Класифікація небезпечних і шкідливих речовин

Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин

Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин і зараженням навколишнього середовища виникають на підприємствах хімічної, нафтопереробної, целюлозно-паперової і харчової промисловості, водопровідних і очисних спорудах, а також при транспортуванні сильнодіючих отруйних речовин.

До найголовніших джерел хімічних аварій та катастроф можна віднести:
· викиди та витоки небезпечних хімічних речовин;
· загорання різних матеріалів, обладнання, будівельних конструкцій, яке супроводжується забрудненням навколишнього середовища;
· аварії на транспорті при перевезенні небезпечних хімічних речовин, вибухових та пожежонебезпечних вантажів.
Безпосередніми причинами цих аварій є: порушення правил безпеки й транспортування, недотримування техніки безпеки, вихід з ладу агрегатів, механізмів, трубопроводів, ушкодження ємностей тощо.
Наприклад, для виготовлення багатьох полімерів (поролон, пінопласт, поліуретан), які використовуються в різних галузях народного господарства, використовують фосген.

На сьогодні згідно з Міжнародним Реєстром у промисловості, сільському господарстві й у побуті використовують понад 7 млн хімічних сполук, які є небезпечними для людини. За характером дії на людину хімічні небезпечні й шкідливі речовини поділяють на токсичні, подразливі, сенсибілізувальні, канцерогенні, мутагенні та ті, що впливають на репродуктивну функцію.

До організму людини хімічні небезпечні речовини можуть потрапляти з їжею, водою, через органи дихання, шкіру та слизову оболонка. За даними закордонних дослідників, із загальної кількості шкідливих хімічних речовин, що проникають з навколишнього середовища в організм людини, залежно від умов проживання від 30 до 80 % надходить з їжею і водою.

Токсичні речовини – це такі хімічні речовини, які при вживанні у відносно невеликій кількості проявляють свій шкідливий вплив (отруєння) на людину. Вони можуть спричиняти ураження окремих систем і отруєння всього організму. До токсичних речовин належать токсичні метали – ртуть, свинець, кадмій, арсен, олово, цинк, мідь та інші, а також оксид вуглецю, ціанисті сполуки, бензол тощо.

Подразливі сполуки – хімічні речовини, що спричинюють подразнення й ураження слизових оболонок дихальних шляхів, очей, легенів, шкіри. До них належать хлор, аміак, сірководень, оксиди сірки, азоту, озон та ін.

Сенсибілізувальні хімічні речовини приводять організм до такого стану, при якому повторна дія речовин породжує більший ефект, ніж попередня. Ефект сенсибілізації пов'язаний з утворенням у крові та інших внутрішніх органах людини невластивих для організму білкових молекул, що ініціюють формування і виникнення антитіл. Повторна, навіть значно слабша, шкідлива дія породжує неадекватну відповідь у вигляді явища сенсибілізації (підвищення реактивної чутливості клітин і тканин). До сенсибілізаторів належать: берилій і його сполуки, карбонати нікелю, заліза, кобальту, ванадій, триетаноламін та ін. Ці речовини діють як алергени.

Канцерогенні речовини спричинюють отруєння, що призводить до злоякісних новоутворень. Це хром, нікель, азбест.

Мутагенні речовини призводять до порушення генетичного коду, змін спадкової інформації. До них належать ртуть, свинець, стирол, радіоактивні ізотопи.

Класи небезпеки хімічних речовин. Шкідливість хімічних речовин відносна. Людина створила багато з них свідомо, для своїх нагальних потреб, і шкідливість їх залежить переважно від кількості речовини, що надходить до організму.

За ступенем впливу на організм шкідливі речовини поділяють на чотири класи небезпеки:

I – надзвичайно небезпечні;

II – високонебезпечні;

III – помірно небезпечні;

IV – малонебезпечні.

Клас небезпеки шкідливих речовин встановлюють залежуно від норми і показників, наведених в таблиці.

Дата добавления: 2014-01-04