Перша революція пов’язана з винаходом писемності, що призвело до гігантського якісного і кількісного стрибка. З’явилася можливість передачі знань від покоління до поколінь

Друга (з середини XVI ст.) – викликана винаходом книгодрукарства, яке радикально змінило індустріальне суспільство, культуру, організацію діяльності.

Треття (з кінця XIX ст.) – обумовлена винаходом електрики, завдяки якій з’явилися телеграф, телефон, радіо, що дозволяють оперативно передавати та накопичувати інформацію в будь-якому обсязі.

Четверта (з 70-х рр. XX ст.) пов’язана з винаходом мікропроцесорної технології і появою персонального комп’ютера. На мікропроцесорах та інтегральних схемах створюються комп’ютери, комп’ютерні мережі, системи передачі даних (інформаційні комунікації). Зазначений період характеризують три фундаментальні інновації:

1) перехід від механічних та електричних засобів перетворення інформації до електронних;

2) мініатюризація всіх вузлів, пристроїв, приладів, машин;

3) створення програмно-керованих пристроїв і процесів.

2.1.2. Загальна характеристика етапів розвитку якісних зміни в ІТ.Інформаційна технологія (ІТ) – процес, котрий використовує сукупність засобів і методів збору, обробки, зберігання і передачі інформаційних даних (первинної інформації) для отримання інформації нової якості про стан об’єкту, процесу або явища.

Телекомунікації – дистанційна передача інформаційних даних на базі комп’ютерних мереж і сучасних технічних засобів зв’язку.

У 80-х роках ХХ ст. відбулися ціла низка якісних змін в ІТ. Деякі з них усвідомлювалися поступово (наприклад, розвиток архітектури та стандартів відкритих систем), інші, як феномен персональних обчислень, входили у життя набагато більш революційним шляхом. Стисло розглянемо, як ці зміни все більш обмежували застосування класичних методів системного проектування, вимагаючи нових підходів у розробці суто „комп’ютерних” компонентів.

Три якісні стрибки в ІТ – три великі феномени. До кінця 80-х – початку 90-х рр. ХХ ст. у всьому світі не лише розробниками, а й користувачами були усвідомлені три насправді революційних феномени. Вони стали все ширшими входити у вітчизняну і світову практику, якісно міняючи діяльність комп’ютеризованих підприємств:

1. Феномен персональних обчислювань, заснований на широкому використанні персональних комп’ютерів, тобто на постійній доступності пересічному неспеціалізованому працівникові до можливостей ЕОМ. Феномен полягає в тому, що в багатьох видахінформаційних, проектних та управлінських робіт зникла необхідність у працівниках-виконавцях (друкарках, креслярях, діловодах тощо), які були посередниками між постановкою завдання та його виконанням.

2. Феномен кооперативних технологій, котрий полягає в комп’ютерній підтримці спільної узгодженої роботи групи або декількох груп працівників над одним проектом. Зазначений феномен виник на основі суми методів, котрі забезпечують управління розподільним доступом членів групи або груп виконавців до різних частин проекту, управління версіями та редакціями проектної документації, узгодженим, скоординованим і синхронним виконанням робіт у послідовній процедурі робіт, управління паралельним конструюванням тощо.

3. Феномен комп’ютерних комунікацій, котрий полягає в різкому збільшенні можливостей обміну будь-якою інформацією. На основі стандартизованных протоколів відбувається обмін інформаційними даними прикладного рівня в локальних і глобальних мережах. Зазначене дозволило 1) виключити а) необхідність передачі паперових документів для отримання згоди або змістовних зауважень, б) непотрібні переїзди для проведення нарад; 2) забезпечити а) постійну готовність працівника отримувати та б) відсилати повідомлення або г) записи інформативних даних незалежно від місця його географічного розташування й т. ін.

Оцінку впливу зазначених вище феноменів на виробничу діяльність та ефективність функціонування організаційних структур, а також розробку відповідних методик проводили не лише іноземні, а й вітчизняні фахівці. Хоча тоді в Україні час реального застосування цих методів ще не настав.

Етапи розвитку інформаційних технологій. Існує декілька точок зору на розвиток інформаційних технологій з використанням комп’ютерів, яківизначаються різними ознаками поділу. Таких ознак поділу фахівці налічують чотири:

1) вид завдань і процесів обробки інформації;

2) проблеми, що стоять на шляху інформатизації суспільства;

3) переваги, які приносить комп’ютерна технологія;

4) види інструментарію технології.

Загальним для всіх викладених підходів є те, що з появою персонального комп’ютера розпочався новий етап розвитку інформаційної технології. Основною метою стає задоволення персональних інформаційних потреб людини як для професійної сфери, так й для побутової, пересічної людини, яка не є фахівцем у сфері інформаційних технологій і телекомунікацій.

1) Ознака поділу – вид завдань і процесів обробки інформації:

1-й етап (60 – 70-і рр. ХХ ст.) – обробка даних в обчислювальних центрах в режимі колективного користування. Основним напрямом розвитку інформаційній технології була автоматизація операційних рутинних дій людини.

2-й етап (з 80-х рр. ХХ ст.) – створення інформаційних технологій, спрямованих на вирішення стратегічних завдань.

2) Ознака поділу – проблеми, що стоять на шляху інформатизації суспільства:

1-й етап (до кінця 60-х рр. ХХ ст.) характеризується проблемою обробки великих об’ємів інформаційних даних в умовах обмежених можливостей апаратних засобів.

2-й етап (до кінця 70-х рр. ХХ ст.) пов’язується із поширенням ЕОМ серії IBM/360. Проблема цього етапу – відставання програмного забезпечення від рівня розвитку апаратних засобів.

3-й етап (з початку 80-х рр. ХХ ст.) – комп’ютер стає інструментом непрофесійного користувача, а інформаційні системи – засобом підтримання прийняття його рішень. Проблеми – максимальне задоволення потреб користувача і створення відповідного інтерфейсу роботи в комп’ютерному середовищі.

4-й етап (з початку 90-х рр. ХХ ст.) – створення сучасної технології міжорганізаційних зв’язків та інформаційних систем. Проблеми цього етапу – дуже багато численні. Найбільш істотними з них є:

– розробка угод і встановлення стандартів, протоколів для комп’ютерного зв’язку;

– організація доступу до стратегічної інформації;

– організація захисту і безпеки інформації.

3) Ознака поділу – перевага, яку приносить комп’ютерна технологія:

1-й етап (з початку 60-х рр. ХХ ст.) характеризується досить ефективною обробкою інформації при виконанні рутинних операцій з орієнтацією на централізоване колективне використання ресурсів обчислювальних центрів. Основним критерієм оцінки ефективності створюваних інформаційних систем була різниця між витраченими на розробку і заощадженими в результаті впровадження засобами. Основною проблемою на цьому етапі була психологічна – погана взаємодія користувачів, для яких створювалися інформаційні системи, та розробників із-за відмінності їх поглядів і розуміння вирішуваних проблем. Як наслідок цієї проблеми, створювалися системи, які користувачі погано сприймали та, не дивлячись на їх чималі можливості, не використали повною мірою.

2-й етап (з середини 70-х рр. ХХ ст.) пов’язаний з появою персональних комп’ютерів. Змінився підхід до створення інформаційних систем – орієнтація зміщується у бік індивідуального користувача для підтримки схвалюваних ним рішень. Користувач зацікавлений в розробці, що проводиться, налагоджується контакт з розробником, виникає взаєморозуміння обох груп фахівців. На цьому етапі використовується як централізована обробка даних, характерна для першого етапу, так і децентралізована, така, що базується на вирішенні локальних завдань і роботі з локальними базами даних на робочому місці користувача.

3-й етап (з початку 90-х рр. ХХ ст.) пов’язаний з поняттям аналізу стратегічних переваг в бізнесі та заснований на досягненнях телекомунікаційної технології розподіленої обробки інформації. Інформаційні системи мають на своїй меті не просто збільшення ефективності обробки даних і допомога управлінцеві. Відповідні інформаційні технології повинні допомогти організації вистояти в конкурентній боротьбі та отримати перевагу.

4) Ознака поділу – види інструментарію технології:

1-й етап (до другої половини XIX ст.) – „ручна” інформаційна технологія, інструментарій якої складали: перо, чорнильниця, книга. Комунікації здійснювалися ручним способом шляхом переправлення через пошту листів,пакетів, депеш. Основна мета технології – представлення інформації в потрібній формі.

2-й етап (з кінця XIX ст.) – „механічна” технологія, інструментарій якої складали: пишуща машинка, телефон, телеграф, диктофон, оснащена більш довершеними засобами доставки пошта. Основна мета технології – представлення інформації в потрібній формі зручнішими засобами.

3-й етап (40 – 60-і рр. XX ст.) – „електрична” технологія, інструментарій якої складали: великі ЕОМ і відповідне програмне забезпечення, електричні пишущі машинки, ксерокси, портативні диктофони.

Змінюється мета технології. Акцент в інформаційній технології починає переміщатися з форми представлення інформації на формування її змісту.

4-й етап (з початку 70-х рр. ХХ ст.) – „електронна" технологія, основним інструментарієм якої стають великі ЕОМ і створювані на їх базі автоматизовані системи управління (АСУ) та інформаційно-пошукові системи (ІПС), оснащені широким спектром базових і спеціалізованих програмних комплексів. Центр тяжіння технології ще більш зміщується на формування змістовної сторони інформації для управлінського середовища різних сфер суспільного життя, особливо на організацію аналітичної роботи. Безліч об’єктивних і суб’єктивних чинників не дозволили вирішити завдання, котрі були поставлені новою концепцією інформаційної технології. Проте, був набутий досвід формування змістовної сторони управлінської інформації і підготовлена професійна, психологічна та соціальна база для переходу на новий етап розвитку технологій.

5-й етап (з середини 80-х рр. ХХ ст.) – „комп’ютерная” („новітня”) технологія, основним інструментарієм якої є персональний комп’ютер з широким спектром стандартних програмних продуктів різного призначення. На цьому етапі відбувається процес персоналізації АСУ, який виявляється у створенні систем підтримки ухвалення рішень певними фахівцями. Подібні системи мають вбудовані елементи аналізу та інтелекту для різних рівнів управління, реалізуються на персональному комп’ютері та використовуються телекомунікації. У зв’язку з переходом на мікропроцесорну базу істотним змінам піддаються й технічні засоби побутового, культурного та інших призначень. Починають широко використовуватися в різних областях глобальні та локальні комп’ютерні мережі.

Більш цілісне уявлення про характер впливу наслідків інформаційних революцій на етапи розвитку технологій в галузі обробки, зберігання та передачі інформації та зміну поколінь електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) дає наступна хронологія:

1-е покоління (з початку 50-х рр. ХХ ст.). Елементна база – електронні лампи. ЕОМ відрізнялися: 1) великими габаритами, 2) великим споживанням енергії, 3) малою швидкодією, 4) низькою надійністю, 5) програмуванням в кодах.

Дата добавления: 2014-01-05