Інвестиції та фактори, які впливають на їх обсяг

План

Анотація

Тема 8. Приватні інвестиції

Інвестиції в основний капітал. Класифікація інвестицій. Фактори, що визначають інвестиції. Інвестиційний попит. Кейнсіанська функція інвестицій. Передумови кейнсіанської функції інвестицій. Гранична ефективність капіталу. Графічна та математична інтерпретація кейнсіанської функції інвестицій. Неокласична функція інвестицій. Передумови неокласичної функції інвестицій. Бажаний обсяг капіталу, граничні витрати на капітал, очікуваний обсяг виробництва. Модель гнучкого акселератора. Математична інтерпретація неокласичної функції інвестицій.

Заощадження та інвестиції. Заощадження як джерело і фінансове обмеження інвестицій. Залежність заощаджень від доходу. Рівновага між заощадженнями та інвестиціями як закон-тенденція. Класичний механізм урівноваження заощаджень з інвестиціями. Кейнсіанський механізм урівноваження заощаджень з інвестиціями. Структура заощаджень приватної закритої економіки. Роль фінансової системи в трансформації заощаджень в інвестиції.

1. Інвестиції, їх класифікація та фактори, що впливають на їх обсяг.

2. Інвестиційна функція: кейнсіанський та класичний підходи.

Питання для самостійного ознайомлення:

3. Інвестиційні цінності.

4. Мультиплікація інвестицій.

5. Макроекономічна рівновага в моделі доходів і витрат: «Кейнсіанський хрест».

Інвестиції відіграють повійну роль у макроекономіці, з одного боку, у короткостроковому періоді вони впливають на сукупний попит та визначають обсяг виробництва, а, з іншого, в довгостроковому періоді впливають на економічне зростання через капіталоутворення, на потенційний обсяг випуску та сукупну пропозицію.

Поряд із споживанням інвестиції являють собою другу за важливістю складову сукупних витрат. Як зазначалося в темі 1, інвестиції – це витрати підприємств на відновлення та розширення капіталу.

За різними критеріями розрізняють наступні види інвестицій.

1) За вартісною формою – валові та чисті інвестиції. Валові інвестиції є більш широким поняттям, оскільки вони містять інвестиції на відновлення основного капіталу та вкладення коштів на розширення виробництва. Перша частина, в свою чергу, складається з інвестицій на капітальний ремонт та інвестицій на реновацію (повну заміну зношеного обладнання). Кількісно відновлювальні інвестиції дорівнюють амортизаційному фонду підприємств. Інвестиції, призначені для проведення модернізації і розширення виробництва, отримали назву чистих.

2) За натуральною формою – інвестиції в основний капітал, будівництво та приріст запасів товарно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, готової продукції).

3) За фізичною формою – реальні та фінансові інвестиції. Реальні означають вкладення коштів у придбання елементів капіталу (машин, обладнання, додаткової сировини), а фінансові – у придбання цінних паперів акціонерних товариств.

4) За мезоструктурою – регіональні та галузеві інвестиції. Цей підхід використовується в структурному аналізі інвестицій, їх розподілі в економіці за окремими регіонами та галузями господарства.

5) За походженням – національні та іноземні. Вкладниками перших є резиденти, а других – нерезиденти;

6) Залежно від чинників, що визначають обсяг попиту на інвестиції – автономні та індуційовані. Інвестиції, здійснення яких не зумовлене зростанням національного доходу, називають автономними. Прикладом автономних інвестицій можуть бути інвестиції в нову техніку та поліпшення якості товарів і послуг. Індуційовані інвестиції – інвестиції, зміна обсягу яких обумовлена змінами національного доходу.

Джерелами формування інвестицій в економіці виступають заощадження домашніх господарств, підприємств і держави у формі:

- прибутку підприємств (нерозподіленого прибутку акціонерних товариств), який використовується на розвиток виробництва, тобто відбувається самофінансування розвитку;

- банківських кредитів, що утворились шляхом залучення депозитів суб’єктів економіки до банківської системи;

- коштів, залучених через фондовий ринок шляхом емісії цінних паперів;

- бюджетних вкладень держави та органів місцевого самоврядування в межах їх бюджетів розвитку.

Фактори, що впливають на обсяг інвестицій, досить багатогранні. Однак в макроекономіці, насамперед, вирізняють такі:

- очікувана норма прибутку від інвестиційного проекту;

- ставка банківського процента, оскільки альтернативою інвестиціям є розміщення коштів на депозиті в банку;

- рівень оподаткування прибутку підприємств;

- нові технології, наявність яких потребує додаткових коштів на переозброєння виробництва;

- резервні виробничі потужності, які гальмують інвестиційний процес, оскільки в законсервованому стані можуть перебувати цілі заводи, цехи, дільниці і створення нових потужностей при цьому недоцільне.

У макроекономічних моделях провідним фактором рівноваги інвестиційного ринку виступає ставка банківського процента.

Дата добавления: 2014-01-05