Види і класифікація суб’єктів комерційної діяльності

Правове становище суб'єктів комерційної діяльності характеризує важ­ливий, але тільки один аспект їхнього функціонування. Другим, не менш важливим, аспектом може бути виявлений через їх аналіз за видами комерційної діяльності, тобто крізь призму функціональної діяльності.
За видами комерційної діяльності суб'єкти відрізняються залежно від змісту комерційної діяльності, ха­рактеру комерційних операцій, сфери функціонування.
Для сфери роздрібної торгівлі найбільш характер­ними є наведені нижче суб'єкти:
Магазин — це підприємство роздрібної торгівлі, яке реалізує товари і надає послуги, що призначаються для остаточного споживання. Магазин займає окрему споруду або приміщення. Для нього характерна наявність торгового залу, підсобних і допоміжних приміщень.

Магазин — це узагальнене поняття. Воно поширюється на більшість типів роздрібних підприємств — торгові центри, універмаги, спеціалізовані та дрібнооптові підприємства.

За своїм правовим статусом магазин може бути юридичною або неюридичною особою. Організаційно-правова форма магазину не обмежується, але найбільш розповсюдженими є підприємство, товариство з обмеже­ною відповідальністю, філія і дочірнє підприємство.

Аптека — це стаціонарний пункт роздрібного продажу лікувальних засобів і товарів санітарії та гігієни, який займає окреме приміщення і має торговий зал для покупців, а також інші приміщення функціонального призначення. Як і магазини, аптеки можуть мати різний правовий статус.

Підприємство громадського харчування — це їдальні, кав'ярні, заку­сочні, бари, буфети, ресторани, фабрики-кухні. Вони займають окремі приміщення або споруди, які мають зазвичай зал, обладнаний столиками та стільцями, а також виробничі та підсобні приміщення. Більшість підприємств громадського харчування є юридичними особами.

Підприємство побутового обслуговування — включає стаціонарні цен­три, салони, майстерні, цехи, які займають окрему споруду або приміщен­ня і відповідно обладнані. Вони виконують роботи і надають послуги на­селенню, пов'язані з ремонтом предметів особистого споживання та до­машнього вжитку. Інші види послуг, відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності в Україні, не належать до сфери комерційного біз­несу.

Особливий інтерес у сфері роздрібної торгівлі викликає такий суб'єкт, як ринок. Це підприємство сфери торгівлі, яке виконує функції надання послуг із забезпеченням умов для здійснення купівлі-продажу продоволь­чих і непродовольчих товарів за вільними цінами. Основними продавцями на ринку є фізичні особи — підприємці й не підприємці, а покупцями — населення.

Залежно від асортименту товарів ринки поділяються на продовольчі, речові, автомобільні, універсальні, спеціалізовані.

За статусом ринки в Україні бувають формальні й неформальні (незареєстровані). Формальні ринки є юридичними особами.

Кількість ринків прискорено зростає — приблизно 200—250 од. на рік. Нині у сфері роздрібної торгівлі функціонує 2320 ринків. З них близько половини належить до споживчої кооперації.

У сфері оптової торгівлі типовими є такі суб'єкти.

Оптова база — майновий комплекс, технологічно оснащений для забез­печення комерційних, торговельно-оперативних та торгово-технологічних процесів. За призначенням бази поділяються на оптово-збутові, оптово-закупівельні, оптово-торговельні, вихідні, перевалочні тощо. Найбільш характерна організаційно-правова форма оптової бази — акціонерне това­риство або спільне підприємство (в системі споживчої кооперації).

Товарні склади, склади-холодильники дрібнооптових фірм — це спе­ціально пристосовані приміщення для зберігання товарних запасів і фор­мування асортименту товарів. Ця мережа значною мірою не легалізована. Вона відіграє провідну роль в оптово-складському і транзитному оборотах. Організаційно-правовий статус дрібнооптових фірм різноманітний, але переважають товариства з обмеженою відповідальністю.

Оптові продовольчі ринки — це структуровані організаційно-правові форми, основною метою яких є реалізація оптових партій сільськогоспо­дарської продукції й продуктів їх переробки. За товарним профілем оптові продовольчі ринки можуть бути поділені на ринки худоби і м'яса та м'ясо­продуктів; масла, жирів та молокопродуктів; овочів, плодів та продуктів їх переробки; зерна і хлібопродуктів; цукру і кондитерських виробів; тех­нічних культур. У територіальному плані ринки поділяються на: сільські, міські, районні й міжрегіональні. Організаційно-правовою формою ринку зазвичай є акціонерне товариство або господарське товариство.

В Україні процес створення оптових продовольчих ринків тільки розпо­чався.

Оптово-роздрібні підприємства займають окрему споруду з торговель­ними, складськими та допоміжними приміщеннями. Таке підприємство є багатофункціональним. Воно здійснює оптову і роздрібну торгівлю това­рами легкої промисловості, культтоварами, меблями, будматеріалами. Ха­рактерним представником такого підприємства є магазин-склад із купівлі-продажу палива, будматеріалів, лісоматеріалів, габаритних товарів. В організаційно-правовому плані такі підприємства набувають форми гос­подарського товариства або кооперативного підприємства.

У сфері комерційного посередництва господарюючі суб'єкти проходять стадію становлення. При цьому їх межі прискорено розширюються, охоп­люючи біржі, аукціони, дистриб'юторів, брокерські фірми, консигнаторів, лізингові компанії тощо. До них належать такі суб'єкти:

Біржа — особливий вид організаційно оформленого і регулярно функ­ціонуючого ринку, де здійснюється торгівля 40—45 видами біржових то­варів або цінними паперами. Головне завдання біржі — створення умов для торговельно-посередницької діяльності. Біржі поділяються на фондові, товарні й товарно-сировинні. Товарна спеціалізація бірж досить глибока. Тут розрізняють біржі зернові, худоби, металу, дорогоцінних металів, нафти та ін. В Україні функціонує 365 бірж; з них лише 10—15 % вузькоспеціалізованих. Біржовий оборот становить 6,0—6,5 млрд. грн.. на рік, щоправда, переважають валютні операції. Основна частина вітчизняних бірж є акціонерними товариствами.

Брокерські фірми — це суб'єкт ринку, провідною функцією якого є зве­дення контрагентів. Біржові брокери виступають продавцями і покупцями, але в обох випадках діють від імені й за рахунок замовника. Вони виконують одноразове доручення і лише фактичні, а не юридичні дії.

Аукціони — це спеціально організовані ринки, які періодично діють у за­гальновизнаних світових торгових центрах. На аукціонах здійснюється привселюдний продаж аукціонних товарів за принципом: власником товару стає той, хто пропонує найвищу ціну. В Україні аукціонний продаж практикується надзвичайно обмежено (нерухомість, худоба).

Дистриб'ютори — це суб'єкти оптового ринку (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які володіють винятковим правом купівлі-про-пажу товару відповідної фірми. Дистриб'ютори здійснюють угоди від сво­го імені та за свій рахунок. В Україні дистриб'ютори зазвичай представля­ють інтереси зарубіжних фірм.

Агентські фірми виступають як незалежні суб'єкти на ринку товарів, послуг. Вони від імені й за рахунок замовника здійснюють посередниц­тво під час укладання угод або самі укладають угоди, виконуючи при цьо­му як фактичні, так і юридичні дії. Комерційні (торговельні) агенти спів­працюють із принципалами на договірній основі.

Стопісти — це фірми в країні імпортера, які здійснюють експертно-імпортні операції на основі спеціального договору консигнаційного складу.

Фектори — торгові посередники, які виконують від імені експортера різноманітні операції: експортні, кредитні, страхові.

Лізингові фірми — це суб'єкт ринку, основна діяльність якого полягає в здаванні в довгострокову оренду з викупом (фінансовий лізинг) машин, обладнання, транспортних засобів, комп'ютерної техніки. Лізингові фірми бувають універсальними і спеціалізованими.

Наведена класифікація охоплює основні ознаки, за якими суб'єкти комерційної діяльності поділяються на види і типи, характерні для всіх функціональних сфер торгівлі: роздрібної, оптової й посередництва.

Суб'єкти комерційної діяльності постійно видозмінюються, трансфор­муються, максимально пристосовуються до певного середовища. Водночас лібералізація комерційної діяльності, глобалізація міжнародної торгівлі породжують принципово нові форми і види суб'єктів ринку. Серед них слід виділити віртуальні магазини і дистриб'юторів у системі електронної комерції, фінансово-промислово-торгові групи; транснаціональні торго­вельні компанії та ін.

Дата добавления: 2014-01-04