Бокові двері

Кузов

Додаткове обладнання автомобіля

Автомобілів мають спеціальний

Каркасні кузови легкових автомобілів мають спеціальний каркас, до якого прикріплені деталі основи і тонкостінних профілів, які утворюють зварну жорстку просторову конструкцію, підсилену облицювальними панелями.

В безкаркасного кузова, який звичайно використовується в сучасних легкових автомобілях масового виробництва, достатню жорсткість забезпечують з’єднанням панелей облицювання, в які вмонтовано стальну арматуру з тонкостінних профілів. Комфортабельні легкові автомобілі з двигунами великої потужності звичайно мають рамну конструкцію.

Для водія автомобіля велике значення має добрий огляд дороги. Щоб його покращити, застосовують гнуті панорамні передні і задні стекла. Доброму огляду дороги в безпосередній близькості від автомобіля сприяє низько опущений капот двигуна.

Для захисту пасажирів і водія від дії пилу, вітру, низьких і високих температур кузов повинен бути герметичним. З цією метою застосовують спеціальну ізоляцію. На днище кузова наносять антикорозійне покриття.

Звичайно сидіння в чотиридверному кузові легкового автомобіля бувають розміщені в два ряди – роздільні сидіння переднього ряду і суцільне заднього ряду.

Обладнання і механізми, які знаходиться в кузові (додаткове обладнання), поділяють за призначенням на наступні групи:

· механізми, які забезпечують роботу вузлів кузова – замки і завіси дверей, капота, багажника, склопідйомники, а також механізми для регулювання положення сидінь тощо;

· обладнання для підвищення зручності використання автомобіля – радіоприймач, опалювач, вентиляційний пристрій тощо;

· пристрої для полегшення керування автомобілем і підвищення безпеки його руху – дзеркала, протисонячні козирки, склоочисники вітрового скла тощо;

Конструктивні особливості кузова і додаткового обладнання автомобіля ЗАЗ – 1102 “ Таврія”

Кузов автомобіля ЗАЗ – 1102 “ Таврія ” закритий, 3 – дверний, суцільнометалевий, зварний, несучої конструкції. У зв’язку з відсутністю в автомобіля звичайної рами кузов за конструкцією виконаний несучим. До нього безпосередньо прикріплені двигун і агрегати шасі. Всі навантаження, які передаються на кузов при русі автомобіля, сприймаються всіма панелями кузова, крім дверей і капота передка.

Корпус кузова є конструкцією, яка облицьована деталями, звареними як одне ціле з декількох великих вузлів – елементів складальних одиниць. Всі нероз’ємні з’єднання деталей кузова зварені і виконані при допомозі контактного (точкового) електрозварювання. В окремих місцях з’єднання підсилені газовим і електричним зварюванням.

В передній частині розташований моторний відсік, який утворений з двох поздовжніх лонжеронів коробчастого перерізу і двох поперечних брусів – заднього і переднього. Лонжерони в задній частині приварені до щитка передка, а в передній – до нижнього бруса. З боків до лонжеронів приварені бризковики передніх крил. До заднього і нижнього брусів болтами кріпиться опора силового агрегату – балка. Закривається моторний відсік капотом, який утримується двома петлями в передній частині і замком капота в задній частині. За спинкою заднього сидіння розміщене багажне відділення об’ємом 0,24 м ³ . Багажник відділений від салону спинкою заднього сидіння і мягкою поличкою. Поличка з’єднана в передній частині з спинкою заднього сидіння, а в задній частині утримується защібками. Доступ до багажного відділення здійснюється через двері задка. У верхній частині двері утримуються двома петлями, а в нижній - замком. У відкритому положенні двері утримуються телескопічними упорами.

Сидіння розміщені в два ряди. Передні сидіння роздільні, пересувні, нахиляються і можуть бути закріплені в різних положеннях в залежності від зросту водія і пасажира. Заднє сидіння нерухоме, подушка і спинка суцільні і розкладаються для збільшення багажного відділення. Кузов обладнаний мягкою панеллю приладів з попільничкою і ящиком для дрібних речей, попільничками на обшивках боковини, протисонячними козирками, зовнішнім і внутрішнім дзеркалами заднього огляду, склоочисником і склоомивачем вітрового скла і скла дверей задка, пасами безпеки передніх і задніх сидінь і фартухами задніх коліс.

Бокові двері (рис. 20. 3.) двохпанельні, штамповані, з листової сталі.

Рис. 20. 3. Бокові двері і арматура дверей (без склопідйомника):

1 – скоба кріплення вимикача; 2 – вимикач замка; 3 – ущільнювач; 4 – зовнішня ручка дверей; 5 – втулка; 6 – тяга зовнішньої ручки; 7 – розетка; 8 – кнопка; 9 – шайба розетки; 10 – тяга кнопки; 11 – скоба кріплення тяги; 12 – фіксатор; 13 – шайба; 14 – пластина кріплення фіксатора; 15 – двері праві; 16 – ущільнювач дверей; 17 – замок правих дверей; 18 – прокладка; 19 – заглушка; 20 – пружина; 21, 22 – фіксатори; 23 - пластина кріплення завіса; 24 – тримач; 25 – тяга приводу внутрішньої ручки; 26 – облицювання;

27 – внутрішня ручка; 28 – спеціальна гайка

В передній торцевій частині дверей є отвори для виходу повітря при русі автомобіля, а в нижній виготовлені спеціальні щілини для стікання води, яка попадає всередину дверей через нещільності ущільнювачів скла. Всередині дверей монтуються дверний замок, склопідйомник, напрямні жолобки для опускного скла і ущільнювачі опускного скла.

Двері навішені на двох завісах, приварених до дверей і з кріпленням до стійок кузова гайками. Відкривання дверей обмежується виступом на привареному завісі, а в повністю відкритому положенні двері утримуються обмежувачем, який складається з фіксатора і пружини з листової сталі.

В закритому положенні двері утримуються штировим фіксатором і вилчастим роторним замком. Штировий фіксатор вгвинчується в пластину на стояку дверей, а замок трьома болтами кріпиться на панелі дверей. Замок і фіксатор дверей має пристрій, який запобігає самовідкриванню дверей при аваріях. Для зручності встановлення всередині дверей склопідйомника, замка і ручки внутрішня панель дверей має монтажні вікна. До внутрішньої панелі кріпиться обшивка, внутрішня ручка і підлокітник.

Склопідйомник

Для опускання дверного скла на автомобілі застосовуються склопідйомники важільного типу з зубчастою передачею (рис. 20. 4.).

Рис. 20. 4. Склопідйомник, скло дверей і ущільнювачі правих бокових дверей:

1 – скло дверей; 2 – прокладка скла; 3 – обойма скла; 4 – лівий ущільнювач вікна;

5 – правий стояк скла; 6 – ущільнювач; 7 – ведена шестерня; 8 – ручка; 9 – гальмівна пружина; 10 – вал гальмівного механізму в зборі; 11 – корпус; 12 – зубчастий сектор з нижнім важелем; 13 – кронштейн; 14 – пружина противаги; 15 – стопорна пружина;

16 – верхній важіль; 17 – куліса роликів; 18 – лівий стояк скла; 19 – правий ущільнювач вікна; 20 – верхній ущільнювач скла;

А – відштампований язичок

Важелі з’єднані з кулісою і працюють за принципом пантографа. Склопідйомник складається з кронштейна - основи, куліси роликів, важеля верхнього, важеля нижнього з привареним до нього зубчастим сектором, механізму скло підйомника, шестерні гальмівного механізму, пружини гальмівного механізму і пружини противаги.

Кронштейном – основою склопідйомник кріпиться до внутрішньої панелі дверей чотирма гайками. Куліса роликів шарнірно з’єднана з обоймою дверного скла при допомозі осей з пластмасовими шайбами, які введені в пази обойми. Верхній важіль і нижній важіль з сектором шарнірно з’єднані з кронштейном склопідйомника. На осі нижнього важеля розміщена пружина противаги, яка фіксується одним кінцем на кронштейні, а іншим – на осі важеля. Пружина противаги служить для зменшення зусилля при переміщенні скла вверх.

На кронштейні заклепками кріпиться корпус з механізмом

склопідйомника, в якому розміщена шестерня ведуча, пружина гальмівна і валик гальмівного механізму в зборі. Ведуча шестерня знаходиться в зачепленні з сектором. На валику гальмівного механізму встановлене пружинне гальмо, яке попереджує опускання скла.

Привод склопідйомника здійснюється ручкою, яка з’єднана з валиком, дальше через гальмівну пружину, ведучу шестерню, сектор і важелі, на кулісу з обоймою і склом.

Замок бокових дверей

Дверний замок (рис. 20. 5.) складається з корпуса 15 і кришки 9. Під кришкою встановлені пластмасові накладка і буфер, вилчастий ротор 10 і валик запирання. На зовнішній стороні корпуса на осях розміщені важелі: виключення замка 20, запирання (двохплечий) замка 21, приводу внутрішньої ручки замка 16; а також пружини і проміжні важелі. Через систему важелів двері можна заперти ззовні, заперти кнопкою з салону, відкрити ззовні чи з салону ручками.

Рис. 20. 5. Замок правих бокових дверей і його приводи:

1 – зовнішня ручка; 2 – основа ручки; 3 – важіль ручки; 4 – пружина; 5 – вимикач замка;

6 – кнопка; 7 – розетка; 8 – тяга кнопки; 9 – кришка замка; 10 – вилчастий ротор;

11 – шайба фіксатора замка; 12 – панель кузова; 13 – пластина фіксатора; 14 – фіксатор замка; 15 – корпус замка; 16 – важіль приводу внутрішньої ручки; 17 – тяга внутрішньої ручки; 18 – внутрішня ручка; 19 – пружина важеля запирання замка; 20 – важіль привода зовнішньої ручки; 21 – двохплечий важіль включення замка; 22 – тяга зовнішньої ручки; 23 – тяга включення замка

При відкриванні дверей штировий фіксатор 14 діє на ротор замка 10. Ротор повертається і під дією вилки на вусик валика запирання повертає його. Дія стяжної пружини 19 повертає валик запирання у вихідне положення. При такому положенні вилчастий ротор впирається у вусик валика запирання і забезпечує попереднє чи повне закривання дверей. Попереднє чи повне запирання дверей залежить від глибини переміщення фіксатора в гнізді замка. Попереднє закривання дверей дозволяє уникнути самовільного відкривання дверей при короткочасній зупинці чи стоянці автомобіля в гаражі.

При повному закриванні дверей штировий фіксатор 14 переміщається до упору в пластмасовий буфер в замку і щільно підтискається вилчастим ротором 10 до пластмасової накладки, надійно утримуючи двері в пройомі.

На зовнішній панелі дверей двома болтами кріпиться зовнішня ручка 1 з підпружиненим важелем 3, який з’єднаний тягою 22 з важелем на замку 20.

Для відкривання ззовні незакритих дверей треба перемістити ручку дверей 1 вверх. Вона через важіль на ручці, тягу, важіль привода на замку і через проміжний важіль виведе ротор із зачеплення. Двері під дією пружності ущільнювачів відкриються. На зовнішній панелі дверей через ущільнювальну прокладку встановлений циліндричний вимикач замка 5, який фіксується з внутрішньої сторони пружинною скобою.

Для запобігання доступу в салон автомобіля ззовні передбачене блокування замка ключем. При повністю закритих дверях і повороті ключа поводок на вимикачі 5 переміщає вверх тягу 23, яка, в свою чергу, переміщуючи на замку двохплечий важіль 21, блокує дію зовнішньої ручки 1. Розблокування замка (відкривання) проводиться поворотом ключа в зворотну сторону. Можливе закривання дверей також і з салону. Для цього треба натиснути на кнопку 6, яка, переміщуючи тягу 8 вниз, поверне двохплечий важіль 21 на замку і заблокує його. Розблокування замка виконується підніманням кнопки вверх.

Відкривання незакритих дверей з салону здійснюється внутрішньою ручкою 18. При повороті внутрішньої ручки на себе тяга ручки 17 діє на важіль замка 16, який через другий важіль виводить ротор 10 із зачеплення. Двері під дією пружності ущільнювачів відривається.

Дата добавления: 2014-01-05