Методи вивчення будови Землі

Лекція 4. Внутрішні геосфери Землі

Значення вкладу В.І. Вернадського в науку

1. засновник геохімії, біогеохімії, радіогеології та вивчав радіоактивні та рідкісні елементи;

2. вивчення вічної мерзлоти;

3. засновник генетичної мінералогії, обґрунтував нову теорію походження мінералів;

4. ввів метод спектрального аналізу та розвивав теорію гірських порід і елементів в еволюції Землі;

5. створив вчення про біосферу.

План:

1. Методи вивчення будови Землі.

2. Будова літосфери: кора вивітрювання, осадовий шар, гранітно-гнейсовий, поверхня Конрада, базальтовий шар, межа Мохоровичича.

3. Будова мантії: верхній шар, астеносфера, перехідний шар, нижній шар.

4. Будова ядра: зовнішній та внутрішній шари.

5. Проблематичні питання.

Якщо подивитися на глобус, або на Землю з космосу, відразу можна побачити, що суходіл та вода зібрані у великі простори: суходіл – у материки, вода – в океани. Хоча в океанах є острови, а на суходолі озера. Але це не порушує суцільного уявлення. Дослідженнями було доведено, що розподіл земної поверхні на материки та океани не випадковий, а залежить від будови земної кори. Земля за довгий час свого існування зазнавала великих перетворень. Її речовина диференціювалася, змінювалася під впливом великих тисків і високої температури та внаслідок радіоактивного розпаду і радіоактивних випромінювань, а також під впливом космічних факторів. Походження земної кори – важлива проблема геології. Є загальна думка про диференціацію речовини надр Землі. Ця диференціація в міру розвитку Землі щоразу посилювалась, внаслідок чого утворилася земна кора і всі зовнішні сфери. У тектонічній гіпотезі В.В. Білоусова згадується, що в речовині Землі відбувалася гравітаційна диференціація, тобто важкі маси опускалися, а легкі піднімалися вгору. Така диференціація супроводжувалася міграцією радіоелементів знизу вгору. Цим підкреслюється важлива роль радіальних сил. В.Г. Бондарчук у своєї гіпотезі тектоорогенії також згадує про дію сил гравітації та фізико-хімічні процеси, внаслідок чого утворилася сіаль (другий шар земної кори, гранітно-гнейсовий), як вторинний продукт речовини Землі. Проблему походження земної кори конкретніше розв’язує А.П. Виноградов. На його думку, шари Землі утворилися на стадії планети внаслідок скупчення тепла, яке вилучалося при розпаді радіоактивних елементів. Під впливом тепла розтоплюються легкоплавкі фракції та дегазуються легколеткі сполуки, внаслідок чого збагачуються поверхневі шари Землі рядом хімічних елементів. Особлива велика роль у такому процесі інтрузій ( глибинних ті, що утворюють ендогенно, тобто з магми на глибіні) та ефузій (виливних, які утворюють під час виливу магматичних мас на поверхню Землі в умовах низької температури й меншого атмосферного тиску) які виносять на поверхню Землі легкоплавкі та легколеткі речовини. Сучасні уявлення про внутрішню будову Землі одержані за допомогою геофізичних методів, кожен з яких розкриває тільки одну сторону питання, головним чином сейсмічного. Останній ґрунтується на вивченні швидкості поширення в надрах Землі пружних коливань, які виникають під час землетрусів і штучних вибухів. Гравіметричний метод заключається в вивченні розподілу на поверхні Землі сили тяжіння. В основі магнітних методів вивчення глибин Землі лежить порівняльна характеристика розподілу "залишкового поля" земного магматизму, або поля Багера. Ці додаткові поля створюються центрами намагнічення, які залягають на глибині 2900 км. Методи палеомагнетизму ґрунтуються на визначенні залишкового намагнічення в гірських породах різного віку. Вивчаючи час виверження лави та утворення осадових порід геологічними методами, можна встановити історію магнітного поля Землі протягом багатьох млн. років.

Дата добавления: 2014-01-06