Поняття підприємництва

К основным компонентам средовых объектов относятся.

Бытовые светильники делятся.

-потолочные (подвесные, утопленные, передвижные),

-настенные (пристроенные, подвесные, передвижные),

-настольные (переносные и пристроенные),

-напольные (переносные),

-встроенные в оборудование.

Методы эргономических исследований. Методической базы эргономики служит системный подход. На его основе из эргономических исследований используются различных наук и техники. На стыке которых возникают и решаются качественно новые проблемы изучения системы человек - машина – среда.

-Описательный метод включает анализ технической и эксплуатационной документации.

-Эргономическое и инженерно-психологическое обследование оборудования, сопоставление результатов обследования с нормативными документами по эргономики.

-Наблюдение за ходом рабочего процесса и поведением человека.

-Беседа с работающим человеком.

-Самоотчет человека в процессе деятельности (рефлексия).

- Анкетирование и экспертная оценка

- Хронометраж отчетливо различимых составляющих рабочего процесса.

-Количественная оценка эффективности деятельности.

Инструментальное исследование. Измерение показателей факторов среды. Регистрация и последующий анализ ошибок. Объективная регистрация энергетических затрат и функционального состояния организма работающего человека. Для этих целей используется комплекс медико-биологических показателей, частота пульса, частота дыхания, кровяное давление, кожно-гальваническая реакция.

Эргономика основных видов среды.

Понятие средовых объектов охватывает широких круг пространств связанных с жизнью деятельности людей. К ним относятся городские и сельские пространства, зоны отдыха, жилые интерьеры, социально культурные и прочие.

Объемно планировочная организация пространства, строительные конструкции, элементы оборудования и наполнение объекта.

Применительно к интерьерам в понятие оборудования включается группы элементов для помещения зон подбираемые потребителем или устанавливают по его желанию.

Основные группы таких элементов:

-приборы вещи бытовые устройства,

-встроенная и свободно стоящая мебель,

-санитарно-техническое оборудование,

- свето-техническое оборудование,

-технологическое оборудование,

-декоративные элементы,

-средства и системы визуальной информации.

Эргономическое обеспечение дизайн проектов

а) історичний начерк;

б) зміст підприємництва;

в) принципи;

г) обмеження ліцензування;

Україна, як самостійна держава, поставила собі за мету формування багато укладної економіки.

На сьогодні в світі існує думка, що обов’язок держави у підтримці економічного порядку в суспільстві зумовлює її обов’язок здійснювати певною мірою керівництво економікою (Жамен С. Торговое право М. 1993 г. с. 159).

У світі приватна власність, ринок, були поставлені в жорсткі рамки, що й стало одним із чинників запобігання кризам і зростання ефективності економіки. В Російській імперії до соціалістичної революції зазначалося, що торгівельне право не обмежується лише правом власності, що існує ще й публічне торгівельне право (Шершеневич Г.Ф.) Учебник торгового права М. 1994. с.27-28.

Перехід до багато укладної економіки в країнах СНД супроводжується відмовою від крайнощів радянської економіки – від директивного планування,від монопольного статусу державної власності.

Мета курсу – ознайомитися з теоретичними та практичними аспектами правового регулювання господарської діяльності в Україні.

Підприємництво – це систематична, самостійна ініціатива,на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконання робіт, надання послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку. (ст.1. Закону України 7.02.91 р. Про підприємництво.)

Матеріальну основу підприємницької діяльності становить – власність.

Власність – (як економічна категорія) це відносини між людьми з приводу речей, які полягають у присвоєнні або в належності матеріальних благ одним особам і відповідно у відчуженні цих благ від усіх інших осіб.

Власник має право використовувати належне йому майно (будівлі, споруди, засоби виробництва, вироблену продукцію, транспортні засоби, грошові кошти, цінні папери, тощо).При цьому всім власникам забезпечується рівні умови здійснення своїх прав. Підприємництвом є не будь яка корисна для суспільства діяльність по виробництву продукції, надання послуг…, а тільки така, що характеризується:

Відсутність однієї з цих ознак дає підставу вважати, що діяльність не підприємництво.

Принципи підприємницької діяльності

(Закріплені в ст.5 Закону “Про підприємництво”)

1.	Вільний вибір діяльності.
2.	Залучення на добровільних засадах до підприємницької діяльності майна та коштів юр. осіб, громадян.
3.	Самостійне формування програм діяльності постачальників, цін відповідно до законодавства.
4.	Вільний найом працівників.
5.	Залучення і використання матеріально-технічних, фінансових ресурсів, використання яких не обмежене законодавством.
6.	Вільне розпорядження прибутком, що залишився після сплати податків.
7.	Самостійне здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Деякі принципи обмежені декретами Каб. Міністрів України(з 21 липня 92 по 21 травня 93 р)

Головний принцип підприємницької діяльності – принцип свободи здійснення підприємництва, з нього витікає три види такої діяльності:

а) підприємницька діяльність, яка не потребує спец. дозволу;

б) підприємницька діяльність, яка потребує спец. дозволу (цигарки, горілчані вироби);

в) підприємницька діяльність заборонена законом (зброя, наркотики).

Підлягають обмеженню у здійснені підприємницької діяльності:

1) деякі види діяльності вправі здійснювати лише певні суб’єкти (виготовлення і розповсюдження наркотичних засобів, військової зброї, боєприпасів.) – державні підприємства.

2) в забороні здійснювати (без ліцензії) окремі види діяльності. Перелік тим кому дозволено, встановлює Верховна Рада України (пошук родовищ, експлуатація, виробництво, ремонт невійськової зброї, холодної зброї, виготовлення і реалізація медикаментів та хімічних речовин, виготовлення пива і вина, виготовлення тютюнових виробів медична практика, юр. практика, гральні заклади, …)

3) ломбардні операції (державні підприємства +повні товариства)

Перелік вміщено в законі “Про підприємництво”, крім того є ще Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.93. “Про об’єднання державних підприємств зв’язку та впровадження ліцензування деяких видів діяльності в галузі зв’язку.”

Ліцензія видається Каб. Міністрів України або уповноваженим ним органом у строк не довше 30 днів з дня одержання заяви (це регульовано Постановою Каб. Міністрів України від 17 липня 1994 р. №316.)

До заяви додаються копії засновницьких документів, засвідчується рівень освіти, кваліфікації. Плата у 2-х мінімальних з/п, з юр. осіб 6 мінімальних з/п. Строк ліцензії не менше 3 років. Рішення про зупинення ліцензії може бути прийнято органом який видав або може бути оскарженим у суді.

Дата добавления: 2014-01-05