Підсудний

Обвинувачений стає підсудним на стадії попереднього розгляду справи суддею, якщо справа призначається до судового розгляду.

У судовому засіданні підсудний має право:

1) заявляти відводи на колегіальний розгляд справи у випадках, передбачених законом;

2) мати захисника або самостійно захищати свої інтереси;

3) заявляти клопотання і висловлювати свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду;

4) подавати докази, просити суд про приєднання до справи документів, про виклик свідків, про призначення експертизи і витребування інших доказів;

5) давати показання по суті справи в кожний момент судового слідства або відмовитися давати показання і відповідати на запитання;

6) просити суд про оголошення доказів, що є в справі;

7) задавати питання іншим підсудним, свідкам, експертові, спеціалістові, потерпілому, цивільному позивачеві та цивільному відповідачеві;

8) брати участь в огляді речових доказів, місця вчинення злочину і документів;

9) брати участь у судових дебатах;

10) звертатися до суду з останнім словом (ст. 263 КПК).

Після виконання всіх необхідних підготовчих дій головуючий зобов'язаний роз'яснити підсудному його права. Крім того, засуджений має право оскаржити судове рішення, ознайомитися з протоколом судового засідання, подати на нього зауваження.

Потерпілий

Потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичку або майнову шкоду.

Про визнання громадянина потерпілим особа, яка провадить дізнання, слідчий і суддя виносять постанову, суд — ухвалу.

Громадянин, визнаний потерпілим від злочину, мас право давати показання у справі. Потерпілий і його представник мають право: подавати докази; заявляти клопотання; знайомитися з усіма матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудове слідство не проводилося, — після призначення справи до судового розгляду; брати участь у судовому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок або ухвали суду і постанови судді, а за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки.

У випадках, визначених КПК, потерпілий має право під час судового розгляду особисто або через свого представника підтримувати обвинувачення. Потерпілий може брати участь у судових дебатах.

У справах про злочини, внаслідок яких сталася смерть потерпілого, права, передбачені цією статтею, мають його близькі родичі (ст. 49 КПК).

Потерпілий під час судового розгляду справи має право: давати показання; заявляти відводи і клопотання; висловлювати свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду; давати пояснення з приводу обставин, що досліджуються судом; подавати докази, задавати питання свідкам, експертові, спеціалістові та підсудним; брати участь в огляді місця вчинення злочину, речових доказів, документів, а в справах, зазначених у ч. 1 ст. 27 КПК, — підтримувати обвинувачення. Потерпілий може брати участь у судових дебатах.

У разі відмови прокурора від обвинувачення потерпілий має право вимагати продовження розгляду справи. У цьому випадку він підтримує обвинувачення (ст. 267 КПК).

Цивільний позивач

Цивільним позивачем визнається громадянин, підприємство, установа чи організація, які зазнали матеріальної шкоди від злочину і пред'явили вимогу про відшкодування збитків. Про визнання цивільним позивачем чи про відмову в цьому особа, яка проводить дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд — ухвалу.

Цивільний позивач або його представник мають право: подавати докази; заявляти клопотання; брати участь у судовому розгляді; просити орган дізнання, слідчого і суд про вжиття заходів до забезпечення заявленого ними позову; підтримувати цивільний позов; ознайомлюватися з матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудове слідство не проводилось, — після призначення справи до судового розгляду;

заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка проводить дізнання слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок або ухвалу суду ^ частині, що стосується цивільного позову, а за наявності відповідних підстав на забезпечення безпеки.

Цивільний позивач зобов’язаний на вимогу органу дізнання, слідчого прокурора і суду пред'являти всі необхідні документи, пов'язані з заявленим позовом (ст. 50 КПК).

Особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, має право пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.

Цивільний позов може бути пред'явлений як під час досудового слідства і дізнання, так і під час судового розгляду справи, але до початку судового слідства. Відмова у позові в порядку цивільного судочинства позбавляє позивача права пред'являти той самий позов у кримінальній справі.

Цивільний відповідач

Цивільний відповідач як самостійний учасник процесу з'являється лише тоді, коли майнова відповідальність за позовом покладається не на обвинуваченого, а на інших осіб. Якщо ж позов у кримінальному процесі пред'явлено обвинуваченому, то він як цивільний відповідач не виступає. Як обвинувачений він у таких випадках притягується і до кримінальної, і до цивільно-правової відповідальності.

Як цивільних відповідачів може бути притягнуто батьків, опікунів, піклуьальників або інших осіб, а також підприємства, установи та організації, які відповідно до закону несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями обвинуваченого. Про притягнення як цивільного відповідача особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд — ухвалу.

Цивільний відповідач (або його представник) має право: заперечувати проти пред'явленого позову; давати пояснення по суті пред'явленого позову; подавати докази; заявляти клопотання; ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються цивільного позову, з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудове слідство не проводилось, — після призначення справи до судового розгляду; брати участь у судовому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги надії особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок або ухвали суду в частиш, що стосується цивільного позову, а за наявності відповідних підстав — на забезпечення безпеки (ст. 51 КПК).

Представником цивільного відповідача не може бути особа, яка брала раніше участь у справі як слідчий чи інший учасник кримінального процесу, а також особа, шо <; родичем кого-небудь зі складу суду або обвинувача.

§ 4. Особи, які захищають та представляють в доказуванні інтереси інших осіб

Захисник

Захисник — це учасник кримінального процесу, уповноважений у передбаченому законом порядку здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваних, обвинувачених, підсудних, засуджених та виправданих і надавати їм необхідну юридичну допомогу. Участь захисника в кримінальному процесі дозволяє цим особам більш повно реалізувати своє право на захист.

Як захисники допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні, та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи у випадках і в порядку, передбачених КПК. Захисниками можуть бути допущені близькі родичі обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, його опікуни або піклувальники.

На практиці захисниками є переважно адвокати, тому для забезпечення обвинуваченому права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура (ч. 2 ст. 59 Конституції України) — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.

Адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну' освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України (ч. 1 ст. 2 Закону «Про адвокатуру»), в якій зазначається, що адвокат у своїй професійній діяльності повинен суворо додержуватися вимог чинного законодавства України, міжнародних актів про права і свободи людини, правил адвокатської етики тощо. Порушення цього положення тягне за собою накладення на адвоката дисциплінарної відповідальності.

Повноваження захисника на участь в справі підтверджується:

1) адвоката — ордером відповідного адвокатського об'єднання;

2) адвоката, який не є членом адвокатського об’єднання, — угодою;

3) інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, — угодою або дорученням юридичної особи;

4) близьких родичів, опікунів або піклувальників — заявою обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого про їх допуск до участі у справі як захисників.

Захисник допускається до участі в справі на будь-якій стадії процесу. Близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники як захисники допускаються до участі в справі з моменту пред'явлення обвинуваченому для ознайомлення матеріалів досудового слідства. У випадках, коли участь захисника у справі є за законом обов'язковою, близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники як захисники можуть брати участь лише одночасно з захисті ком-адвокагом чи іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Про допуск захисника до участі в справі особа, яка проводить дізнання, слідчий, прокурор, суддя виносять постанову, а суд — ухвалу (ст. 44 КПК).

Обов'язкова участь захисника. Для забезпечення одного з найважливіших принципів кримінального процесу — права підозрюваного, обвинуваченого і підсудного на захист — законодавець дозволяє їм реалізувати таке право при провадженні по кримінальній справі на всіх його стадіях. Але в деяких випадках законодавець не зважає на бажання зазначених осіб і зобов'язує орган дізнання, слідчого, прокурора, суддю (суд) в обов'язковому порядку призначити захисника.

Участь захисника обов'язкова:

• у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, віком до 18 років — з моменту визнання особи підозрюваною чи пред'явлення їй обвинувачення;

• у справах осіб, які через свої фізичні або психічні вади (німі, сліпі, глухі та інші) не можуть самі реалізувати своє право на захист, — з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення або з моменту встановлення цих вад;

• у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство, — з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення;

• якщо санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне ув'язнення з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення;

• при провадженні про застосування примусових засобів медичного

характеру — з моменту встановлення факту наявності в особи душевної

хвороби;

• при провадженні справи про застосування примусових заходів виховного характеру з моменту першого допиту неповнолітнього або з моменту поміщення його до приймальника-розподільника.

У суді апеляційної інстанції участь захисника у справах осіб, які обвинувачуються, віком до 18 років, є обов'язковою, якщо в апеляції порушується питання про погіршення становища засудженого чи виправданого (ст. 45 КПК),

Відмова від захисника і його заміна. Підозрюваний, обвинувачений і підсудний мають право в будь-який момент провадження у справі відмовитись від запрошеного чи призначеного захисника. Відмова допускається лише з ініціативи підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного і не позбавляє їх права запросити того самого чи іншого захисника на подальших стадіях процесу.

Відмову від захисника у разі його обов'язкової участі може бути прийнято лише, якщо підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений чи

виправданий обґрунтують її мотивами, які особа, що провадить дізнання, слідчий, суд визнають такими, що заслуговують на увагу. У такому разі захисника заміняють іншим, для цього в стадії розслідування справи надасться не менше доби, а в стадії судового розгляду справи — не менше трьох діб.

Заміна одного захисника на іншого може мати місце тільки за клопотанням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного та на будь-якій стадії процесу і не тяг-е відновлення процесуальних дій, вчинених за участю захисника, якого замінено (ст. 46 КПК). Порядок призначення захисника. Згідно зі ст. 47 КПК захисник запрошується підозрюваним, обвинуваченим, підсудним чи засудженим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного чи засудженого. Особа, що проводить дізнання, слідчий, суд зобов'язані допомогти затриманій особі чи особі, яка утримується під вартою, встановити зв'язок із захисником або з особами, які можуть запросити захисника.

Підозрюваний, обвинувачений, підсудний мають право запросити собі кількох захисників.

Особа, яка проводить дізнання, слідчий чи суд можуть визначити захисника у встановленому законом порядку через адвокатське об'єднання. Вимога особи, яка провадить дізнання, слідчого, суду про призначення захисника є обов'язковою для керівника адвокатського об’єднання. Захисник призначається у разі:

1) якщо участь захисника є обов'язковою (частини 1—2 ст. 45 КПК), але підозрюваний, обвинувачений, підсудний не бажає або не може запросити захисника;

2) якщо підозрюваний, обвинувачений, підсудний бажає запросити захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може цього зробити.

У разі, якщо є потреба у проведенні невідкладних слідчих чи інших процесуальних дій за участю захисника, а підозрюваний чи обвинувачений ще не встиг запросити захисника або явка обраного захисника не є можливою, особа, яка провадить дізнання, слідчий своєю постановою мають право призначити захисника тимчасово до явки обраного захисника.

Якщо потреби у проведенні невідкладних слідчих чи інших процесуальних дій з участю захисника немає і якщо є неможливою явка захисника, обраного підозрюваним протягом 24 годин, а захисника, обраного обвинуваченим чи підсудним, — протягом 72 годин, особа, яка проводить Дізнання, слідчий, суд мають право запропонувати підозрюваному, обвинуваченому запросити іншого захисника. Якщо і Цей захисник не зможе з'явитися для участі в справі протягом 24 годин, а також у випадках, якщо підозрюваний, обвинувачений, підсудний протягом того самого строку не запросили іншого захисника, особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суддя постановою, а суд — ухвалою — самі призначають захисника.

Процесуальні права та обов'язки захисника. Захисник зобов'язаний використовувати передбачені в КПК та інших законодавчих актах засоби

захисту з метою з'ясування обставин, що спростовують підозру _Чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого, засудженого та надавати їм необхідну юридичну допомогу.

З моменту допущення до участі у справі захисник має право:

• до першого допиту підозрюваного чи обвинуваченого мати з ним конфіденційне побачення, а після першого допиту — такі самі побачення без обмеження їх кількості та тривалості;

• мати побачення із засудженим чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;

• бути присутнім при допитах підозрюваного, обвинуваченого, а також при провадженні інших слідчих дій, що виконуються за їх участі або за їх клопотанням чи клопотанням самого захисника, а при виконанні інших слідчий дій — з дозволу особи, яка веде дізнання, органу дізнання, слідчого;

• застосовувати науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи — з дозволу особи,яка провадить дізнання, або слідчого, а у суді, якщо справа розглядається у відкритому судовому засіданні, — з дозволу судді чи суду;

• ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства — з усіма матеріалами справи;

• брати участь у судових засіданнях;

• ставити в судовому засіданні питання підсудному, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, позивачу і відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів;

• подавати докази і заявляти клопотання і відводи, висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, оскаржувати дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду;

• виступати в судових дебатах;

• знайомитись з протоколом судового засідання та подавати на нього зауваження;

• знати про принесені в справі подання прокурора, апеляції, подавати на них заперечення;

• брати участь у засіданнях суду при апеляційному розгляді справи;

• збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази у справі, в тому числі запитувати й одержу-ати документи чи їх копії від громадян та юридичних осіб, ознайомитись на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з необхідними документами, крім их, таємниця яких охороняється законом, одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, опитувати громадян.

• Захисник зобов'язаний з'являтися для участі у виконанні процесуальних дій, в яких його участь є обов'язковою. У разі неможливості з'явитися у призначений строк, захисник зобов'язаний заздалегідь повідомити про це та про причини неможливості явки дізнавачу, слідчому, прокурору,

^суду‘

У разі неявки захисника слідча дія, участь в який захисника не є обов'язковою, виконується без нього.

Захисник не має права розголошувати дані, які стали "ому відомі у зв'язку з виконанням його обов'язків.

Захисник зобов'язаний не перешкоджати встановленню істини в справі шляхом вчинення дій, спрямованих на те, об схилити свідка чи потерпілого до відмови від показань або до дачі завідомо неправдивих показань, схилити експерта до відмови від давання висновку, іншим чином сфальсифікувати докази у справі або затягнути розслідування чи судовий розгляд справи. Він також повинен додержуватися встановленого порядку при розслідуванні та судовому розгляді справи.

Після допуску до участі в справі захисник (адвокат) може відмовитися від виконання своїх обов'язків лише у разі:

1) якщо є обставини, що виключають його участь у справі (ст. 61

КПК);

2) якщо він свою відмову мотивує недостатніми знаннями чи некомпетентністю.

Документи, пов'язані з виконанням захисником його обов'язків при участі в справі, не підлягають огляду, розголошенню чи вилученню дізнавачем, слідчим, прокурором чи судом без згоди захисника (ст. 48 КПК).

Представники потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача

Представництво як інститут кримінально-процесуального права має на меті належним чином забезпечити захист прав і законних інтересів учасників процесу — потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача.

Представниками потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача можуть бути адвокати, близькі родичі, законні представники, а також інші особи за постановою особи, яка проводить дізнання, слідчого, судді або за ухвалою суду.

Якщо цивільним позивачем або цивільним відповідачем є підприємство, установа чи організація, то представниками їх інтересів можуть бути спеціально уповноважені ними на те особи, зокрема юрисконсульти, працівники бухгалтерії, керівники підприємств, установ, організацій таін.

Представники потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача користуються процесуальними правами осіб, інтереси яких вони представляють (ст. 52 КПК).

Законні представники неповнолітнього потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого та підсудного

Законними представниками потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого і підсудного можуть бути їх близькі родичі, опікуни, піклувальники або представники тих установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких вони перебувають (п. 10 ст. 32 КПК). Інші не мають права бути законними представниками неповнолітнього або недієздатного потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.

Неповнолітні потерпілі віком до 16 років викликаються для допиту органом дізнання, слідчим, прокурором, суддею (судом) через своїх законних представників і допитуються у їх присутності, якщо обставини справи цього потребують.

Законних представників потерпілого допускають до участі у справі за постановою особи, яка провадить пізнання, слідчого, судді або ухвалою суду (ч. 1 ст. 52 КПК). Законні представники потерпілого користуються такими правами, що й потерпілі.

Неповнолітній підозрюваний, обвинувачений чи підсудний при провадженні по кримінальній справі також мають право на забезпечення законного представника і викликаються до слідчого, прокурора, судді чи суду, як правило, через їх батьків чи інших законних представників. Якщо неповнолітній перебуває під вартою, він викликається через адміністрацію місця попереднього ув’язнення (ст. 437 КПК).

У судове засідання викликаються батьки або інші законні представники неповнолітнього підсудного.

Законний представник неповнолітнього підсудного має право заявляти відводи і клопотання, надавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Зазначені права роз’яснюються законному представникові підсудного у підготовчій частині судового засідання.

За необхідності допитати батьків або інших законних представників неповнолітнього як свідків суд заслуховує їх показання. Законні представники підсудного перебувають в залі судового засідання протягом всього судового розгляду.

У виняткових випадках, якщо участь законного представника в судовому засіданні може зашкодити інтересам неповнолітнього підсудного, суд вправі своєю мотивованою ухвалою обмежити участь законного представника в тій чи іншій частині судового засідання або усунути його від участі в судовому розгляді і допустити замість нього іншого законного представника неповнолітнього підсудного.

Неявка законного представника підсудного не зупиняє розгляду справи, якщо суд не визнає його участь необхідною (ст. 441 КПК).

змін, доповнень і зауважень, власноручно робити такі доповнення і зауваження* подавати скарги прокурору на дії дізнавача і слідчого; одержувати відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для дачі показань.

За наявності відповідних підстав свідок має право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законом і в порядку, передбаченому статтями 52— 525КПК.

Особа, викликана органом дізнання, слідчим, прокурором або судом як свідок, зобов'язана з'явитися в зазначені місце і час та дати правдиві показання про відомі їй обставини в справі.

Якщо свідок не з'явиться без поважних причин, орган дізнання, слідчий, прокурор або суд мають право застосувати до нього привід через органи внутрішніх справ.

Суд має право також накласти на свідка грошове стягнення у розмірі половини мінімального розміру заробітної плати. Питання про грошове стягнення вирішується судом у судовому засіданні при розгляді справи, по якій свідок викликався. Воно може бути вирішено в іншому судовому засіданні з викликом цього свідка. Його неявка без поважних причин не перешкоджає розгляду питання про накладення грошового стягнення (статті 68—70 КПК).

За дачу завідомо неправдивих показань і за відмову давати показання про відомі обставини в справі свідок несе кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 КК України.

Спеціаліст

Це особа, яка володіє науковими, технічними та іншими спеціальними знаннями і навичками, і за викликом органа дізнання, слідчого, прокурора, судді (суду) надає їм допомогу в проведенні слідчих і судових дій.

Спеціаліст може залучатись при провадженні будь-яких слідчих чи судових дій, якщо виникає в цьому потреба, для всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи. Спеціаліст повинен бути не заінтересований в результатах справи.

Закон не обмежує коло судових дій, до виконання який може бути залучений спеціаліст. Однак в деяких випадках його участь прямо передбачена законом. Наприклад, при огляді тіла людини необхідна присутність лікаря, при допиті неповнолітнього — присутність викладача, при допиті неповнолітнього розумово відсталого — присутність лікаря та викладача.

Допомога спеціаліста може бути використана при призначенні експертизи, в формулюванні питань та при підготовці об'єктів дослідження. Також вона може використовуватись для залучення науково-технічних засобів та апаратури в ході

судового засідання. Наприклад, при демонстрації аудіо-, кіно-, відеодоказів, при аудіо-, відеофіксації хода засідання, при проведенні судового експерименту.

Виклик слідчим спеціаліста є обов'язковим для керівника підприємства, установи чи організації, де працює спеціаліст.

Спеціаліст зобов'язаний: з'явитися на виклик; брати участь у ііронслсіїні слідчої дії, використовуючи свої спеціальні знання і навички для сприяння слідчому у виявленні, закріпленні та вилученні доказів; звертати увагу слідчого на обставини, пов'язані з виявленням та закріпленням доказів; давати пояснення зі спеціальних питань, що виникають при проведенні слідчої дії.

Спеціаліст має право: звертатися з дозволу слідчого із запитаннями до осіб, які беруть участь у проведенні слідчої дії; робити заяви, пов’язані з виявленням, закріпленням і вилученням доказів. Спеціаліст за наявності відповідних підстав має право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України.

Перед початком слідчої дії, в якій бере участь спеціаліст, слідчий пересвідчується в особі та компетентності спеціаліста, з'ясовує його стосунки з обвинуваченим і потерпілим та роз'яснює спеціалістові його права та обов'язки. Про виконання слідчим цих вимог зазначається у протоколі слідчої дії.

У разі відмови або ухилення спеціаліста від виконання своїх обов'язків слідчий повідомляє про це адміністрацію підприємства, установи чи організації за місцем роботи спеціаліста або громадську організацію для відповідного реагування (ст. 128і КПК).

Дата добавления: 2014-01-05