Стаття 18. Сертифікація і стандартизація у сфері туристичної діяльності

Не може бути видана ліцензія на туроператорську діяльність суб'єкту підприємницької діяльності із назвою, тотожною назві іншого суб'єкта підприємницької діяльності, якому ліцензія видана раніше і інформація про нього внесена до відповідного реєстру.

Суб'єкт господарювання не має права у своїй назві вико­ристовувати слова «туроператор» і «турагент» без отриман­ня ним ліцензії на здійснення туроператорської діяльності.

Загальний розмір частки туроператора в статутних фон­дах інших туроператорів України не може перевищувати 20 відсотків їх статутних фондів.

Суб'єкт підприємницької діяльності, який отримав ліцензію на туроператорську діяльність, має виключне пра­во на надання послуг з оформлення документів для виїзду за межі України. Туроператор може здійснювати також і турагентську діяльність.

З метою створення рівних можливостей суб'єктам тури­стичної діяльності на ринку туристичних послуг та забезпе­чення захисту прав і законних інтересів громадян, захисту навколишнього природного середовища, підвищення рівня туристичного обслуговування здійснюється ліцензування туроператорської діяльності.

1. У ч. 1 ст. 17 коментованого Закону визначена мета ліцен­зування туроператорської та діяльності, а саме:

— створення рівних можливостей суб'єктам туристичної діяльності на ринку туристичних послуг;

—забезпечення захисту прав і законних інтересів громадян;

—забезпечення захисту навколишнього природного середовища;

—підвищення рівня туристичного обслуговування.

У сфері ліцензування основними є поняття «ліцензія» «лі­цензійні умови», «ліцензування» які визначені в Законі Ук­раїни «Про ліцензування певних видів господарської діяль­ності» (далі — Закон «Про ліцензування»).

Ліцензія — це документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду гос­подарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

Ліцензійні умови — це установлений з урахуванням вимог за­конів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при про­вадженні видів господарської діяльності, що підлягають ліцен­зуванню.

На сьогоднішній день діють Ліцензійні умови провадження тур операторської і тур агентської діяльності, затверджені Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерством культури і туризму України від 11.09.2007 р. № 111/55.

Ліцензування — це видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення пору­шень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Орган ліцензування — це орган виконавчої влади, визначе­ний Кабінетом Міністрів України, або спеціально уповноваже­ний виконавчий орган рад для ліцензування певних видів гос­подарської діяльності.

Ліцензування туроператорської та турагентської діяльності здійснює Державне агентство України з туризму та курортів.

Для отримання ліцензії суб'єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності (тур-агентську чи туроператорську) особисто або через уповноваже­ний ним орган чи особу, звертається до Державної служби туриз­му і курортів із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.

У заяві про видачу ліцензії повинні міститися такі дані:

1) відомості про суб'єкта господарювання — заявника:

— найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код — для юридичної особи;

— прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифіка­ційний номер фізичної особи — платника податків та інших обов'язкових платежів — для фізичної особи;

2) вид господарської діяльності, вказаний згідно зі ст. 9 Закону «Про ліцензування» (повністю або частково, в нашому випадку — туроператорська діяльність), на провадження якого заявник має намір одержати ліцензію.

У разі наявності у заявника філій, інших відокремлених підрозділів, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ліцензії, у заяві зазначається їх місцезнахо­дження.

До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.

Органу ліцензування забороняється вимагати від суб'єктів господарювання інші документи, не вказані у Законі «Про ліцен­зування».

Заява про видачу ліцензії та документи, що додаються до неї, приймаються за описом, копія якого видається заявникові з відміткою про дату прийняття документів органом ліцензування та підписом відповідальної особи.

Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та доку­ментів, що додаються до заяви.

Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) за­явникові в письмовій формі протягом трьох робочих днів з да­ти прийняття відповідного рішення. У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються підстави такої відмови.

На території України органи ліцензування використовують бланки ліцензії єдиного зразка. Бланк ліцензії єдиного зразка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Бланки ліцензій є документами суворої звітності, мають облікову серію і номер.

У ліцензії зазначаються:

—найменування органу ліцензування, що видав ліцензію;

—вид господарської діяльності, вказаний згідно зі ст. 5 Закону «Про ліцензування» (в повному обсязі або частково), на право провадження якого видається ліцензія;

—найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності;

— ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи — платника податків та інших обов'язкових платежів;

—місцезнаходження юридичної особи або місце проживан­ня фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності;

—дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії;

—строк дії ліцензії;

—посада, прізвище та ініціали особи, яка підписала ліцензію;

—дата видачі ліцензії;

— наявність додатку (із зазначенням кількості сторінок). Ліцензія підписується керівником органу ліцензування або його заступником та засвідчується печаткою цього органу.

Орган ліцензування повинен оформити ліцензію не пізніше ніж за три робочі дні з дня надходження документа, що підтвер­джує внесення плати за видачу ліцензії.

Орган ліцензування робить відмітку про дату прийняття до­кументів, що підтверджують внесення заявником плати за ви­дачу ліцензії, на копії опису, яку було видано заявникові при прийомі заяви про видачу ліцензії.

Якщо заявник протягом тридцяти календарних днів з дня направлення йому повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії не подав документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії, або не звернувся до органу ліцензуван­ня для отримання оформленої ліцензії, орган ліцензування, який оформив ліцензію, має право скасувати рішення про вида­чу ліцензії або прийняти рішення про визнання такої ліцензії недійсною.

Строк дії ліцензії на туроператорську чи турагентську діяльність встановлюється Кабінетом Міністрів України за по­данням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензу­вання, але не може бути меншим ніж три роки.

Для кожної філії, кожного відокремленого підрозділу тур-оператора чи турагента, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ним ліцензії, орган ліцензу­вання видає ліцензіату засвідчені ним копії ліцензії, які реєструються в журналі обліку заяв та виданих ліцензій. Засвідчена органом ліцензування копія ліцензії є документом, що підтверджує право філії або іншого структурного підрозділу туроператора на провадження певного виду гос­подарської діяльності на підставі отриманої ліцензії.

За видачу копії ліцензії справляється плата в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Плата за вида­чу копії ліцензії зараховується до Державного бюджету Ук­раїни.

У разі створення у туроператора нової філії, іншого нового відокремленого підрозділу, які провадитимуть вид господарської діяльності згідно з отриманою ліцензією, туроператор повинен подати до органу ліцензуван­ня заяву встановленого зразка про видачу копії ліцензії, а також документи відповідно до ст. 10 Закону «Про ліцензування».

У разі ліквідації філії, іншого відокремленого підрозділу туроператора, які провадили господарську діяльність згідно з отриманою ліцензією, або у разі припинення провадження філією, іншим відокремленим підрозділом ліцензіата господарської діяльності згідно з отриманою ліцен­зією туроператор зобов'язаний протягом семи робочих днів з дати ліквідації такої філії або іншого відокремленого підрозділу або з дати припинення діяльності та­кою філією або іншим відокремленим підрозділом подати до органу ліцензування відповідне повідомлення в письмовій формі. Орган ліцензування повинен внести відповідні зміни до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня з да­ти надходження такого повідомлення.

У разі, коли туроператор має намір провадити зазначений в ліцензії вид господарської діяльності після закінчення строку її дії, він повинен отримати нову ліцензію в порядку, встановленому Законом «Про ліцензування».

Нова ліцензія видається органом ліцензування не раніше ніж в останній робочий день дії попередньо виданої ліцензії.

Туроператор не може передавати ліцензію або її копію іншій юридичній чи фізичній особі для провадження туроператорської діяльності.

За видачу ліцензії справляється плата, розмір та порядок за­рахування якої до Державного бюджету України встановлю­ються Кабінетом Міністрів України.

2. Наявність у суб'єкта господарювання ліцензії на туроператорську діяльність надає йому виключне право на надання послуг з оформлення документів для виїзду за межі України.

3. В нашій державі приділяється велика увага підтриманню економічної конкуренції.

4. У ч. 4 ст. 17 встановлена заборона суб'єктам господарю­вання, які не мають ліцензії на туроператорську діяльність, використовувати в своїй назві слово «туроператор» і Крім того, відповідно до ст. ЗО ко­ментованого Закону, порушеннями законодавства в галузі туризму є здійснення туристичної діяльності без отримання від­повідного дозволу (ліцензії) або недодержання ліцензійних умов з надання туристичних послуг.

За певних обставин таку протиправну поведінку суб'єктів господарювання можна кваліфікувати за ст. 202 Кримінального кодексу України.

5. Частина 5 ст. 17 коментованого Закону спрямована на впо­рядкування реєстру суб'єктів туристичної діяльності.

Орган ліцензування формує і веде ліцензійний реєстр з пев­ного виду господарської діяльності.

До ліцензійного реєстру заносяться:

—відомості про суб'єкта господарювання — ліцензіата;

—відомості про орган ліцензування, який видав ліцензію;

—вид господарської діяльності згідно з виданою ліцензією;

—дата прийняття рішення про видачу ліцензії та номер рішення;

—серія та номер ліцензії;

—строк дії ліцензії;

—відомості про переоформлення ліцензії, видачу дубліката ліцензії, видачу копій ліцензії;

—підстави, дата і номер розпорядження про необхідність усунення порушень ліцензійних умов;

—підстави, дата і номер рішення про анулювання ліцензії;

— підстави, дата і номер рішення про визнання ліцензії недійсною.

Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування ве­де Єдиний ліцензійний реєстр, який містить відомості ліцен­зійних реєстрів та ідентифікаційні коди органів ліцензування.

Інформація, яка міститься в Єдиному ліцензійному реєстрі та ліцензійних реєстрах, є відкритою. За користування їх дани­ми справляється плата, яка зараховується до Державного бюд­жету України.

Порядок формування, ведення та користування ліцензійни­ми реєстрами, порядок надання відомостей з ліцензійних реєстрів до Єдиного ліцензійного реєстру визначається Кабіне­том Міністрів України.

Органи державної влади звільняються від плати за користу­вання даними Єдиного ліцензійного реєстру та ліцензійних реєстрів.

Державна система стандартизації у сфері туристичної діяльності спрямована на:

захист інтересів споживачів і держави з питань безпеки туризму, життя і здоров'я громадян, охорони майна та довкілля;

класифікацію туристичних ресурсів України, забезпе­чення їх охорони, встановлення гранично припустимих на­вантажень на об'єкти культурної спадщини та довкілля;

підвищення якості товарів, робіт, послуг відповідно до потреб споживачів;

забезпечення безпеки об'єктів туристичних відвідувань з урахуванням ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій;

взаємозамінність та сумісність товарів, робіт, послуг, їх уніфікацію;

Дата добавления: 2014-01-04