Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Критерії оцінювання фірм інформаційного бізнесу




 

В умовах ринку змінюються цілі, філософія і сутність інформаційної системи будь-якого суб’єкта господарювання — від низової ланки — підприємства, організації, установи до галузі, району, економіки країни загалом.

Комерційні фірми чи інші інформаційні структури (тобто державний та недержавний сектори інформаційної сфери) повинні враховувати переорієнтацію вищої та середньої ланок менеджменту з оперативного на стратегічне управління за умови збереження гнучкості у прийнятті рішень. Тільки так їм вдасться виконати вимоги ринкової орієнтації управління, що означає:

· орієнтацію стратегії на кінцевого користувача;

· партнерські відносини між користувачем та інформаційною фірмою;

· зосередження зусиль на критичних (основних) напрямах і найважливіших сферах використання інформаційних технологій з погляду кінцевого користувача;

· комплексна підтримка кінцевого користувача, яка включає забезпечення його комп’ютерної та інформаційної компетентності;

· посилення уваги до навчання як персоналу, так і кінцевого користувача.

Обов’язковим за прийняття стратегічного рішення щодо подальшої діяльності фірми є оцінювання її ефективності. Оцінка ефективності діяльності інформаційних структур завжди була і залишається однією з актуальних проблем, як в теоретичному, так і в практичному плані. Вона є надзвичайно багатоаспектною і потребує окремого розгляду. Тому обмежимося лише окремими її аспектами.

Один з використовуваних підходів стосується оцінки втрат, інформаційних перевантажень і надлишковості інформації.

Критерієм оцінки цих складових є коефіцієнт втрат інформації. Велика кількість інформації, яка стає доступною внаслідок застосування засобів обчислювальної та комунікаційної техніки, дуже часто спричинює виникнення ситуації, за якої користувач відчуває значні перевантаження. Саме вони багато в чому визначають ступінь обмеження споживання інформації.

Ідеальною є ситуація, за якої досягається рівновага між виробництвом інформації (IG) та її споживанням (IU). Тобто IG = IU.

Реально обсяг виробництва завжди перевищує споживання: IG > IU,

або обсяг споживаної інформації дорівнює обсягу створеної інформації за мінусом інформаційних втрат (W): IU = IG – W.

Обсяг інформаційних втрат залежить від великої кількості фак­торів, зокрема від обсягу створеної інформації, інформаційних перевантажень (IO) та інших змінних (Vr), що можна подати як функцію W = f (IG, IO, Vr).

Інформаційні перевантаження залежать від обмежених мож­ливостей людини щодо оброблення та сприйняття інформації, а також від соціальних обмежень у використанні інформації: від рівня освіти, грамотності взагалі і комп’ютерної зокрема, доступності засобів оброблення та передавання інформації, доступності засобів масової інформації, комунікаційної полі­тики тощо.

Для розрахунку коефіцієнта інформаційних втрат (Wr) можна використати формулу Wr =1–IU/IG.

Процес формування інформаційних ресурсів апріорі характеризується такими гіпотезами:

· якість створюваної інформації, Q підвищується повільніше, ніж збільшується її кількість: DQ/Dt < D IG/Dt;

· чим більше створюється інформації, тим вищим є рівень інформаційних втрат:

­ IG ® ­ Wr;

· чим нижча якість інформації, тим вищий рівень інформаційних втрат: ¯ Q ® ­ Wr.

Розглянемо ще декілька відомих підходів до оцінювання діяльності фірм інформаційного бізнесу.

Оцінка діяльності фірми ІБ споживачами і власниками акцій визначається наявністю п’яти особливих якостей, названих критеріями успіху. Один з них — загальний рівень культури фірми і персоналу — відіграє першорядну роль. За ним йдуть (у порядку убування значущості): якість продукції, компетентність вищого керівництва, стратегічне прогнозування можливості в сфері маркетингу та продажу.

ФАКТОРИ УСПІХУ ТА УСПІШНА ДІЯЛЬНІСТЬ В ОБЛАСТІ ІТ

Фактор успіху Обмежений зв’язок Слабкий зв’язок або відсутність його
Рівень культури персоналу Фінансовий стан Частота оновлення про­дукції
Якість продукції Пріоритети клієнтів Технологія — НДДКР
Компетентність вищого керівництва   Найменша вартість
Прогнозування стратегічних напрямів   Фізичне розміщення
Можливості в сфері маркетингу    

 

Крім наведених критеріїв, ніяких інших кількісних або якісних характеристик (наприклад, розмір фірми, поєднання сфер діяльності, географічне місцеположення, стадія розвитку, співвідношення між ринковою і балансовою вартістю тощо), які б слугували гарантією отримання місця в «першій десятці», не виявлено.

Заслуговує на увагу методологія оцінювання ступеня задоволення користувачів. Вона об’єднує оцінки за такими взаємопов’язаними критеріями:

· якістю — рівнем задоволення інформаційних потреб користувача;

· вигодами — підвищенням економічної ефективності загалом;

· витратами — вкладеннями у розвиток ІКТ.

Ступінь задоволення користувача може оцінюватись як за кож­ним видом надаваних послуг, так і за кожною виконуваною персоналом функціональною задачею тощо.

При цьому нормалізоване значення ступеня задоволення знаходитиметься в інтервалі [–1; +1] й інтерпретуватиметься з допомогою шкали для аналізу результатів (табл).

Цікавою є модель, з допомогою якої фірма зможе самостійно оцінити ефективність нової стратегії. Така модель може слугувати інструментом оцінювання альтернативних варіантів розв’яза­ння стратегічних задач інформаційної фірми.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 364; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.