Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Методологія створення технічних систем і роль прогнозування

Читайте также:
  1. APS системы
  2. CASE-системы
  3. CSPR системы
  4. Cимпатическая нервная система. Центральный и периферический отдел симпатической нервной системы.
  5. DNS-система
  6. ERP системы
  7. I - подсистемы - об этом речь шла выше.
  8. I начало ТД обобщает закон сохранения энергии для ТД процессов: количество теплоты, сообщаемое системе, идет на изменение ее внутренней энергии и совершение системой работы.
  9. I. Абиотические компоненты экосистем.
  10. I. Конституционное право России как отрасль российской правовой системы.
  11. I. Концепция безопасности системы защиты
  12. I. основания геометрии. система аксиом Вейля евклидова трехмерного пространства

Лекція № 4

Алгоритм оцінювання технічних систем

 

Оцінювання технічних систем передбачає вибір критеріїв і проведення оцінки. Оцінювання здійснюється двома способами: а) інтуїтивно; б) об'єктивно, тобто на ос-нові визначальних критеріїв.

Інтуїтивна оцінка не може бути повністю зігнорована. Вона визначається не ли-ше суб'єктивними відчуттями, але і часто - багаторічним досвідом. Це особливо важли-во при недостатньо повній інформації, що характерно для початкових етапів проекту-вання.

Критеріальна оцінка відповідно до схем оцінювання, здійснюється за алгорит-мами. В процесі оцінювання здійснюються такі процедури: а) вибір узагальненого показ-ника; б) вибір критеріїв оцінки (властивостей); в) визначення критеріальних оцінок;
г) перетворення оцінок в узагальнений показник.


 

Тема: ПРОЕКТУВАННЯ, СТВОРЕННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ. АНАЛІЗ ТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ

 

Питання лекції: Методологія створення технічних систем і роль прогнозування. Основ-ні поняття про процес проектування. Стадії і етапи технічного проек-тування технічних систем. Загально-технічні основи конструювання технічних систем.

 

 

З розвитком техніки принципи і методологія створення технічні системи безпе-рервно змінюються і удосконалюються внаслідок впровадження нових способів виготов-лення машин, ускладнення їх конструкцій і умов збуту, більш повного вивчення ряду технічних і економічних питань.

В процесі створення технічної системи виконують такі роботи: обгрунтування не-обхідності створення нової технічної системи; науково-технічні дослідження; розробку конструкторського проекту; виготовлення, випробування та доведення дослідних зраз-ків. Необхідність створення сучасної машини як технічні системи виникає із загальних умов розвитку нової техніки стосовно до конкретного випадку.

Нова техніка - це результат науково-технічного досягнення, яке впливає при його реалізації на розвиток продуктивних сил і задовільняе потреби суспільства у продукції на більш високому рівні, ніж відомі раніш прототипи або аналоги.

Враховуючи різноманіття об’єктів за ступенем їх новизни, можна відокремити два основних напрямки:

1)кількісний, при якому враховується термін, що пройшов з того чи іншого мо-менту появи або реалізації нових виробів (наприклад, термін з моменту появи нової тех-ніки, реалізованої ідеї або термін з початку промислового виробництва нової продук-ції");

2)якісний, при якому технічна новинка (пристрій) в залежності від його рівня поділяється на декілька ступенів, починаючи від створення принципово нової конст-рукції і закінчуючи зміною її зовнішнього вигляду, а нова технологія (спосіб) призна-чена для виготовлення принципово нової продукції або підвищення ефективності ви-робництва.



Кожна впроваджена в експлуатацію нова технічна система повинна перевищувати за своїми показниками і техніко-економічними характеристиками кращі світові стандар-ти і зразки, які раніше використовувались.

Процес створення нової технічна система або її окремого функціонального вузла складається з чотирьох етапів:

1)науковий (інженерне прогнозування);

2)констукторський (проектування);

3)технологічний {підготовка виробництва);

4)організаційний (освоєння виробництва).

Науковий етап пов'язаний з інженерним прогнозуванням, яке обгрунтовує необ-хідність створення нової технічной системи.

Основу інженерного прогнозування складають три напрямки, які визначають:

а) значимість нових відкриттів і винаходів;

б) мету і технічну стратегію;

в) перспективний рівень розвитку конструкцій технічних систем.

При інженерному прогнозуванні використовують теоретичні і експериментальні засоби аналізу і синтезу.

Прогнозування - це не передбачення, а наукове теоретичне обгрунтування того, що повинно здійснитись.

Успіх у створенні нових технічних систем і термін їх життєвого циклу здебільшого залежить від того, наскільки правильно перед проектуванням виконане прогнозування. Слід пам’ятати, що конструктор, який орієнтується на аналог, в тому числі і зарубіжний, який відповідає навіть вищим світовим досягненням, автоматично спонукає свою май-бутню технічну систему на відставання. Тому необхідно йти не у форваторі зарубіжних фірм, а обирати нові шляхи прискореного розвитку технічних систем, побудованих на нових принципах.

У питаннях прогнозування і створення нових технічних систем, котрих ще не було у світовій практиці, доцільно використовувати фреймовий підхід (мал. 1). Згідно цього підходу повинен послідовно розглядатися розгалужений у вигляді дерева альтернатив ланцюг пошуку на декількох рівнях: функціональна модель об’єкту (функція Ф), альтернативні варіанти моделей принципів дій (фізичних ФПД або технологічних ТП), що реалізують розглядувану функцію; альтернативні варіанти моделей техніч-них рішень (ТР), що реалізують розглянуті принципи дій.

 
 

 


Мал. 1. Фреймонова модель прогнозування і створення нової технічної системи.

 

Відомі багато методів складання прогнозу. З них на практиці в основному вико-ристовують такі:

1. Метод екстраполяції тенденцій (перенос недалекого минулого на майбутнє) для ТС, які розвиваються еволюційним шляхом і достатньо у часі.

2. Анкетування незалежних думок.

3. Метод зважених оцінок.

4. Матричний метод "мета-засіб".

5. Метод моделювання, який проводиться на моделях згідно з вимогами теорії подібності та інші.

Перші три методи носять суб'єктивний характер, здійснюються із запрошенням експертів і можуть бути об'єднані як метод експертних оцінок (математична обробка опитування групи спеціалістів-експертів при недостатньо систематизованій інформації у минулому). Методи експертного оцінювання альтернатив призначені для заполучення якісних (парні порівняння, множинні порівняння, гіпервпорядкування, вектори переваг, класифікація та інше) і кількісних (безпосередня чисельна оцінка альтернатив, методи оцінок Чермена-Акожа, Терстоуна, фон Наймана-Моргенштерна та інші).

Існує два принципових шляхи побудови прогнозу, котрі використовуються пара-лельно: 1) той, що йде від існуючого базису у майбутнє (дослідницьке або наукове прог-нозування); 2) той, що рухається від мети, яка повинна бути досягнута у майбутньому, до теперішнього (нормативне прогнозування).

Прогнозування - частина науково-дослідної роботи по підбору вихідних даних для розробки технічного завдання на проектування, яке містить: функціональне приз-начення, основні технічні і економічні параметри, можливі компоновочні схеми, нові матеріали і види заготовок, нові технологічні процеси, верстати, технологічне осна-щення та інше обладнання, нові форми керування виробництвом, потребу і допустимий план виробництва машин, будівництва нового або реконструкції діючого заводу.

Вирішення багатоваріантних задач створення нових технічної системи на всіх ета-пах стає нераціональним і навіть неможливим без використання ЕОМ.

Вихідним положенням при прогнозуванні є мета прогнозування. В залежності від неї приймають і об'єкт прогнозування. Період упередження і точність прогнозування встановлюють в залежності від мети і об'єкту прогнозування: чим більший період уперед-ження, тим менша точність прогнозування; при необхідності підвищити точність прогнозування зменшується період упередження.

В залежності від періоду упередження встановлюють необхідний обсяг і зміст вихідних даних про об'єкт прогнозування.

Обраний метод обробки вихідних даних залежить від потрібної точності прогно-зування: чим вища точність прогнозування, тим точнішим повинен бути метод обробки вихідних даних; при зниженні точності прогнозування приймають менш точний метод обробки вихідних даних. Для забезпечення потрібної точності прогнозування необхідно мати відповідний обсяг і зміст вихідних даних про об'єкт прогнозування. З підвищенням точності прогнозування обсяг і зміст вихідних даних повинні бути більш повними.

Вибір методу обробки вихідних даних про об'єкти пронозування залежить від прийнятого періоду упередження: чим більший період упередження, тим точнішим по-винен бути метод обробки вихідних даних.

Наявність обсягу і змісту вихідних даних визначає вибір методу їх обробки: чим повніші вихідні дані, тим точнішим може бути метод їх оброки. В той же час певний метод потребує відповідного обсягу вихідних даних.

Визначивши обсяг і зміст вихідних даних про прогнозування об'єкту і прийнявши відповідний метод обробки вихідних даних, можна виконати необхідні розрахунки. Виконані розрахунки повинні дати можливість отримати потрібний результат прогно-зування, на підставі якого можуть бути розроблені припустимі варіанти прогнозу. Не виключено, що отриманий результат прогнозування не буде повністю відповідати пос-тавленій меті. В цьому випадку необхідно уточнити окремі етапи прогнозування, вико-ристовуючи зворотні зв'язки.

Розглянута схема процесу прогнозування може виявитися для деяких класів задач проектування несприятливою. В цьому випадку прогнозування слід вести в такій послі-довності: 1) розробка загальної схеми прогнозування; 2) встановлення комлексу прогно-зованих параметрів; 3) визначення потрібної точності прогнозування; 4) встановлення величини періоду упередження.

Процес прогнозування, виходячи з вимог по точності, може бути розподілений на такі три частини 1) детерміновану, яка піддається точному розрахунку; 2) вірогідну, яка дозволяє встановити допустиму закономірність протікання процесу; 3) "чисто" рап-тову, котра не піддається розрахунку. Співвідношення між частинами залежить від рівня наукового пізнання розглядуваного процесу і може змінюватись з часом. Науково-тех-нічний прогрес сприяє підвищенню впливу детермінованої частини і зниженню впливу інших частин. Тому підвищення значимості детермінованої частини і точності вірогід-ної частини сприяє підвищенню загальної точності прогнозування.

Прогнозувати можна і окремі параметри машин, наприклад, маси, швидкості, тис-ки та інше.

В ряді конструкцій особливе значення має необхідність обмеження маси (ваги) машини на ранніх стадіях проектування.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
| Методологія створення технічних систем і роль прогнозування

Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 223; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.161.3.96
Генерация страницы за: 0.007 сек.