Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Лекція 4 - 5. Європейська кредитно-трансферна й акумулююча система організації навчального процесу




Стратегія глобального розміщення джерел постачання

Фірма може сама виготовити частини або на пів готову продукцію, а зборку провести в іншій країні чи навпаки. Головне визначитися де краще розміщати виробництво, виготовляти комплектуючі, а де збирати готову продукцію.

Проблеми:

1. Забезпечення постачання сировини (краще використати внутрішні джерела, це дасть змогу не мати мовних проблем, відстань та транспорт, війни та митні тарифи) але для іноземців це може бути дорожче. Розміщення пов¢язане з додатковими витратами.

2. Стратегія імпорту (імпортні операції спираються на досвід, уміння підготувати документацію). Переваги надаються імпорту з-за ціни, якості, недоступності матеріалу у власній країні, сучасній технології, іноземних постачальниках. Роль грає репутація фірми, термін виконання, відносини, дефекти, тарифи, правові аспекти та мова.

 

1. Характерні особливості Європейської кредитно-трансферної акумулюючої системи (ЕСТS).

2. Загальні умови використання ЕСТS.

3. Шкала оцінювання ЕСТS.

 

1. Характерні особливості Європейської кредитно-трансферної акумулюючої системи (ЕСТS)

 

Ключовою вимогою Болонської декларації 1999 р. є запровадження Європейської кредитно-трансферної й акумулюючої системи як обов'язкової передумови для входження до європейського освітнього простору.

ECTS – European Communiti Course Credit Transfer System – це кредитна система, яка пропонує спосіб вимірювання та порівняння навчальних досягнень студентів і переведення їх з одного навчального закладу до іншого.

 

Система накопичення та передачі кредитів надає нові можли­вості студентам, які навчаються:

· переходити від вивчення однієї галузі знань до вивчення іншої всередині одного вищого навчального закладу;

· вивчати дисципліни інших вищих навчальних закладів у своїй країні або за рубежем;

· накопичувати кредити за попереднє навчання або навички (АРL — акредитація попереднього навчання), отримані як традиційним, так і нетради­ційним шляхом, через навчання на робочому місці (АРЕ — акредитація по­переднього навчання методом експерименту);

· використовувати академічні кредити як звільнення від іспитів (тестування) зарубіжних і вітчизняних професійних освітніх агентств, і навпаки;

· поєднувати навчання повного академічного дня з вечірнім навчанням;

· продовжувати навчання після перерви.

 

Фактично ЕСТS — це єдина кредитна система, яку успішно протестували та використали у всій Європі. Її було розроблено у 1988-1995 рр. у рамках між­народної програми SОСRАТЕS/ЕRАSМUS та апробовано в 145 вузах Європи з дисциплін: бізнес адміністрування, хімія, історія, інженерна механіка та меди­цина. Студенти, які вивчили певну навчальну дисципліну в будь-якій із країн ЄС, могли отримати залік у своїй альма-матер. Уже на цьому етапі система передбачала високий рівень довіри університетів один до одного, і її було заявлено в Болоньї «наріж­ним каменем у пошуку глибшого академічного визнання у Співтоваристві».

Згодом систему ЕСТS Конференцією Ради Європи, Конвенцією Ради Єв­ропи з визнання кваліфікацій, яка стосується вищої освіти в Європейському регіоні, було рекомендовано до широкого використання вищими навчальними закладами. ЕСТS було також підтримано низкою відомих міжнародних про­фесійних неурядових організацій, наприклад, Європейською Асоціацією Між­народної освіти, до якої належать представники понад 50 держав тощо.

Восени 1995 р., Європейська комісія запропонувала розширити коло дисциплін і залучити до системи ЕСТS неуніверситетський сектор вищої освіти. Унаслідок цього у 1996-1997 рр. 38 нових університетів (348 факультетів) і 36 ви­щих навчальних закладів неуніверситетського типу (206 факультетів) викорис­тали ЕСТS. Експеримент засвідчив, що система ЕСТS показала себе ефективним інструментом для створення прозорих навчальних планів і сприяла акаде­мічному визнанню. У 1997-1998 рр. у 772 вищих навчальних закладах, а через два роки (1998-1999 рр.) ще в 290 було прийнято систему ЕСТS.

У лютому 1999 р. Європейською комісією було створено Робочу групу для вивчення можливості переходу від системи «трансферу — передачі» кредитів ЕСТS до системи їх «нагромадження». Робоча група запровадила відповідні кроки щодо перетворення системи ЕСТS в таку, що містила б і передачу, і нагромадження кредитів. В основу такої систе­ми покладені наступні принципи:

· дотримання автономії країн і вищих навчальних закладів у галузі освіт­ньої політики;

· міжнародна «прозорість» існуючих національних/регіональних освітніх систем і кваліфікацій має поліпшуватися;

· сумісність із будь-якою національною/регіональною освітньою системою, у якій може діяти або не діяти кредитна система;

· ЕСТS має застосовуватися до всіх видів програм і форм вищої освіти (денна, вечірня/заочна, дистанційна) й охоплювати такий вид навчання як нав­чання впродовж усього життя;

· використання існуючих механізмів системи ЕСТS: кредити, міжнародне перезарахування залікових кредитів, інформаційний пакет, реєстрація оцінки знань тощо;

· сумісність із загальноєвропейським «Додатком до дипломів», що пояснює та робить прозорими академічні та професійні квалі­фікації вищої освіти.

 

Сьогодні можна вже казати про стійкий розвиток ЕСТS як основного інструменту інтеграційного процесу в системі вищої школи країн Європейського Союзу та інших держав: уже понад 1200 європейських вищих навчальних закладів отри­мали гранти для введення системи ЕСТS у рамках обміну студентами за 6 000 нав­чальними програмами. Найбільш інтенсивно система ЕСТS використовується у Великобританії, Франції, Іспанії, Німеччині й Італії. У кожній із цих країн що­річно відбувається понад 12 тис. студентських обмінів лише всередині однієї країни. Усього ж у країнах ЄС лише в 2000 р. відбулося близько 750 тис. обмінів студентами. Якщо розглядати галузі наук, за якими найчастіше відбувається обмін студентами, то це — бізнес, лінгвістика (філологія), соціальні, інженерні та юридичні науки.

Австрія, Франція, Німеччина, Італія, Угорщина, Словаччина та інші країни об'єднали введення двох циклів навчання з одночасним обов'язковим введен­ням ЕСТS. Інші країни, особливо ті, які знаходяться в Північній Європі, мають власні системи кредитів, досить сумісні із системою ЕСТS. Система ЕСТS широко використовується вищими закладами освіти Греції та Швеції (80%), Фінляндії та Польщі (82%), Австрії (84%), Румунії (87%), Нор­вегії (90%), Ірландії та Данії (93%). Системами кредитів, відмінними від ЕСТS, користуються вищі навчальні заклади Великобританії (45%) та Туреччини.

Отже, деяких країни повністю перейшли на систему ЕСТS, в інших – співіснують дві системи. Чимало вищих навчальних закладів Європи вважають свої національні системи сумісними з ЕСТS (більшою мірою для переведення академічних кре­дитів, аніж для їх акумулювання). У такому разі йдеться або про можливості звичайного переведення національних систем в ЕСТS, або про пряме застосу­вання власне системи ЕСТS.

ЕСТS сприяє полегшенню визнання вищими навчальними закладами навчальних досягнень студентів через використання загальнозрозумілої системи оцінювання — кредити й оцінки — а також забезпечує засобами для інтерпретації національних систем вищої освіти.

ЕСТS полегшує читання та порівняння навчальних програм для будь-яких студентів — місцевих та іноземних. ЕСТS підвищує мобільність та академічне
визнання, за її допомогою університети організовують і перевіряють навчальні програми. ЕСТS можна використовувати у будь-яких програмах і методах,
вона робить європейську вищу освіту привабливішою для решти студентів.
За своєю сутністю ЕСТS жодним чином не регулює зміст, структуру чи еквівалентність навчальних програм. Це є питаннями якості, що має визначатися самими вищими навчальними закладами під час створення необхідних баз для укладання двосторонніх чи багатосторонніх угод про співпрацю. ЕСТS забезпечує його дійових осіб інструментами, щоб створити прозорість і сприяти визнанню освіти.

ЕСТS полегшує можливість подальшого навчання за кордоном. Адже система ЕСТS відрізняється від багатьох інших програм студентської мобільності передусім тим, що гарантує студентам академічне визнання навчання за кордоном; забезпечує доступ до повноцінних навчальних курсів та академічного життя в іншому вищому навчальному закладі; дозволяє продовжити навчання за кордоном і навіть залишитися в закордонному закладі, щоб здобути ступінь. Перелік оцінок дисциплін є особливо корисним за цих умов, оскільки він показує історію навчальних здобутків студентів і допоможе закладам приймати ці рішення.

ЕСТS найбільш пристосована для освіти протягом усього життя. Головна мета цієї діяльності — трансформація існуючої системи ЕСТS у таку, яка б допомогла громадянам нагромаджувати кредити, отримані під час формальної та неформальної освіти.

Важливою складовою ЕСТS є система кредитів. Вона відображає чисельний вираз навантаження студента за повний курс відносно навчального року, кількість роботи, якої вимагає кожен елемент навчального плану щодо загальної кількості роботи (тобто лекції, практична робота, семінари, консультації, виробнича практика), самостійна робота, підготовка до екзаменів, їх складання, інші види діяльності, пов'язані з оцінюванням. Отже, ЕСТS-кредити базуються на повному навантаженні студента, а не обмежуються лише аудиторними годинами.

Поняття «кредит-системи» вперше ввів президент Гарвардського універси­тету, відомий діяч американської освіти Чарльз Еліот у 1969 р. Протягом наступ­них 10 років ця система була впроваджена не лише в Гарвардському універси­теті, а й в інших вищих навчальних закладах країни. Із 1992 р. почався другий етап розвитку «кредит-системи». Комітет Національної освіти США запровадив кредити не лише в коледжах, але й у середніх школах, почав визначати кредитом обсягу змісту бакалаврського, магістерського та докторського ступенів.

 

Тобто, кредити ЕСТS - це відносне, а не абсолютне мірило навчального навантаження студента. Кредит не присуджується просто за присутність на заняттях. Студент отримує кредитну оцінку лише після виконання всіх вимог до курсу, а перезарахування на кредити можна зробити за схемою: академічне оцінення курсу – оцінка – кредит.

 

Донині у різних країнах Європи застосовуються свої, національні системи визначення трудомісткості роботи з освоєння навчального плану. Різноманітність годинного навантаження на один заліковий кредит подано в табл.1.

 

Табл. 1




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1294; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.023 сек.