Історичні аспекти становлення та розвитку аудиту в світі

Тема 1. Сутність аудиту, його мета і завдання

1.1 Основні терміни та поняття

Аудиторська діяльність - підприємницька діяльність, яка вклю­чає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудитор­ських послуг.

Аудит - перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фі­нансової звітності суб'єкта господарювання зметою висловлення неза­лежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгал­терського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів го­сподарювання) згідно із вимогами користувачів.

Завдання з надання впевненості — це завдання, виконуючи які, практик висловлює висновок, призначений підвищити ступінь довіри майбутніх користувачів, які не є відповідальною стороною, щодо ре­зультатів оцінки або порівняння предмету завдання з відповідними критеріями.

Критерії — це контрольні показники, що використовуються для оцінки або вимірювання предмету, включно з показниками, там де це прийнятно, подання та розкриття.

Обґрунтований рівень впевненості — цеконцепція, що стосуєть­ся отримання доказів, що є необхідними для того, щоб практик міг зробити висновок відносно інформації з предмету завдання, взятої в цілому.

Інформація з предмету завдання - це результат оцінки або вимі­рів предмету завдання.

Завдання з підтвердження - це завдання з надання впевненості, які передбачають, що оцінка або вимірювання предмету завдання ви­конуються відповідальною стороною, а інформація з предмету завдан­ня надається у вигляді твердження відповідальної сторони, яку й нада­ється користувачам.

Відповідальна сторона — це особа (особи), що: а) при завданні з надання безпосереднього висновку є відповідальною за предмет за­вдання; або б) при завданні з підтвердження є відповідальною за інформацію з предмету (підтвердження) та може бути відповідальною за предмет.

Користувач - особа, особи або клас осіб, для яких аудитор готує висновок з завдання з надання впевненості.

Зовнішній аудит - це аудит, який визначається як завдання з на­дання обґрунтованої впевненості стосовно повного комплекту фінан­сових звітів.

Операційний аудит — це вид внутрішнього аудиту, який дослі­джує дії об'єкта щодо ефективності й продуктивності і може оцінити будь-які дії на будь-якому рівні в межах підприємства.

1.2 Теоретичні питання

Історія виникнення аудиту пов'язана з розвитком суспільних від­носин, які сформували потребу у незалежному економічному контролі.

Примітивні форми економічного контролю існували як за первіс­нообщинного, так і рабовласницького та феодального ладу. Головним його завданням було контролювати казенні кошти та майно.

На ранніх етапах формування держави і розвитку товарно-грошових відносин власники майна, грошей (активів) не займаються їх прямим управлінням. Для цього використовуються спеціально наймані особи, які наділені певними повноваженнями. Таким чином, власнику потрібен спеціальний контроль за діяльністю осіб, які займались управлінням майна. Найпоширеніша форма контролю - це ведення об­ліку майна та реєстрація операцій надходження та витрачання коштів, що в подальшому відображалось у спеціально складених звітах.

Слово АUDI в перекладі з латинської означає слухати, тому про­цес перевірки звітів, які потім заслуховувались власниками і отримав назву аудит. Саме такі обставини і стали об'єктивною основою виник­нення особового виду діяльності в суспільстві як аудит. В основі фор­мування капіталістичних відносин, як відомо, були перетворення у фо­рмі власності на засоби виробництва. Такі перетворення мали наслід­ком виникнення акціонерного капіталу, а отже і розширення кола заці­кавлених в достовірній фінансовій інформації осіб.

Спеціалістів із аудиту у різних країнах називають по - різному: у США - громадськими бухгалтерами; в Англії - ревізорами або прися­жними бухгалтерами; у ФРН - контролерами господарства, контроле­рами книг; у країнах СНД - аудиторами, економістами з обліку й ауди­ту. Незважаючи на різне найменування фахівців із аудиту, всі вони ви­конують одні й ті ж самі функції.

Відокремлення власників від безпосереднього управління власністю стало важливою передумовою розвитку аудиту і створення інститу­тів професійних бухгалтерів та аудиторів.

Глобальний характер сучасного бізнесу, збільшення кількості су­б'єктів підприємництва й ускладнення їхніх організаційних структур приводить до посилення ролі стратегічного менеджменту, спрямовано­го насамперед на вибір оптимального шляху підприємства на основі аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища. Потреба в послугах аудиторських фірм виникла через ряд об'єктивних умов:

- можливість подання необ'єктивної інформації адміністрацією у випадку існування конфлікту між нею та користувачами поданої інфо­рмації (власниками, інвесторами, кредиторами);

- залежність наслідків прийнятих рішень від якості наявної інфо­рмації;

- необхідність спеціальних знань для перевірки інформації;

- часткова відсутність у користувачів інформації доступу для оці­нки її якості.

Для сучасного аудиту, як професійної діяльності, притаманна така характерна риса як прийняття відповідальності перед громадськістю. Саме ця риса визначає основну мету аудиторської діяльності це — задо­волення чотирьох основних потреб, які очікує реалізувати громадсь­кість: довіра, професіоналізм, якість послуг, конфіденційність.

Дата добавления: 2014-01-05