Співрозмірність оборони або межі шкоди

Своєчасність

Характер дій того, хто захищається

Мета дій при необхідній обороні

Метою дій при необхідній обороні є захист правоохоронюваних інтересів людини, суспільства або держави. Логічний ланцюжок

1. Заподіяти шкоду

2. Припинити посягання

3. Захистити правоохоронюваний інтерес.

Необхідна оборона буде навіть в тому випадку, коли не було досягнуто мети захисту.

Наявність будь-якої іншої мети виключає наявність необхідної оборони.

Поведінка того, хто захищається, при необхідній обороні моєе бути тільки активною. Ці активні дії зовні підпадажють під ознаки певного діяння, що передбачено в ККУ в якості злочину.

Об*єкт заподіяння шкоди

Об0єктом заподіяння шкоди при необхідній обороні є виключно права та інтереси того, хто посягає

Дії під час необхідної оборони повинні бути своєчасними, тобто вчиненими від моменту початку посягання, але до моменту його закінчення, тобто під час наявності посягання.

Як вийняток, необхідна оборона визнається також своєчасною у наступних випадках:

1. Якщо вона була здійснена до моменту початку посягання, але в обстановці, коли негайний початок посягання був очевидним і посягання за своїм характером було таким, яке унеможливлювало, або значно ускладнювало подальшу оборону.

2. Якщо посягання об*єктивно вже припинилося, але той, хто оборонявся, за обставинами справи не усвідомлював і не міг це усвідомити.

Характеризує межі тієї шкоди, яку особа, яка захищається, може зподіяти особі, яка посягає. ч. 1 ст. 36 - заподіяна посягаючому шкода повинан бути необхідною і достатньою у даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.

ч. 3 ст. 36 ККУ - умисно заподіяне посягаючому тяжке тілесне ушкодження або смерть повинні відповідати двом обставинам взятим у єдність:

1. Небезпечності посягання.

2. Обстановці захисту.

Виходячи з вищевикладеного, можно зробити наступні висновки щодо правомірності зподіяння шкоди в стані необхідної оборони. Визнаються правомірними за будь-яких обставин при необхідній обороні наступні види шкоди:

1. Будь-яка шкода, незалежно від її тяжкості, якщо вона заподіяна з необережності.

2. Будь-яка шкода, що не перевищує середньої тяжкості тілесні ушкодження, якщо вона заподіяна умисно.

3. Умисне заподіяння посягаючому тяжкої шкоди, тобто тяжких тілесних ушкоджень або смерті, якщо така шкода відповідала небезпечності посягання і обстановці захисту.

Під небезпечністю посягання мається на увазі рівень інтенсивності і загрозливості цього посягання для охоронюваних законом суспільних відносин. Небезпечність посягання визначається самою цінністю тих відносин, на які вона здійснюється і реальністю та розміром шкоди, якою вона загрожує.

Виділяються два види небезпечності посягання:

Посягання великого ступеня суспільної небезпечності – під ними розуміються посягання на об’єкти високої соціальної цінності, а саме життя людини, особиста свобода людини, здоров’я, статева свобода тощо, незалежно від того, якою шкодою вони загрожують; а також посягання на об’єкти відносно меншої соціальної цінності, якщо вони загрожують заподіянням надзвичайно великої невідворотної шкоди.

Посягання відносно меншого ступеня суспільної небезпечності – до них належать посягання на об’єкти меншого рівня соціальної цінності, які загрожують заподіянням ним невеликої шкоди.

Обстановка захисту – сукупність умов, які склалися під час необхідної оборони і які визначають співвідношення сил того, хто обороняється і того, хто посягає:

Відносно сприятлива – це така обстановка захисту, при які той, хто обороняється має і усвідомлює свою явну перевагу в силах над тим, хто посягає.

Несприятлива – має місце там, де сили того, хто посягає, і того, хто обороняється є відносно рівними, або той, хто посягає має явну перевагу над тим, хто обороняється.

Умисне заподіяння смерті або тяжких тілесних ушкоджень визнається таким, що відповідає небезпечності посягання і обстановці захисту в тих випадках, коли мало місце посягання високого ступеня суспільної небезпечності, а обстановка захисту була несприятливою. В усіх інших випадках умисне заподіяння смерті або тяжкого тілесного ушкодження є перевищенням меж необхідної оборони.

Обстановка	Високий ступень сусп. небезпеч.	Не високий ступень суспільної небезпеч.
Сприятлива	Є перевищенням меж	Є перевищенням меж
Несприятлива	Не є перевищенням меж	Є перевищенням меж

Перевищення меж необхідної оборони, тобто умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, або умисне заподіяння смерті, якщо вони не відповідали небезпечності посягання та обстановці захисту, тягне кримінальну відповідальність за привілейованими статтями Особливої частини ККУ, зокрема це статті 118 та 124 ККУ.

Дата добавления: 2014-01-05