Методи використання слова

Словесні методи допомагають цілеспрямовано спостерігати, точніше сприймати вправу, активізують мислення дитини, сприяючи осмисленню рухових дій, допомагаючи утворенню більш повних і точних уявлень про рух. Відомо, що часові зв’язки встановлюються в корі головного мозку швидше і міцніше, коли м’язово-руховий подразник поєднується з мовно-руховим. Завдяки такому поєднанню в подальшому легко вдається оживити слід зорового уявлення образу руху оживленням сліду словесного позначення (назва вправи викликає чітке уявлення про неї). І навпаки, при спостережені за виконанням фізичних вправ оживляється слід словесного подразнення. Отже словесні позначення можуть бути такими ж подразниками як і фізичні вправи

При формуванні рухових навичок і вмінь у дітей молодшого шкільного віку використовуються такі словесні методи:

Назва вправи. Багато фізичних вправ, мають умовні назви, які певною мірою відображають характер руху, наприклад “розтягування резини”, “накачування насосом”, “паровоз”, “поїзд”, “літаки” і ін. Вчитель показує і пояснює вправу одночасно вказує на що схожа дана вправа. Такі назви скорочують час коли потрібно нагадати про вправу і як вона виконується.

Опис – це докладний і послідовний виклад особливостей техніки виконання руху, що розучується. Повний опис необхідний для створення загальної уяви про рух. Словесний опис супроводжується показом вправи.

Пояснення використовується при розучуванні руху. В поясненні підкреслюється суттєве у вправі й виділяється той елемент техніки, до якого буде привернена увага на занятті. Поступово у дітей створюється уявлення про кожний елемент.

При поясненні слід посилатись на відомі вже учням молодшого шкільного віку вправи, даючи можливість осмислювати техніку даного руху. Це активізує мислення дитини і вона швидше сприймає рух, що вивчається.

Роз’яснення використовується з метою спрямувати на щось увагу або поглибити сприйняття дітей, підкреслити ті чи інші сторони руху, що розучуються. Роз’яснення обов’язково супроводжується показом.

Вказівки. При розучуванні рухів, закріплені рухових навичок і вмінь, слово застосовується у вигляді коротких вказівок. Вони повинні бути спрямовані на те, щоб викликати інтерес до вправ, бажання виконувати їх чітко і правильно. Вказівки даються як до виконання вправи (у формі інструктажу), так і під час виконання вправи (у формі інформування про узгодженість рухів накресленим образам).

Команда – це усний наказ, який промовляється вчителем. Він має певну форму і точний зміст і належить до основних способів прямого керівництва діяльністю дітей.

Розпорядження відрізняється від команди тим, що її формулює сам вчитель, але подається так само у наказовій формі.

Бесіда. Найчастіше вона відбувається у формі запитання і відповіді. Допомагає з’ясувати інтереси дітей, їх знання, ступінь засвоєння рухів, правил гри. Крім того бесіда сприяє уточненню, розширенню загальних знань, уявлень про техніку фізичних вправ.

Оповідання, складене вчителем, чи взяте з книжки використовується для збудження у дітей інтересу й бажання займатись фізичними вправами. Сюжетне тематичне оповідання можна застосовувати під час уроків у природних умовах. Діти виконують вправи, мовби ілюструючи складене вчителем оповідання, наприклад “Прогулянка до лісу”.

Дата добавления: 2014-01-05