В залежності від ступеня руйнування виробничих будинків і обсягу необхідних рятувальних і аварійно-відновлювальних робіт осередок ураження ділиться на 4 зони: повних, сильних, середніх та слабких руйнувань.

Зона повного руйнування характеризується надмірним тиском уфронті УХ 50 кПа і більше. Будинки, споруди, обладнання взоні повністю руйнуються, утворюються суцільні завали.

Зона сильних руйнувань характеризується сильними руйнуваннями будинків і споруд, утворенням місцевих завалів і розповсюджується на територію, де надмірний тиск від 30 до 50 кПа.

Зона середніх руйнувань утворюється там, де надмірний тиск від 20 до 30 кПа, будівлі і споруди мають середню ступінь руйнувань.

Зона слабких руйнувань - від 10 до 20 кПа, слабкі руйнування.

Радіуси осередку ураження і кожної із зон руйнування в залежності від потужності вибуху (маси продукту вибуху для прогнозування обстановки можна визначити за графіком. (рис. 2.6)

В разі аварії на пожежонебезпечних підприємствах, як правило, будуть виникати окремі або суцільні пожежі з такими уражаючими факторами як теплове випромінювання і зараження атмосфери окисом вуглецю СО (чадним газом). Ймовірність виникнення і розповсюдження пожеж на об'єкті залежить від: ступеня вогнестійкості будинків і споруд, категорії пожежної небезпеки виробництва, щільності забудови, метеоумов і інших чинників. Вогнестійкість будинків і споруд визначається займистістю їхніх елементів і межею вогнестійкості основних конструкцій (частин) будинків. Займистість конструкцій визначається будівельним матеріалом і характеризується категоріями: негорючі, важкогорючі і горючі.

  Рис. 2.6. Графік для визначення радіусів зон руйнування в залежності від маси вуглеводневого продукту Q.

Межа вогнестійкості конструкції – це час (в годинах) від початку впливу вогню на конструкцію до утворення в ній наскрізних тріщин, або обвалення несучої конструкції або досягнення температури 200°С на протилежній до впливу вогню поверхні. Розрізняють V ступенів вогнестійкості: І, II, III, IV, V. Найбільш вогнестійкими є будинки І і II ступеню вогнестійкості, у яких всі конструкції виконані з негорючих матеріалів і мають велику межу вогнестійкості.

Категорія пожежної небезпеки виробництва визначається технологічним процесом, матеріалами, які використовуються в виробництві, і видом готової продукції. За пожежною небезпекою виробництва поділяються на 5 категорій: А, Б, В, Г і Д. Найбільш пожежонебезпечними є виробництво категорій А і Б. Це виробництва, де використовуються рідини з температурою спалаху пару від 28° до 120°С і нижче; горючих газів, що мають межу вибуховості 10% і менше об'єму повітря.

Щільність забудови в значній мірі впливає на розповсюдження пожежі і характеризує відстань між будинками, а відповідно можливість переносу вогню з одного будинку на інший. Щільність забудови П визначається відношенням сумарної площі, яку займають всі будинки , до площі забудованої території .
Ймовірність розповсюдження пожежі в залежності від щільності забудови можна визначити за графіком (Рис. 2.7).

Ураження людей, які у момент вибуху знаходяться в будинках, залежить від ступеня їх руйнування. Так, наприклад, при повних руйнуваннях будинків люди загинуть. При сильних і середніх руйнуваннях може вижити приблизно половина людей, з яких значна частина може виявитися під уламками конструкцій. Кількість уражених значно зростає при виникненні пожеж і зараженні атмосфери чадним газом і іншими отруйними речовинами.

Рис.2.7. Графік залежності імовірності розповсюдження пожеж В від щільності забудівлі П.

На протязі року у світі реєструється біля 5 млн. пожеж, при цьому гине до 60 тис. людей. До 90% пожеж виникає за вини людей: порушення правил експлуатаціїпалювальних систем, недбале відношення до вогню і нагрівальних приладів, несправності електрообладнання та інше.

При пожежі потрібно остерігатися: високої температури, задимленості і загазованості, обвалення конструкцій будинків, вибухів технологічного обладнання і приладів. Небезпечно входити в зону задимлення, якщо видимість менше 10 метрів. Отруєння чадним газом призводить до втрати людиною свідомості, в наслідок чого вона не може вийти з приміщення. Статистика свідчить, що до 80% людей під час пожеж гинуть саме з цієї причини. Під час пожежі якнайшвидше потрібно залишити будівлю. Для захисту від чадного газу - дихати через зволожену тканину, пересуватись нахилившись або повзти. Найбільш надійний захист досягається укриттям в захисних спорудах і використанням спеціальних засобів індивідуального захисту.

Впровадження в технологічні процеси ПНО екологічно та фізіологічно безпечних процесів.

Створення банка даних по видах дефектів, відмов, рівнів надійності, причин аварій.

Строге виконання вимог технологічного процесу та правил по техніці безпеки.

Строгий контроль за рівнем ресурсів всіх елементів виробничого процесу на ПНО.

Постійні проведення масово-роз'яснювальних профілактично- попереджувальних заходів як на ПНО, так ізнаселенням, яке проживає поблизуПНО.

Дата добавления: 2014-01-04