Ввідні зауваження

У досупутникову епоху розвитку геодезії її основні наукові задачі по визначенню фігури, розмірів і гравітаційного поля Землі вирішувалися класичними методами на основі тільки наземних астрономо-геодезичних і гравіметричних вимірювань. У вирішенні цих задач в той час існували значні труднощі, пов'язані передусім з тим, що астрономо-геодезичні роботи виконувалися тільки в межах материків. Крім того, астрономо-геодезичні роботи в кожній країні виконувалися в своїй системі координат, тобто. без необхідного геодезичного зв'язку між ними. Хоч гравіметричні роботи могли виконуватися і на морях, все ж гравіметричні вивчення світового океану розвивалося повільно і не задовольняло вимогам вирішення основних наукових задач геодезії.

З початком епохи вивчення космічного простору за допомогою штучних супутників Землі і далеких космічних апаратів з'явилися нові можливості вирішення наукових і практичних задач геодезії в новій постановці. Разом з тим самі задачі вивчення космічного простору зажадали більш точних даних про фігуру, розмірах і гравітаційному полі Землі. Всі ці складні і взаємопов'язані задачі внесли корінні зміни в теорії і методи геодезії і породили її нову галузь, що отримала назву супутникової геодезії.

В теперішній час теорії і методи власне супутникової геодезії отримали широкий розвиток і дозволили розширити і поглибити наші знання про фігуру, розміри і гравітаційне поле Землі. Вони дали також можливість встановити досить точну і єдину для всієї Землі геоцентричну систему координат, яка загалом задовольняє сучасним вимогам вивчення космічного простору. Однак можна передбачувати, що дослідження по вивченню космічного простору отримають подальший розвиток і поставлять перед геодезичною наукою нові вимоги і задачі. Разом з тим в самій геодезії, як одній з наук про Землю, виникнуть свої нові наукові і практичні задачі.

Зазначимо, що подальші можливості розвитку традиційного методу, крім спільного використання супутникових і наземних гравіметричних вимірювань, пов'язані, по-перше, з підвищенням точності самих спостережень і передусім з використанням лазерних віддалемірів, і, по-друге, із запуском і спостереженням таких супутників, рух яких буде вільним від основних збуджень негравітаційного характеру.

У розділі 7.2 цього розділу опишемо геодезичні можливості геометричних супутникових методів, опираючись на вже завершені або роботи, що проводяться, і розглянемо шляхи подальшого розвитку цих методів.

Більш детально в у розділі 7.3 зупинимося на принципово нових методах, що входять в супутникову геодезію разом з розвитком і використанням нових засобів, методів і навіть об'єктів спостережень і що мають великі перспективи. Ці методи, а також деякі методичні питання, пов'язані з перспективами розвитку супутникової геодезії, описані в оглядових роботах Л. П. Пеллінена.

Дата добавления: 2014-01-04