Попереково-крижовий радикуліт

Неврит лицьового нерва

Причини: переохолодження, перенесення інфекційного захворювання, отити тощо.

Симптоми: захворювання починається з болю в навколовушній ділянці. Через 1-2 дні виникає поступово наростаючий парез або параліч мімічної мускулатури на боці ураженого нерва.

З’являється характерна асиметрія обличчя, рот перекошується в здоровий бік, кут рота опущений, повіки не змикаються («заяче око»). Хворий не може усміхнутись, нахмурити лоб, закрити око. Згладжені носо-губна складка, лобна складка, випадають рогівковий та надбрівний рефлекси. Рідка їжа може виливатися з рота, а тверда, навпаки, застрягати між щокою і нижньою щелепою. Іноді порушуються смакові відчуття, виникає сухість ока або сльозотеча.

Більшість нефропатій лицевого нерва за умов адекватного лікування закінчуються повним одужанням через 2-3 тижні. У разі тяжкого перебігу захворювання відновний період триває довше і для одужання потрібно значно більше часу (1-2 місяці). У деяких випадках може розвиватись контрактура паралізованих м’язів. При появі перших її ознак треба негайно відмінити масаж, електролікування, голкотерапію.

Лікування:

1. Протизапальні засоби (кортикостероїди).

2. Дегідратаційні засоби.

3. Засоби, що покращують мікроциркуляцію у стовбурі нерва – трентал.

4. Вітамінотерапія.

5. Фізіотерапія (ЛФК – з 5-7 днів захворювання, точковий масаж – з 2-го тижня, голкотерапія).

Прозерин протипоказаний!

Догляд за хворими: треба пам’ятати про недопустимість теплових процедур в перші дні захворювання, адже це може сприяти поглибленню симптоматики. З метою захисту кон’юнктиви ока від додаткового подразнення хворий повинен носити захисну пов’язку. За призначенням офтальмолога медична сестра проводить закапування в кон’юнктивальний мішок сульфацилу натрію тощо.

Радикуліт – це запалення корінців того чи іншого відділу спинного мозку. «Справжні» радикуліти, тобто інфекційне ураження спінальних корінців, зустрічається рідко (бруцельоз, сифіліс, ревматизм). Найчастіше ураження спінальних корінців зустрічається при остеохондрозі хребта, травмах та пухлинах хребта.

Під остеохондрозом розуміють первинний дистрофічний процес у пульпозному ядрі, яке при розпаді клітин хряща і вивільненні ферментів (гіалуронідаза, хондрокатепсин) втрачає воду і зменшується в об’ємі.

Розрізняють шийний, грудний і попереково-крижовий радикуліти. Найчастіше трапляється попереково-крижовий радикуліт.

Симптоми: основна ознака – біль в ділянці попереку і по задньозовнішній поверхні стегна і гомілки (за ходом сідничного нерва), який підсилюється під час руху, кашлю, фізичного напруження. Він може бути стріляючим, пекучим або ниючим. Для полегшення стану хворий займає характерну позу – лежить на спині або на боці з зігнутою хворою ногою. Під час ходіння тримає хвору ногу напівзігнутою.

Спостерігається сколіоз (викривлення хребта), що є рефлекторною захисною протибольовою реакцією. При пальпації болючі паравертебральні точки (вздовж хребта) і за ходом сідничного нерва.

Найбільш постійною ознакою є біль від натягу корінців і нервових стовбурів (симптоми Ласега, Нері). Симптом Ласега – неможливість підняти розігнуту ногу хворого, який лежить на спині, через посилення болю в попереку і за ходом сідничного нерва. Симптом Нері – посилення болю при нахиленні голови вперед.

Об’єктивними ознаками є також гіпотрофія м’язів гомілки, стегна і сідниці. Іноді настає парез стопи, зниження ахіллового рефлексу (рухові розлади). Порушується чутливість в зоні іннервації сідничного нерва.

На рентгенограмі часто визначають звуження міжхребцевої щілини.

Люмбаго – це гострий, типу прострілу, поперековий біль, що виникає раптово під час фізичного навантаження або руху. Цей біль дуже різкий, сковувальний, не дозволяє зробити й найменшого руху в поперековій ділянці.

Люмбалгія – підгострий або хронічний поперековий біль, що виникає поступово, після фізичного навантаження, тривалого перебування у незручній позі, охолодження.

Люмбоішіалгія – це біль у поперековій ділянці, що поширюється на сідницю, нижню кінцівку.

Лікування комплексне: медикаментозне (знеболюючі засоби – новокаїнова блокада, вітамінотерапія, біостимулятори, дегідратаційні препарати), ортопедичне (пояси, корсети, витягування хребта тощо), фізіотерапевтичне (іонофорез, діадинамо- чи ампліпульсофорез анальгетиків, гальваногрязь, озокерит, голкотерапія, масаж) і санаторно-курортне (сірководневі, радонові ванни). Показаний ліжковий режим поки не зникне різкий біль. Ліжко хворого має бути твердим і рівним (на щиті).

Дата добавления: 2014-01-05