Основные этапы и направления развития экономической мысли

Важнейшие экономические учения (школы)

Основные этапы и направления развития экономической мысли

Заняття Навчальне

n Знайомство з тлом(чорне.біле,жовте,блакитне,зелене,рожеве);

n Назви предметів(тарелі,мальовки,підноси,вази);

n Розглядання композицій візерунків(бігунець,букет)

n Розглядання таблиць елементів(зернятко,горішок,квітка-цибулинка,гроно калини)

n Розглядання 2-3 зразків вихователя

n Поетапний показ елементів,прийомів;

n Малювання елементів в техніці розпису(вправи на аркуші паперу)

n Нагадування про розпис(художнє слово);

n Враження дітей;

Музичний супровід.

3 заняття(Навчальне)

n Знайомство з тлом(чорне.біле,жовте,блакитне,зелене,рожеве);

n Назви предметів(тарелі,мальовки,підноси,вази);

n Розглядання композицій візерунків(бігунець,букет)

n Розглядання таблиць елементів(зернятко,горішок,квітка-цибулинка,гроно калини)

n Розглядання 2-3 зразків вихователя

n Поетапний показ елементів,прийомів;

n Малювання елементів в техніці розпису(вправи на аркуші паперу)

n Нагадування про розпис(художнє слово);

n Враження дітей;

Музичний супровід.

4 заняття,,Веселий ярмарок”

n Розглядання і знайомство з творами(свищики,шкатулки);

n Зразки вихователя(на силуетах іграшок,формах шкатулок);

n Розглядання розміщення візерунку;

n Поетапне малювання візерунків на силуетах(за вибором)

n Внесення елементів творчості дітей;

n Самостійний підбір кольорів,штампів з картоплі,цибулі;

n Художнє слово;

Музичний супровід;

Питання для обговорення:

1. Що це означає - виражальні засоби мистецтва.

2. Які завдання з ознайомлення з ДПМ викладені в Базовій програмі розвитку.

3.Назвіть традиційні форми навчання і роботи з ДПМ.

4. Назвіть структурні компоненти декоративного малювання.

5. Вимоги до використання наочності

6. Назвіть етапи обстеження виробу ДПМ

7.Яке значення мають мистецтвознавчі бесіди?

8. Поясніть метод «занурення».

9.Як правильно записати план художньо-дидактичної гри. Наведіть приклади таких ігор.

10 Наведіть приклади практичних та ігрових методів та прийомів.

11. Назвіть етапи (систему занять) ознайомлення з декоративно- прикладним мистецтвом дітей дошкільного віку.

До появления экономической науки была лишь экономическая мысль. Мысль, в отличие от науки, это не система знаний. В развитие любой науки существует донаучный период – период накопления знаний.

Экономические знания формировались в течение длительного времени и впервые экономические знания появились при рабовладельческом строе в XXII веке до н.э.

Первым письменным источником таких знаний являются «Поучения гераклеопольского царя своему сыну Мерикара». Главный смысл этих поучения – не допустить развития товарно-денежных отношений. В эту эпоху за это выступали практически все власть предержащие – против торговли, товарообмена, частной собственности, они стремились сохранить натуральное хозяйство. Т.к. боялись, что при их развитии и появлении частной собственности человек становится независимым, что устраняет власть государственных деятелей над обществом, децентрализует государство.

Вторым письменным источником экономических знаний был кодекс царя Хаммурапи (XVIII в. до н.э.), главная идея его состоит также в как можно большей степени ограничить развитие товарно-денежных отношений, путём ограничения ставок по кредитам (для ослабления власти ростовщиков) и т.д.

Экономические знания активно накапливались в Греции. Известны работы Ксенофонта «Домострой» (руководство по управлению домашним хозяйством эпохи рабовладения), Платона, которого называют первым социалистом, «Государство» и «Законы». В первой работе Платоном сформулированы принципы идеального государственного устройства, во второй – идеи создания государства, более близкого к реальной действительности.

Он считал, что справедливое общество должно состоять из четырёх различных классов: 1) правителей (философы), 2) воинов, 3) свободных крестьян и ремесленников, 4) рабов. Правители и воины, по мысли Платона, не должны иметь частной собственности, чтобы ничто не отвлекало их от ежедневных забот об общественном благе. Напротив, крестьяне и ремесленники могут быть частными собственниками, так как это побуждает их лучше трудиться.

Однако в работе «Законы» философ уже допускает её наличие, но она должна распределятся путём жеребьёвки и разрыв между бедными и богатыми не должен превышать 4-х кратного размера.

Но наибольшим «ботаном» в исследовании экономических знаний был Аристотель. Он наиболее продвинулся в познании теории обмена, его эффективности, писал, что обмена не может быть без равенства, а равенства без соразмерности.

Рассматривая вопросы общественного богатства, всю сферу хозяйственной жизни он делил на:

Дата добавления: 2014-01-05