Приклад 2. Зовнішній брак

Підприємству - виробнику повернена як брак раніше продана продукція на суму 6 000 грн. (з ПДВ).

Фактична собівартість забракованої продукції, класифікованої ВТК як непоправний брак, склала 4 000 грн.

У результаті розбирання забракованої продукції оприбутковані матеріали на суму 1 500 грн.

Втрати в сумі 2 500 грн. (4 000,0 грн. -- 1 500,0 грн.), з яких:

— вартість матеріалів у вартості браку стано­вить 1 000 грн.;

— вартість послуг, придбаних у сторонніх організацій, - 900 грн.;

— витрати на оплату праці працівників підпри­ємства - 600 грн.,

повністю відшкодовані працівниками підприємства, винними у випуску бракованої продукції.

Замість браку покупцеві відвантажена нова партія продукції.

№ з/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
Дебет	Кредит
1.	Відображена вартість забракованої продукції, поверненої покупцем			6 000,0
2.	Відкориговані податкові зобов'язання з ПДВ			1 000,0
3.	Оприбуткована повернена продукція			4000,0
4.	Зменшена фактична вартість готової продукції на вартість браку			4 000,0
5.	Відображене зменшення фінансового результату на вартість поверненої продукції			5 000,0
6.	Відображене зменшення собівартості готової продукції на суму повернення			4 000,0
7.	Відображена вартість браку			4 000,0
8.	Зменшені втрати від браку на вартість матеріалів, оприбуткованих при розбиранні забракованоі продукції			1 500,0
9.	Зменшений (методом "сторно") податковий кредит з ПДВ на су­му податку, нарахованого на суму матеріальних витрат, що підля­гають відшкодуванню за рахунок винних осіб (умовно - 380 грн.)
-	-	-
10.	Збільшена вартість запасів на суму ПДВ, що підлягає виключенню з податкового кредиту			200,0
11.	Віднесена на інші витрати операційної діяльності сума ПДВ,			180,0
	раніше включена до податкового кредиту у зв’язку з придбанням послуг у сторонніх організацій, що виключається у зв'язку з виробництвом брак
12.	Збільшені втрати від браку на суму ПДВ,			200,0
	що включається до вартості зіпсованих матеріалів
13.	Списані втрати від браку на працівників підприємства,			2 700,0
	які допустили його
14.	Здійснені утримання із заробітної плати працівників, які допустили брак			2700,0
15.	Відвантажена продукція покупцеві замість забракованої раніше			6 000,0
16.	Відображені розрахунки за податковими зобов'язаннями з ПДВ			1 000,0

Особливим видом втрат від браку є витрати на гарантійний ремонт в обсязі, що перевищує норму, і витрати на утримання гарантійних майстерень. При цьому такий вид втрат від браку у підприємства може виникнути тільки в тому випадку, якщо на підприємстві, відповідно до П(С)БО 11 створений резервний фонд для оплати гарантійних зобов’язань. Суми створеного забезпечення гарантійного ремонту визнаються витратами на збут (рахунок 930 і належать до витрат періоду, у якому створений резервний фонд. Витрати на гарантійний ремонт понад зарезервовані суми, належать до втрат від браку і включаються до складу загально виробничих витрат.

Втрати від браку, що утворилися в результаті стихійного лиха списуються на субрахунок 991 “Втрати від стихійного лиха”. З Кт 991 такі втрати відносяться на фінансовий результат підприємства (су бранок 794 “Результати надзвичайних подій”).

є). Бухгалтерське узагальнення виробничих затрат щомісячно здійснюється на рахунках аналітичного та синтетичного обліку. В кінцевому підсумку всі виробничі затрати узагальнюються на рахунку 23 “Виробництво”, що дає можливість визначити фактичну собівартість випущеної з виробництва готової продукції (виконаних робіт, послуг).

Узагальнення витрат здійснюється в певній послідовності. Перш за все, на рахунки виробництва відносять всі прямі витрати. Списання прямих витрат здійснюється на підставі відомостей розподілу відповідних витрат, які складаються за даними первинних документів, також відомостей нарахування амортизації необоротних активів.

Потім списуються загально виробничі витрати в сумі, що за розрахунком підлягають включенню до витрат на виробництво продукції.

На завершення здійснюється підрахунок виробничих затрат за статтями. За видами виробів, кодами замовлень, за видами послуг, по окремих структурних підрозділах і в цілому по підприємству.

Тобто, по Дт 23 і його аналітичних рахунках наприкінці місяця відображаються всі виробничі витрати – як основні, так і накладні.

З Кт рахунку 23 списується вартість поворотних відходів (у кореспонденції з Дт 209), виробничого браку, якщо він має місце (на Дт 24) і виробничу собівартість випущеної з виробництва готової продукції (на Дт 26).

Сальдо по Дт 23 відображає затрати у НВ. Для визначення затрат у НВ на кінець місяця проводиться його інвентаризація та оцінка виходячи з фактичних матеріальних і трудових витрат.

Фактична виробнича собівартість готової продукції, виконаних робіт і послуг визначається так: витрати на незавершене виробництво на початок місяця плюс виробничі витрати за місяць, мінус витрати на незавершене виробництво на кінець місяця, мінус втрати остаточного браку, мінус втрати нестач незавершеного виробництва.

На фактичну собівартість випущеної з виробництва готової продукції роблять запис:

Дт 26 Кт 23

На фактичну собівартість зданих замовникам робіт, послуг:

Дт 90 Кт 26.

При використанні підприємствами журнально-ордерної форми рахівництва для узагальнення витрат використовується журнал 5 та 5А.

У зведеному обліку витрати групуються за видами продукції (групами однорідної продукції), замовленнями, переділами, цехами тощо. Методика зведеного обліку і порядок складання звітної калькуляції залежать від типу виробництва, кількості видів продукції, що випускається, структури управління виробництвом, а також від застосовуваних методів обліку витрат.

Зведений облік витрат на виробництво здійснюється на основі зведених даних, одержаних в результаті обробки первинної документації.

На підприємствах із цеховою структурою управління зведений облік забезпечує виділення в собівартості продукції витрат окремих цехів. На підприємствах з без цеховою структурою управління зведений облік витрат ведеться за видами продукції в цілому по підприємству. Дані зведеного обліку використовуються під час складання калькуляцій фактичної виробничої собівартості продукції.

Для правильної побудови обліку зведення витрат важливе значення має правильне визначення поняття "напівфабрикати (напівпродукти)".

Напівфабрикат (напівпродукт) - це продукт окремих технологічних фаз (переділів, цехів, дільниць, бригад тощо), який повинен пройти ще одну або кілька технологічних фаз (переділів тощо) обробки, перш ніж стати готовою продукцією, але для даної стадії (фази, переділу) він є закінченим.

Якщо напівфабрикат для даної фази (переділу) є готовим і призначеним для іншого виробництва за межами підприємства, тобто реалізується, його облічують як готову продукцію, наявність якої на методику обліку зведення витрат не впливає. Якщо напівфабрикат (напівпродукт) призначений для подальшої обробки на цьому підприємстві, його міжцеховий рух обліковується.

Облік витрат на виробництво може здійснюватися без бухгалтерського перерахування собівартості напівфабрикатів власного виробництва, якщо вони передаються з цеху в цех (безнапівфабрикатний варіант). У цьому разі витрати на виготовлення напівфабрикатів, деталей і вузлів враховуються в цехах у розрізі статей витрат.

Якщо застосовується напівфабрикат ний варіант обліку зведення витрат, ведеться системний облік руху напівфабрикатів на рахунках у ході технологічного процесу (витрати на виготовлення напівфабрикатів враховуються цехами за комплексною статтею "Напівфабрикати власного виробництва"). Передавання напівфабрикатів із цеху в цех або на склад відображається на рахунках як у кількісних, так і у вартісних показниках. З цією метою собівартість напівфабрикату кожного цеху обчислюють щомісяця шляхом сумування власних витрат та витрат, прийнятих від цехів попередньої обробки. При, цьому, собівартість готового продукту визначається послідовним нагромадженням витрат кожного цеху у ході технологічного процесу.

Застосування напівфабрикатного варіанті обліку витрат обумовлено наявністю великого асортименту та кількості напівфабрикатів власного виробництва і тим, що одні й ті ж напівфабрикати споживаються одночасно кількома різними цехами, а також нормуванням втрат вихідної сировини та матеріалів на напівфабрикати (напівпродукт), а не кінцеву продукцію виробництва.

У разі застосування напівфабрикатного варіанту обліку передавання напівфабрикатів власного виробництва з одного цеху (переділу) до іншого відображається в обліку за фактичною виробничою собівартістю. Крім обліку за фактичною, виробничою собівартістю, напівфабрикати власного виробництва відображаються в поточному обліку за плановою (нормативною) собівартістю з наступним доведенням планової (нормативної) собівартості напівфабрикатів до фактичної.

У звітній калькуляції собівартість напівфабрикатів власного виробництва (як у випадку без напівфабрикатного, так і у випадку напівфабрикатного варіантів) включається до відповідних статей витрат, а в тих галузях, де напівфабрикати власного виробництва виділені в окрему статтю, на них складаються окремі калькуляції за встановленими статтями витрат.

Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) того звітного періоду, до якого вони належать. Витрати в сезонних галузях промисловості включаються до витрат на виробництво у кошторисно-нормалізованому порядку.

Втрати відображаються в обліку того звітного періоду, в якому вони виявлені. У разі виявлення неправильного або несвоєчасного віднесення витрат до собівартості продукції чи виявлення в результаті інвентаризації або перевірки нестач (надлишків) сировини, матеріалів, палива, незавершеного виробництва і готової продукції в цехах, а також у випадку помилок в обліку витрат, що відносяться до попередніх періодів, до собівартості продукції звітного місяця, вносяться необхідні виправлення.

Для ведення зведеного обліку витрат на виробництво застосовуються облікові регістри (відомості).

На підставі даних зведеного обліку витрат на виробництво складаються калькуляції фактичної виробничої собівартості.

3. У процесі операційної діяльності підприємства виника­ють витрати, які не включаються до собівартості про­дукції (робіт, послуг), і їх не можна віднести до певного доходу звітного періоду. Такі витрати підлягають відобра­женню у складі того звітного періоду, у якому вони відбу­лися (п. 7 П(С)БО 16). До таких операційних витрат належать:

— адміністративні витрати;

— витрати на збут;

— інші витрати операційної діяльності.

а). Адміністративні витрати включають затрати на управління підприємством та витрати невиробничого характеру, зок­рема:

— загальні корпоративні витрати (організаційні витра­ти, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати та ін.);

— витрати на службові відрядження й утримання апа­рату управління підприємством та іншого загальногоспо­дарського персоналу;

— витрати на утримання основних засобів, інших не­оборотних матеріальних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачан­ня, охорона;

— винагороди за професійні послуги (юридичні, ауди­торські, по оцінці майна тощо);

— витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, факс тощо);

— амортизація нематеріальних активів загальногоспо­дарського використання;

— витрати на урегулювання спорів у судових органах;

— податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів і обов'язкових платежів, які включаються до виробничої вартості про­дукції (робіт, послуг);

— плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

— інші витрати загальногосподарського значення.

Облік адміністративних витрат ведеться на рахунку 92 “Адміністративні витрати”. Адміністративні витрати, відображені протягом звіт­ного періоду по дебету рахунка 92, в кінці звітного періоду списуються з кредиту цього ра­хунка в дебет рахунка 79 “Фінансові результати”.

Дт 92 Кт 661, 65, 13, 685 та в кінці звітного періоду: Дт 79 Кт 92.

Аналітичний облік адміністративних витрат здійснюється в розрізі номенклатури статей, яка встановлюється підприємством самостійно.

Підставою для записів по Дт рахунку 92 є: відомості з нарахування заробітної лати адміністративно-управлінського персоналу, платежів, нарахувань на заробітну плату, розрахунки амортизації основних засобів і нематеріальних активів, рахунків орендодавців на оренду плату за приміщення офісу тощо.

б). Окрему групу операційних витратскладають витрати, які пов’язані зі збутом готової продукції та товарів.

До витрат на збут відносять:

— витрати пакувальних матеріалів для затарення гото­вої продукції на складах готової продукції;

—витрати на ремонт тари;

— оплата праці і комісійні винагороди продавцям, тор­говим агентам і працівникам підрозділів, які забезпечують збут;

—витрати на рекламу і дослідження ринку (марке­тинг);

— витрати на передпродажну підготовку товарів;

— витрати на відрядження працівників, які зайняті збу­том;

—витрати на утримання основних засобів, інших не­оборотних матеріальних активів, пов'язаних із збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона тощо);

— витрати на транспортування, перевалку і страхуван­ня готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) згідно з умовами договору (базису) поставки;

— витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслу­говування;

— інші витрати, пов'язані із збутом продукції (товарів, робіт, послуг).

Протягом звітного періоду ці витрати обліковуються по дебету рахунка 93 “Витрати на збут” в розрізі встановлених підприємством статей витрат, наприкінці звітного періоду ці витрати списують­ся з кредиту цього рахунка на дебет рахунка 79 “Фінан­сові результати”.

Дт 93 Кт 204 – витрати на пакувальні матеріали;

661 – відображення суми нарахованої зарплати працівникам відділу збуту;

65 - відображення суми нарахувань на зарплату;

685 – відображення суми витрат на рекламу;

372 – відображення суми витрат на відрядження працівників відділу збуту;

13 - відображення суми витрат амортизації необоротних активів.

Дт 79 Кт 93 – списання на рахунок фінансового результату суми витрат на збут у кінці звітного періоду.

в). До інших витрат операційної діяльності належать:

· витрати на дослідницьку роботу та розробки;

· собівартість реалізованої іноземної валюти;

· собівартість реалізованих виробничих запасів;

· сума безнадійної дебіторської заборгованості;

· створення резерву сумнівних боргів;

· втрати від знецінення запасів;

· недостачі і втрати від псування цінностей;

· визнані штрафи, пеня, неустойки;

· інші витрати операційної діяльності (витрати на виплату матеріальної допомоги, на утримання об’єктів соціально-культурного призначення та інше).

Зазначені операційні витрати, протягом звітного періоду відображаються по дебету рахунку 94 “Інші витрати операційної діяльності”, які в кінці звітного періоду списуються з кредиту цього рахунку в Дт рахунку 79.

Дт 94 Кт 302, 312, 334, 362, 612, 632,685, 20, 26, 28, 38, 61, 63, 65, 66.

Дт 79 Кт 94.

4. До витрат, які не пов'язані з операційною діяльністю підприємства, але які також не підлягають включенню до собівартості продукції (робіт, послуг), належать:

— фінансові витрати;

— втрати від участі в капіталі;

— інші витрати.

Облік зазначених витрат ведеться на рахунках: 95 «Фінансові витрати», 96 «Втрати від участі в капіталі», 97 «Інші витрати».

Суб'єкти малого підприємництва облік затрат на інвес­тиційну і фінансову діяльність відображають на рахунку 85 «Інші затрати».

Рахунок 95 «Фінансові витрати» призначено для обліку витрат фінансової діяльності підприємства.

Фінансова діяльність — діяльність, яка приводить до зміни розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Рахунок 95 «Фінансові витрати» ведеться за субрахун­ками:

951 «Відсотки за кредит»,

952 «Інші фінансові витрати».

На дебеті рахунка 95 «Фінансові витрати» та його суб­рахунків відображається сума визнаних витрат; по кредиту — списання відображених витрат на дебет рахунка 79 «Фінансові результати».

На субрахунку 951 «Відсотки за кредит» ведеться облік витрат, пов'язаних з нарахуванням та сплатою відсотків за користування кредитами.

На субрахунку 952 «Інші фінансові витрати» ведеться облік витрат, пов'язаних із залученням позикового капіталу, зокрема витрат, пов'язаних з випуском, утриман­ням та обігом власних цінних паперів; нарахуванням відсотків за договорами кредитування (крім банківських кредитів), фінансового лізингу та ін.

Дт 951 Кт 684 – відображено нарахування відсотків за кредит;

Дт952 Кт 523 – відображено суму амортизації дисконту;

Дт 952 Кт 605, 606 – відображено суми за простроченими небанківськими позиками

Дт 952 Кт 684 – відображено нарахування відсотків за векселем виданим;

Дт 792 Кт 95 - списано фінансові витрати на фінансові результати

Рахунок 96 «Втрати від участі в капіталі» призначено для обліку втрат від зменшення вартості інвестицій, облік яких ведеться за методом участі в капіталі, що виникають в процесі інвестиційної діяльності підприємства.

Інвестиційна діяльність — це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, що не є еквівалентами грошових коштів (на­приклад, платежі з придбанням основних засобів, надход­ження коштів від продажу необоротних активів, надання позик іншим підприємствам, надходження коштів від фінансо­вих інвестицій (дивіденди, відсотки тощо).

Метод участі в капіталі — метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій збільшується або зменшується на суму відповідно збільшення або змен­шенню частки інвестора у власному капіталі об'єкта інвес­тування.

Відповідно до п. 28 П(С)БО 16 втрата­ми від участі в капіталі є збитки від інвестицій в асоційовані, дочірні та сумісні підприємства, які облікову­ються методом участі в капіталі;

Асоційоване підприємство — підприємство, у якому інвестору належить блокуючий (більше 25%) пакет акцій (голосів) і яке не є дочірнім чи сумісним підприємством інвестора.

Рахунок 96 «Втрати від участі в капіталі» ведеться за субрахунками:

961 «Втрати від інвестицій в асоційовані підприємства»,

962 «Втрати від спільної діяльності»,

963 «Втрати від інвестицій в дочірні підприємства». По дебету рахунка 96 «Втрати від участі в капіталі» та його субрахунків відображається сума визнаних втрат, по кредиту — списання втрат на рахунок 79 «Фінансові ре­зультати».

На субрахунку 961 «Втрати від інвестицій в асо­ційовані підприємства» ведеться облік втрат, пов'язаних із зменшенням частки інвестора в чистих доходах об'єкта інвестування (зокрема, внаслідок одержання асоційовани­ми підприємствами збитків), або зменшенням власного капіталу асоційованих підприємств внаслідок інших подій (переоцінка необоротних активів та інвестицій тощо).

На субрахунку 962 «Втрати від спільної діяльності» ве­деться облік втрат, пов'язаних із зменшенням частки інвес­тора в чистих активах об'єкта інвестування (зокрема, внаслідок одержання спільними підприємствами збитків) або зменшенням їх власного капіталу внаслідок інших подій (переоцінка необоротних активів та інвестицій тощо).

На субрахунку 963 «Втрати від інвестицій в дочірні підприємства» ведеться облік втрат, пов'язаних із змен­шенням частки інвестора в чистих активах об'єкта інвесту­вання (зокрема, внаслідок одержання дочірніми підприємствами збитків) або зменшенням їх власного капіталу внаслідок інших подій (переоцінка необоротних активів та інвестицій тощо).

Наприклад: підприємство А має інвестиції в декількох підприємствах, а саме: в підприємстві Б частка капіталу, що належить підприємству А становить 25%, в підприємстві В – 34%, в підприємстві Д – 49%. За звітний період підприємства отримали збитки в сумі: Б – 300 000 грн., В – 190 000 грн., Д – 120 000 грн.

Втрати від участі в капіталі матимуть вигляд:

Назва асоційованого або дочірнього підприємства	Частка в капіталі асоційованого або дочірнього підприєм-ства, що належить підприємству, %	Сума збитку асоційо-ваного або дочірньо-го підприємства у звітному періоді, грн.	Втрати від участі в капіталі, грн..
Підприємство Б		300 000	75 000
Підприємство В		190 000	64 600
Підприємство Д		120 000	58 800
Разом:	х	610 000	198 400

Втрати від участі в к капіталі не можуть перевищувати вартості фінансових інвестицій.

На рахунках обліку втрати від участі в капіталі відображаються записами:

Дт 961, 962, 963 Кт 141 – відображено суму втрат, пов’язаних зі зменшенням частки інвестора в чистих активах об’єкта інвестування в залежності від об’єкта інвестування;

Дт 792 Кт 96 – відображено списання втрат від участі в капіталі на фінансові результати

Рахунок 97 «Інші витрати» призначено для обліку вит­рат, які виникають в процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані безпосередньо з ви­робництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, пос­луг). До таких витрат належать:

— собівартість реалізованих фінансових інвестицій (ба­лансова вартість і витрати, пов’язані з реалізацією фінан­сових інвестицій);

— собівартість реалізованих необоротних активів (за­лишкова вартість і витрати, пов'язані з реалізацією необо­ротних активів);

— собівартість реалізованих майнових комплексів (за­лишкова вартість і витрати, пов'язані з реалізацією майно­вих комплексів);

— втрати від неопераційних курсових різниць (втрати за активами і зобов'язаннями неопераційної діяльності підприємства від зміни курсу гривні до іноземної валюти);

— сума уцінки необоротних активів» фінансових інвес­тицій;

— списання необоротних активів (залишкова вартість списаних необоротних активів та витрати, пов'язані з їх ліквідацією, демонтаж, розбирання тощо);

— інші витрати звичайної діяльності.

По дебету рахунка 97 «Інші витрати» відображається, як зазначалося раніше, сума визнаних витрат, по кредиту — списання на рахунок 79 «Фінансові результати».

Дт 971 Кт 14 – відображено списання вартості довгострокової фінансової інвестиції

Дт 972 Кт 10,11,12,16, 18 – списано залишкову вартість необоротних активів у зв’язку з реалізацією

Дт 974 Кт 31, 34, 63 – відображено втрати від негативної не операційної курсової різниці

Дт 975 Кт 10,11,12,14,16 – відображено суму уцінки необоротних активів

Дт 976 Кт 10,11,12,16 – списано залишкову вартість необоротних активів

Дт 793 Кт 97 – списано інші звичайні витрати на фінансові результати

5. Не відносяться до звичайної діяльності підприємства, а є окремими об'єктами обліку витрати і доходи від надзви­чайних подій.

Надзвичайна подія — подія або операція, яка відрізняється від звичайно діяльності підприємства, і не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді.

До витрат від надзвичайних подій належать:

— витрати від стихійного лиха;

— втрати від техногенних катастроф і аварій;

— інші надзвичайні витрати.

Зазначені витрати можуть бути частково відшкодовані страховою організацією (якщо майно було застраховано), з бюджету та іншими сторонніми організаціями.

Для обліку витрат, які виникають внаслідок надзвичайних подій, Планом рахунків передбачений рахун­ок 99 «Надзвичайні витрати».

По дебету рахунка 99 «Надзвичайні витрати» відображається сума визнаних витрат, по кредиту — списання на рахунок 79 «Фінансові результати».

До витрат, пов'язаних з надзвичайними подіями, нале­жать як прямі втрати за наслідками цих подій, так і вит­рати на здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням та ліквідацією таких наслідків (вартість використаних матеріалів, заробітна плата, нарахована працівникам, пос­луги сторонніх організацій тощо).

Рахунок 99 «Надзвичайні витрати» ведеться за субра­хунками:

991 «Втрати від стихійного лиха»,

992 «Втрати від техногенних катастроф і аварій»,

993 «Інші надзвичайні витрати».

Відповідно до п. 31 П(С)БО 16 надзвичайні витрати включа­ються до фінансової звітності за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від діяльності підприємства внаслідок збитків від надзвичайних подій. Методика розрахунків для включення до фінансової звітності витрат від надзвичайних подій наведено в додат­ку 3 до П(С)БО 16.

Наприклад: Підприємство отримало збиток внаслідок повені в сумі 180 000 грн. Надзвичайні витрати підприємства були частково відшкодовані за рахунок коштів державного бюджету – 28 000 грн.

Розрахунок суми витрат від надзвичайних подій для відображення у Звіті про фінансові результати представимо у таблиці:

Невідшкодовувані витрати, грн..	Ставка податку на прибуток, %	Зменшення податку на прибуток внаслі-док збитків від над-звичайних подій, грн.	Сума надзвичайних витрат у Звіті про фінансові результати, грн.
180 000-28 000 = 152 000		152 000 х 25:100 = 38 000	152 000-38 000= 114 000

На рахунках бухгалтерського обліку операції, пов’язані з втратами від надзвичайних подій відображаються наступним чином:

Дт 99 Кт рахунків активів – відображено суму збитку, одержаного в результаті надзвичайних подій (пожежі, стихійного лиха);

Дт 794 Кт 99 – списано в кінці звітного періоду надзвичайні витрати на фінансові результати від надзвичайних подій.

Дата добавления: 2014-01-05