Порядок роботи командира роти щодо організації наступу

Отримавши бойове завдання на перехід у наступ, командир роти:

– з’ясовує завдання;

– визначає заходи, які потрібно проводити негайно для швидкої підготовки підрозділів до виконання бойового завдання;

– проводить розрахунок часу;

– віддає вказівки щодо підготовки до виконання бойового завдання, про час і порядок роботи на місцевості;

– оцінює обстановку;

– приймає рішення і доповідає його старшому командиру;

– проводить рекогносцировку, в ході якої уточнює своє рішення і віддає бойовий наказ;

– організує взаємодію;

– віддає вказівки по захисту від ЗМУ, ВТЗ;

– організує всебічне забезпечення бою і управління;

– віддає вказівки на проведення виховної роботи;

– доповідає старшому командиру про готовність до наступу.

Під час з’ясування отриманого завдання командир роти повинен зрозуміти: мету майбутніх дій, замисел старшого командира (особливо способи розгрому противника), завдання, місце в бойовому порядку та роль роти у бою, завдання сусідів і порядок організації взаємодії з ними, а також час готовності до виконання завдання.

На основі з’ясування отриманого завдання, командир визначає заходи, які необхідно провести негайно для найшвидшої підготовки роти до виконання отриманого завдання:

- заходи, пов'язані з підготовкою особового складу, техніки, поповненням запасів матеріальних засобів, бойовою технікою, озброєнням і особовим складом, евакуацією хворих і поранених, захистом особового складу від зброї масового ураження тощо;

- заходи щодо організації розвідки, підготовки даних для прийняття рішення, час і порядок роботи на місцевості тощо.

Вихідними даними для розрахунку часу на організацію бою є:

- час отримання завдання та готовність роти до її виконання;

- час доповіді рішення старшому командиру;

- терміни участі командира у заходах, які проводяться старшим командиром щодо організації бою на місцевості, час сходу і заходу сонця.

Після розрахунку часу він віддає вказівки заступникам, командирам підрозділів щодо орієнтування про майбутні дії, організації розвідки, час рекогносцировки й порядок роботи на місцевості та про підготовку даних, необхідних для прийняття рішення.

Оцінка обстановки включає: оцінку противника, своїх підрозділів, сусідів, місцевості, стану погоди, пори року, та інших факторів, які впливають на виконання бойового завдання.

Під час оцінки противника командир вивчає: дані про склад, положення, стан, ступінь захищеності, систему вогню та загороджень, сильні та вразливі сторони противника та можливий характер його дій.

Під час оцінки своїх підрозділів - дані про склад, положення, стан, можливості, захищеність і забезпеченість своїх підрозділів.

Під час оцінки сусідів - дані про склад, положення і характер дій сусідів та умови взаємодії з ними.

Під час оцінки місцевості - дані про характер рельєфу, захисних і маскуючих властивостей місцевості та її вплив на дії підрозділів, а також найбільш можливі напрямки дій літаків і вертольотів противника.

Також командир вивчає радіаційну, хімічну та біологічну обстановку. Крім того, враховуються стан погоди, час доби та їх вплив на підготовку та ведення наступу. По кожному елементу обстановки робляться висновки в інтересах прийняття рішення і визначення завдань підрозділам.

Крім того, проводяться розрахунки розподілу сил та засобів, часу висування на рубежі розгортання, проходження рубежів (пунктів), зайняття районів та інші.

У результаті з'ясування завдання та оцінки обстановки КР приймає рішення, у якому визначає:

- задум бою;

- бойові завдання підрозділам;

- основні питання взаємодії;

- організацію управління.

Основу рішення становить задум бою, у якому визначаються:

- напрямок зосередження основних зусиль;

- способи розгрому противника (якого противника, де, в якій послідовності і як розгромити з указанням порядку його ураження вогнем танків, бойових машин піхоти, інших штатних і приданих засобів, заходів щодо обману, а також порядок дій підрозділів);

- бойовий порядок роти.

Крім того, залежно від умов переходу в наступ командир роти визначає (якщо вони не вказані старшим командиром) вихідні і очікувальні райони (позиції), вихідний рубіж, рубежі розгортання, рубіж переходу в атаку і маршрути висування.

У бойовому наказі на наступ командир роти вказує:

у першому пункті - стислі висновки з оцінки противника;

у другому пункті - об'єкти та цілі, які уражаються засобами старшого командира на напрямку дій, а також завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними;

у третьому пункті - бойове завдання роти та задум бою, а при наступі з ходу, крім того, маршрут висування роти, рубіж (пункт) розгортання в ротні і взводні колони, рубіж спішування і рубіж переходу в атаку;

у четвертому пункті - після слова "наказую" ставляться бойові завдання: механізованим взводам; мінометній (артилерійській) батареї та іншим вогневим засобам, у тому числі приданим; вогневим засобам, які виділені для стрільби прямою наводкою; іншим підрозділам посилення;

у п'ятому пункті - витрата ракет і боєприпасів на виконання завдання;

у шостому пункті - час готовностідо виконання завдання;

у сьомому пункті - місце командно-спостережного пункту, а також на кого з командирів взводів покладається управління ротою при виході з ладу командно-спостережного пункту роти;

у восьмому пункті – об’єкти, позначені знаками червоного хреста і півмісяця, цивільної оборони; культурні цінності, устаткування, споруди, які не мають небезпечних сил; порядок супроводження військовополонених на пункти їх збору, вказані старшим начальником.

Під час постановки завдань командир роти у четвертому пункті бойового наказу вказує:

- механізованим (танковим) взводам — засоби посилення, об’єкт атаки і напрямок продовження наступу, вихідну позицію і час їх зайняття (при наступі з ходу - час проходження рубежів (пунктів);

- приданій мінометній (артилерійській) батареї — вогневі завдання, час і порядок їхнього виконання, район вогневих позицій і порядок переміщення;

- приданим вогневим засобам — цілі для ураження під час атаки переднього краю оборони противника, місце в бойовому порядку і порядок переміщення.

- вогневим засобам, виділеним для стрільби прямою наводкою, — цілі для ураження в період вогневої підготовки атаки і з початком атаки, вогневі позиції та час їхнього зайняття, дії після виконання завдання;

- приданому зенітному підрозділу — в яких напрямках вести розвідку повітряного противника і які підрозділи прикрити від ударів з повітря у вихідному районі, під час висування, розгортання, атаки переднього краю оборони противника і наступу в глибині, місце в колоні під час висування і в бойовому порядку роти, порядок переміщення, час і ступені готовності.

Дата добавления: 2014-01-05