Склад і послідовність дій при розрахунку вартості машин та обладнання

Метод дисконтованих чистих доходів	Метод прямої капіталізації доходів
1. Виокремлюють (ідентифікують) машинний комплекс виробничої чи комерційної системи, що підлягає оцінці, та розраховують чистий дохід від функціонування цілої системи. При цьому чистий дохід складається з чистого прибутку, амортизації та податку на прибуток
2. Визначають поточну вартість виробничої системи за формулою: , де Е — чистий дохід, генерований усією системою та визначений на етапі 1; В_Т — залишкова вартість майна системи на кінець останнього року експлуатації машинного комплексу; F ₅ — функція одиничного ануїтету; F ₄ — функція поточної вартості грошової одиниці	2. Визначають частину чистого доходу, який відноситься до земельної ділянки: , де Е _зем — поточна вартість земельної ділянки у грошових одиницях базового року; r — реальна ставка дисконту
3. Визначають частину чистого доходу, яка відноситься до будинків та споруд: , де В_{буд.спор} — поточна вартість будинку (споруди) у грошових одиницях базового року; К _ам — коефіцієнт амортизації будинку (споруди)
3. Розраховують вартість машинного комплексу вирахуванням із вартості усієї системи вартості землі, будинків та споруд:	4. Методом залишку визначають частину чистого доходу, що відноситься до машинного комплексу: , де Е — чистий дохід від функціонування всієї виробничої чи комерційної системи
5. Методом прямої капіталізації визначається вартість машинного комплексу: , де К _а.маш — коефіцієнт амортизації (повернення капіталу) для машин та обладнання, які входять до складу машинного комплексу. Цей коефіцієнт визначається за формулою фактора фонду відшкодування (F ₃ — третя функція у таблицях додатку)
Метод дисконтованих чистих доходів	Метод прямої капіталізації доходів
Якщо необхідно визначити вартість окремої машини чи одиниці обладнання у складі машинного комплексу, то розрахунок проводять за допомогою пайового коефіцієнта: , де γ_од — коефіцієнт, частка даної машини чи одиниці обладнання у балансовій вартості машинного комплексу; можна також використовувати співвідношення ремонтної складності даної машини до загальної ремонтної складності машинного комплексу

Описані методи дохідного підходу використовують у випадках, коли можливо розрахувати чистий дохід від тієї чи іншої виробничої системи і більшу частину цього доходу віднести до машин та обладнання. Як свідчить досвід, значна частина верстатного парку в цехах підприємств виробляє проміжну продукцію (деталі, вузли, напівфабрикати) чи виконує допоміжні роботи внутрішнього призначення (транспортні, складські, ремонтні), дохід від яких важко визначити.

Значні обмеження у використанні дохідних методів виникають також за відсутності випробуваного джерела інформації щодо вартості земельної ділянки, будівель і споруд,
а також через загальну економічну нестабільність та інфляційні процеси, що заважають прогнозуванню розмірів грошових потоків, витрат і процентної ставки доходів. За таких
несприятливих умов важливого значення для оцінки машин та обладнання набуває метод рівновеликого аналога. Він передбачає вибір функціонального аналога, який виконує однакові з оцінюваним об’єктом функції, хоча і може відрізнятися від нього продуктивністю, строком служби, якістю продукції та іншими показниками. У такому випадку треба також орієнтуватися на оцінку доходу від використання об’єкта оцінки, але лише на ту його частину, якою він від-
різняється від доходу об’єкта-аналога (функціонального аналога).

Вартість оцінюваного об’єкта виводиться з ціни об’єкта-аналога за умови забезпечення їхньої рівної прибутковості, або рівної ефективності:

де Ц_а — ціна об’єкта-аналога; В та В_а — річні експлуатаційні витрати об’єкта оцінки та його аналога (без амортизації); Vⁿ _a та Vⁿ _а.а — коефіцієнти амортизації об’єкта оцінки та його аналога, розраховані через фактор відшкодування (F ₃ додатка А); Q та Q _a — річний обсяг продукції, яка виробляється за допомогою об’єкта оцінки та його аналога.