ТЕМА 16. Походження і еволюція ссавців

Предками ссавців очевидно були пермські звірозубі плазуни (Theriodontia). Вони з одного боку мали ряд примітивних ознак (хребці, невелика порожнина черепної коробки і т.д.), а з другого боку вони мали риси подібності з ссавцями (зуби сиділи в окремих лунках, були диференційовані, було тверде піднебіння). У деяких лопатка мала акроміальний відросток, до якого прикріплювалась ключиця, коракоїд був зменшений. З представників цієї групи відома іностранцевія (3м довжини) з найдена на Пвн Двині і Ц иногнат (2м довжини) тріасові відклади Пвд. Африки. Але не ці представники були тріасовими представниками ссавців. Такими могли бути погано вивчені пермоцінодон з перських відкладів Пвн. Двини, або іктідозоври з тріасових відкладів Пвд. Африки. Це були дрібні тварини (розміри крису) в яких не було рис спеціалізації які б відводили вбік інших звірозубих від ссавців.

Ссавці появились, очевидно, в тріасі, але про ранні групи є лише деякі матеріали і часто не дуже достовірні.

У відкладах верхнього тріасу знайдені своєрідні багатогорбкові (Multituberculata). Це була спеціалізована група тварин з дуже сильно розвинутими різцями. Вони представляли сильно спеціалізованих тварин рослиноїдних і їх не можна вважати предками інших груп ссавців. Можна лише допустити, що ранні їх форми дали початок однопрохідним. Але прямих даних по цьому нема.

Більш близькі до предків сучасних ссавців появилися на землі в середині юрського періоду, це такзвані тригорбкові (Trituberculata). У них зуби менш спеціалізовані, це були маленькі звіри, які живились дрібними тваринками, яйцями рептилій. Біологічно вони були близькими до наземних і деревних комахоїдних. Головний мозок у них був малий, але більший ніж у звірозубих рептилій. Основна група пантотерій була вихідною для сумчастих і плацентарних.

Сумчасті появились в крейдяний період, їх ранні знахідки відомі у нижньокрейдяних відкладах Пвн. Америки, отже батьківщиною сумчастих слід вважати Пвн. півкулю, де вони були широко поширені в третинний період. Але до кінця цього часу вони були витіснені в плацентарними і зараз збереглись лише в Австралії, Гвінеї, Гасманії, Півд. Америці і 1 вид в Півн. Америці.

Найбільш стародавня група сумчастих - багаторізцеві, дворізцеві більш пізна група, які виникли в Австралії від багаторізцевих. Австралія очевидно, відокремилась як материк ще тоді до того часу поки сюди не могли проникнути плацентарні і сумчасті тут створили різноманітність форм.

В Півд. Америці сумчасті були численними до середини третинного періоду, коли там не було плацентарних, але після міоцена вони були майже повністю з ПІВД. Америки витіснені плацентарними. Збереглись лише деякі спеціалізовані види.

Плацентарні ссавці виникли також в крейді від пантотерій (тригорбкових) і являють самостійну гілку звірів.

Як показали дослідження В.О. Ковалевського в цей період вони вже еволюціонували в різних напрямках.

Найдавнішою групою плацентарних є комахоїдні. Вони знайдені у верхній крейді Монголії. Вони дали початок більшості основних груп плацентарних. Деревні комахоїди – рукокрилі. Ті, які пристосувалися до хижацтва на початку третинного періоду дали початок примітивним хижакам – креодонтам. Але скоро креодонти були витіснені більш спеціалізованими хижими (Carnivora). В кінці еоцену від хижих відділились ластоногі (Pinnipedia).

Від креодонтів походять і стародавні копитні (величиною з собаку). Вони проіснували недовго і на початку еоцену від них виникли дві самостійні гілки: ряд непарнокопитних (Perіssodactyla) і ряд парнокопитних (Artiodactyla). В еоцені виникають хоботні (Proboscidae). Отже копитні за походженням дуже різноманітні.

Безпосередньо від комахоїдних на початку третинного періоду виникли ряди Неповнозубі (Edentata), гризуни, примати.

Виконні мавпи відомі з палеоцену. Деревні форми мавп олігоцену дали початок гібонам і формам, які близькі до антропоїдів із міоцену Індії. В четвертинних відкладах Пвд.Африки знайдені австралопітекус і вищі людиноподібні мавпи – плезіантропус і парантропус. Ці мавпи стоять близько до людини і нема сумніву, що від якогось виду людиноподібних мавп, які близькі до парантропусу і плезіантропусу пішла людина.

Але цей перехід складає великий стрибок в еволюцію, який викликаний не природними причинами, а суспільними факторами.

Отже, слід зазначити, що клас ссавців має поліфілетичне походження, тобто окремі його гілки виникли від різних груп звіроподібних плазунів.

Дата добавления: 2014-01-05