Тема 2.4. Органiзацiя технологiчної пiдготовки виробництва

4.1. Змiст технологiчного проектування та його стадiї.

4.2. Варiантне проектування технологiчних процесiв.

4.3. Технологiчна документацiя.

4.1. Технологiчна пiдготовка виробництва (ТПВ) - це сукупнiсть заходiв якi забезпечують технологiчну готовнiсть виробництва до випуску нового виробу при мiнiмальних трудових, матерiальних i часових витратах.

Повну технологiчну готовнiсть виробництва розумiють як наявнiсть на пiдприємствi повного комплексу технологiчної документацiї та засобiв технологiчного оснащення, необхiдних для виготовлення нових виробiв.

Технологiчна пiдготовка здiйснюється за системою стандартiв "Єдина система технологiчної пiдготовки виробництва" (ЄСТПВ), якi передбачають єдиний для всiх пiдприємств системний пiдхiд до органiзацiї цього процесу.

В ТПВ вирiшуються задачi з вдосконалення дiючих технологiчних процесiв i робiт з їх нормалiзацiї i типiзацiї, вирiшення задач технологiчностi конструкцiї i виконання в залежностi вiд масштабiв i типу виробництва.

В масовому чи крупносерiйному виробництвi технологiчну пiдготовку необхiдно вести особливо старанно, тому що вiд цього залежить собiвартiсть виробництва, вартiсть виробiв та iнших показникiв.

Затрати на ТПВ в масовому виробництвi складають до 70%, в серiйному - до 50%, в одиничному i дрiбносерiйному - до 25% вiд загальних затрат на технiчну пiдготовку. В компютерно-інтегрованих виробництвах ці затрати зменшуються на половину і більше.

ТПВ з використанням ЕОМ вирiшує задачi, якi повиннi забезпечувати:

1.Автоматизований вибiр заготовок з мiнiмальним припуском, враховуючи вид їх отримування (кування, виливання, виготовлення на пресавтоматах...), виготовлення деталей за розробленими з допомогою ТFLEKSa технологіями, необхiдної точностi, чистоти оброблюваних поверхонь, з тим, щоб досягнути мiнiмальних затрат.

2. Створення максимальної реалiзацiї принципiв органiзацiї iдеального виробництва, з метою забезпечення високого степеня прямоточностi, неперервностi, пропорцiйностi, паралельностi та ритмiчностi виробничого процесу.

3. Повне завантаження обладнання та використання площ для досягнення максимальної фондовiддачi та рентабельностi виробництва.

4. Зменшення витрат сировини, матерiалiв, енергiї, затрат працi на виготовлення та складання виробу.

5. Вдосконалення програмного забезпечення з метою зменшення затрат на саму технологiчну пiдготовку виробництва.

Перед початком робiт з ТПВ з допомогою ЕОМ проводиться технологiчний контоль креслень, де проробляється запроектованих виріб на технологiчнiсть його конструкцiї.

ТПВ складається з 4 етапiв:

1. Розробка технологiчних процесiв.

2. Проектування технологiчної оснастки та нестандартного обладнання.

3. Виготовлення технологiчної оснастки i нестандартного обладнання.

4. Розробка програм для верстатів з ЧПК.

4. Наладка запроектованої технології обробки в умовах виробництва.

На першому етапi ТПВ знайомляться з особливостями майбутнього виробу, в базі даних ЕОМ знаходять, або за відсутності вводять його основні складальні одиниці та деталі для оцiнки технологiї їх виготовлення. Машина виявляє наявні типові процеси, (для існуючих виробництв вводять в базу даних наявне обладнання i оснащення), розробляє нові технологiчні процеси, розробляє нову документацію.

4.2. Технологiчний процес - це стiйкий у просторi i часi порядок виконання операцiй, позицiй та переходiв, зафiксований у спецiальних документах.

Розробка ТП виконується для виробiв, конструкцiї яких вiдпрацьованi на технологiчнiсть i включає розв'язання таких питань: вибiр заготовки (1); розрахунки припускiв (2); встановлення структури процесу (3); вибiр обладнання (4); пристосувань (5); iнструменту (6); засобiв вимiрювання (7).

(1) залежить вiд форм деталi i її розмiрiв, вихiдного матерiалу, виду виробництва... (2) є особливо важливим при виготовлення невеликих деталей, де часто маса припускiв є бiльшою за масу деталi, (3) визначається числом операцiй, (4,5,6,7) проводиться з врахуванням виробництва.

Розрiзняють два види ТП: iндивiдуальний i типовий.

Iндивiдуальний ТП розробляється для виготовлення виробiв одного найменування i виконання без вивчення та використання ранiше розроблених ТП.

Унiфiкований ТП, що розроблений для деталей, якi мають ознаки конструктивної i технологiчної спiльностi. Розрiзняють два методи унiфiкацiї: типiзацiя ТП та групова обробка деталей.

Для розробки уніфікованого ТП необхідно виконати групування виробiв за конструктивними i технологiчними ознаками.

Типiзацiя ТП виконується на основi технологiчної класифiкацiї деталей. Типовий ТП розробляється для виготовлення в конкретних виробничих умовах типового представника груп деталей яким притаманнi загальнi конструктивно - технологiчнi ознаки. При типiзацiї ТП на першому етапi проводять класифiкацiю деталей у групи та вибiр представника (найскладнiшого при обробцi) з кожної групи, а на другому етапi розробляють ТП на базову деталь, який i є типовим. Всі ці роботи виконує машина без участі технолога.

Груповий ТП розробляється не на базову деталь, а на комплексну, що включає в себе всi елементарнi поверхнi деталей, якi входять в групу. Дана комплексна деталь може бути реальною або умовною.

4.3.Технологiчна документацiя - це сукупнiсть технологiчних документiв, що визначають ТП.

Основними документами при розробцi технологiчного процесу є технологiчнi карти (маршрутнi, операцiйнi, карти ТП). У картах зазначенi структура ТП, послiдовнiсть виконання операцiй, режими, застосовуване обладнання, технологiчне оснащення, порядок складання, регулювання, контролю.

На машинобудiвних пiдприємствах застосовують в основному технологiчнi карти трьох видiв: маршрутнi, ТП, операцiйнi.

Маршрутна карта визначає послiдовнiсть проходження оброблюваної одиницi (деталi, вузла, виробу) в цехах i мiстить опис всiх операцiй без видiлення кожної операцiї в окремому документi. Цi карти застосовують в дрiбносерiйному i одиничному виробництвi тодi, коли оброблюваний вирiб не закрiплений за певним обладнанням. У цих картах вiдмічено матерiал i розмiри заготовки, цехи i дiльницi де проводиться обробка, перелiк операцiй, обладнання, технологiчного оснащення.

Карта технологiчного процесу визначає послiдовнiсть обробки деталi чи вузла за операцiями та переходами i застосовується головним чином у серiйному виробництвi. Цi карти мiстять режими обробки i передбачають закрiплення оброблюваної одиницi за певним обладнанням, а також данi, якi мiстяться в маршрутних картах.

Операцiйну карту розробляють окремо на кожну операцiю. Вона мiстить повний перелiк всiх переходiв з детальним викладом даних про режими обробки, методику технiчного контролю, геометричнi та iншi параметри, вимiри та випробовування. Операцiйна карта, як правило, мiстить ескiзне креслення, яке зображує деталь чи вузол iз зазначенням оброблюваних поверхонь, способу закрiплення, розташування iнструменту.

Основним законом будь - якого виробництва є неухильне дотримання технологiчної дисциплiни. За умов серiйного i масового виробництва категорично забороняються свавiльнi вiдхилення вiд розробленого i затвердженого ТП так як вони призводять до браку i пiдвищення виробничих затрат.

Дата добавления: 2014-01-04