Водне законодавство

Земельне законодавство

Основним правовим документом, що регулює земельні відносини, є Земельний кодекс України (1990 р., зм. 1992 р.). Його мета – створення умов для раціонального використання та охорони земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на землю і господарювання, збереження та відтворення родючості земель, поліпшення природного середовища, охорони прав громадян, підприємств, установ і організацій на землю.

Кодекс регулює питання власності на землю, її використання і оренди, визначає компетенцію органів державного управління у сфері регулювання земельних відносин.

У ньому містяться норми щодо вилучення (викуп) земель, плати за землю, прав і обов'язків власників землі та природокористувачів.

Більш докладно питання плати за землю розглянуті в окремому законі (1992 р., додатково. 1996 р.), яке визначило її розміри і порядок оплати, а також напрями використання отриманих коштів.

З екологічним законодавством пов'язані окремі розділи законів "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (1992 р.), "Про селянське (фермерське) господарство" (1993 р.), "Про транспорт" (1994 р.).

Імплементація земельного законодавства забезпечується великим масивом підзаконних актів (близько 40). Серед них в 1993 р. Кабінетом Міністрів України затверджено положення про земельний кадастр і моніторинг земель.

Водні відносини в Україні регулюються Водним кодексом (1995 р.) та іншими актами законодавства. Їх мета – забезпечити збереження, науково обґрунтоване, раціональне використання вод, відтворення водних ресурсів, охорону вод від забруднення, засмічення і виснаження, запобігання шкідливих дій вод і ліквідацію їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорону прав водокористувачів.

Кодекс встановлює, що води (водні об'єкти) є виключною власністю народу України та надаються тільки в користування.

У Водному кодексі визначена компетенція законодавчих і виконавчих органів влади у галузі регулювання водних відносин і участь у цьому громадян та їх об'єднань. У ньому регулюються питання стандартизації та нормування, а також всі питання водокористування і охорони вод. Тут такі визначені основні положення контролю, моніторингу та обліку вод, а також економічного регулювання водокористування. Деталізація цих положень здійснена в підзаконних актах «Про впровадження біотестування в систему контролю якості вод» (1992 р.), «Про порядок здійснення державного моніторингу вод» (1996 р.), «Про порядок обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів (тобто за забір води з водних об'єктів і скидання в них зворотньої води) і за використання вод для потреб гідроенергетики і водного транспорту» (1999 р.). Кабінет Міністрів також затвердив «Порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання у водні об'єкти забруднюючих речовин і перелік нормованих речовин» (1996 р.), а також «Правила охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення і засмічення» (1996 р.) і «Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами» (1999р.).

Дата добавления: 2014-01-05