Метод Дельфі

Загальні методи експертного оцінювання

Для отримання інформації від експертів застосовують низку різноманітних методів. Деякі з них можна реалізувати різними способами, тому це, по суті, групи методів, або ж узагальнені методи. В інших процедура одержання інформації та її вигляд жорстко регламентовані.

Велике значення для прийняття обґрунтованих рішень має первинна інформація, яку у більшості випадків можна отримати взаємодіючи з експертами. Тому дуже важливо правильно організувати та провести експертизу. Відповідні методи поділятимемо на дві основні групи: загальні, призначені для аналізу складних систем, і найпростіші. До першої групи належать методи комісії, суду, мозкової атаки та Дельфі.

Метод Дельфі є одним із найвідоміших. Він отримав назву за асоціацією зі звичаєм стародавніх греків, які приймаючи важливі рішення, звертатися до Дельфійського храму за порадою. У США в 1960–х роках методом Дельфі назвали експертну процедуру прогнозування науково–технічного розвитку. Це група методів, об’єднаних загальними вимогами до організації експертних процедур у вигляді експертних оцінювань. Завдяки анонімності та можливості поповнювати інформацію про предмет експертизи робота експертної комісії може бути дуже продуктивною. Крім того, наявність зворотного зв’язку, реалізованого в кілька турів, дає експертам змогу корегувати свої висловлення з огляду на проміжні усереднені оцінки та пояснення експертів, які висловили полярні думки.

Під час першого туру для експертів формулюють мету експертизи та перелік запитань у вигляді анкет и (можливо, з поясненням). Для складних систем пояснення можна подати у вигляді концептуальної моделі системи та характеру можливих відповідей. Оформлені результати відповідей експертів на анкети опрацьовує аналітична група. Вона визначає граничні точки зору (найвищі та найнижчі оцінки для кожної альтернативи), середнє значення, верхній й нижній квартилі (тобто значення оцінок альтернативи, вище чи нижче за які розміщено 25 % числових значень оцінок). Віддаль між квартилями характеризує узгодженість поглядів експертів (це аналог середньоквадратичного відхилення).

У другому турі експерти отримують наступну інформацію: усереднені оцінки альтернатив і обґрунтування (анонімні) граничних оцінок та корегують попередні оцінки відповідно до неї. Аналітична група опрацьовує скореговану інформацію.

Третій і четвертий тури за змістом не відрізняються від другого. Узгодженість оцінок зростає від туру до туру. Однак інколи думки експертів мають тенденцію до поляризації (унаслідок наявності фахівців – представників протилежних наукових шкіл, неоднакової інтерпретації первинної інформації, недостатньо чітко сформульованих запитань, неоднозначного розуміння цілей експертизи). У такому разі користь методу Дельфі полягає у виявленні полярних поглядів у різних груп експертів.

Кількість турів залежить від узгодженості між експертами та наявності поляризації. Як показує досвід, змінюючи свої оцінки, експерти наближають їх до дійсних значень, особливо якщо вони компетентні. Крім того, у багатьох модифікаціях методу Дельфі можна уточнювати експертні оцінки, визначаючи відносний рівень компетентності експертів і обчислюючи результати експертиз лише для експертів з відносно високою компетентністю. У цих модифікаціях зменшено тиск на експертів, тому що їм повідомляють значення квартилів розподілу без значення медіани; коло експертів послідовно розширюється. На експертів не тисне усереднена думка комісії, вони отримують більше інформації завдяки аргументації оцінок експертами. Хиба методу Дельфі – чутливість до порядку підключення експертів.

Отже, основними особливостями методу Дельфі як достатньо надійного інструменту одержання експертної інформації є анонімність висловлювань, обґрунтування думок експертів із граничними оцінками та наявність зворотного зв’язку, реалізованого за допомогою багатокрокового опитування.

Реальні результати досліджень за методом Дельфі виявилися достатньо скромними: хоча дату посадки американців на поверхню Місяця було передбачено з точністю до місяця, більшість із решти прогнозів не підтвердилися – холодного термоядерного синтезу та засобу від раку в XX ст. людство не дочекалося. Проте сама методика виявилася популярною – у подальші роки її застосовували близько 40 тис. разів. Середня вартість експертного дослідження за методом Дельфі становить приблизно 5 тис. доларів США, але доводилося витрачати й більші суми – до 130 тис. доларів.

Дата добавления: 2014-01-05